Анотація до роботи:

_{Газізов М. М. Політичні ідеї у літописах доби Гетьманщини. – Рукопис.}

_{Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.01 – теорія та історія політичної науки. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова. - Київ, 2009.}

_{Дисертація присвячена аналізу політичних ідей у літописах доби Гетьманщини: літописах Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка, «Історії Русів».}

_{Аналізуються стан вивчення та джерела дослідження літописів доби Гетьманщини, зокрема розглядаються козацькі літописи як предмет історико-політологічного аналізу. Особливу увагу звернено на дослідження ідеї автономності у літописах доби Гетьманщини, а також проаналізовано еволюцію ідеї автономності в ідею незалежності в «Історії Русів». На основі історико-політологічного аналізу джерел дається оцінка політичним відносинам у козацьких літописах, визначаються особливості їх інтерпретації у літописі Самовидця. Аналізується доба Хмельниччини в політичній оцінці Г.Грабянки та Козацька державність у політичній інтерпретації С.Величка.}

_{У дисертації стверджується, що політичні ідеї, представлені у козацьких літописах доби Гетьманщини, відображають і характеризують ідеологію та політику тогочасної Козацької держави. Зміст політичних ідей літописів доби Гетьманщини можна визначити як обстоювання автономного статусу Козацької держави під протекторатом іншої держави.}

_{У дисертації зроблено теоретичні узагальнення і спроба нового вирішення наукової проблеми, що виявляється у з`ясуванні та політологічному аналізі факторів становлення, сутності та особливостей політичних ідей доби Гетьманщини.}

_{На основі вивчення та аналізу літописів доби Гетьманщини автором зроблені наступні висновки:}

_{1. Дослідження козацьких літописів доби Гетьманщини дає підстави вважати, що літописи – це синтетичні твори, побудовані за хронологічним принципом, створені у конкретну історичну добу з певною суспільно-політичною метою.}

_{Літописи мають державницьке значення. Вони представляють політику Козацької держави у певний період її існування, репрезентують політичні позиції їх авторів, зокрема Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка, надають оцінку політичної діяльності різних історичних діячів, зокрема гетьманів.}

_{З огляду на це козацькі літописи можна розглядати як джерела суспільно-політичного змісту. Козацькі літописи доби Гетьманщини як джерела політичної думки не лише надають історичний опис життя української нації у світлі політичної оцінки часу, в який літопис творився, а й відображають офіційну політику та ідеологію Козацької держави певного періоду.}

_{2. Головна політична ідея літописів Самовидця та Г.Грабянки – ідея автономності Козацької держави. У цих джерелах присутнє детальне і ґрунтовне розуміння даної політичної категорії, пояснення її сутності. Автори літописів обґрунтовували думку про те, що автономний статус Козацької держави є найбільш оптимальним для її існування в той історичний період. Самовидець і Г.Грабянка не були прихильниками залежності України від іншої держави, а вбачали її рівноправним партнером із державою-протектором. Союз між ними мислився перш за все як союз військовий, союз вільного з вільним і рівного з рівним. Автори літописів послідовно акцентували увагу на необхідності відродження та збереження давніх прав і вольностей українського народу.}

_{Самовидець політичний статус України вбачає виключно під протекторатом іншої держави, розглядаючи можливості російського, турецького, польського, швецького протекторату. Найбільш ефективним він вважає російський або швецький протекторат, до польського ставиться негативно, про що свідчить послідовна критика ним діяльності гетьмана І.Виговського. Політичні симпатії та антипатії Самовидця репрезентують мислення козацької старшини, а головною політичною ідеєю проголошується ідея автономності.}

_{Політична позиція Г.Грабянки витримана у дусі імперіалістичної доктрини російського царизму. Він є абсолютним прихильником протекторату Москви над Козацькою державою. Літопис Г.Грабянки є не стільки історичним твором, скільки багато в чому політичним трактатом. Його метою є не відображення політичної історії України, а представлення певної політичної позиції, суть котрої визначається утвердженням необхідності російського протекторату над Україною. Важлива риса політичного світогляду Г.Грабянки – усвідомлення державної традиції України від скіфів через Київську Русь до Козацької держави. Таким чином, Козацька держава представлена ним як спадкоємиця давніх державницьких традицій.}

_{Літописи Самовидця і Г.Грабянки є політико-державницькими джерелами доби Гетьманщини, що утверджують ідею української автономії, відображають провідні інтереси українського суспільства, зокрема козацької еліти. Концепція політичних відносин, зокрема правителя і народу, сформована у козацьких літописах Самовидця і Г.Грабянки, базувалася на суспільно-політичних традиціях Київської Русі. Водночас вона є породженням і політичним продуктом Козацької держави, відображенням позицій і поглядів не лише самих літописців, а й тих правителів, на замовлення яких писалися літописи.}

_{Надаючи оцінку феномену Хмельниччини, Г.Грабянка виступає послідовним прихильником автономного статусу України під протекторатом іншої держави, зокрема Росії. Літописець надає власну політичну оцінку Хмельниччини, представивши систему політичних позицій і державного мислення Б.Хмельницького. Він стоїть на тому, що гетьман був творцем Козацької держави зі статусом автономії під протекторатом іншої держави. Г.Грабянка надає власне бачення інституту гетьманства, політичну оцінку діяльності інших видатних постатей, котрі сприяли стабільності держави, дбали про її монолітність та єдність, а також представляє власну політичну оцінку доби Хмельниччини.}

_{3. Через політичну оцінку діяльності українських гетьманів, характеристику їх позицій щодо розбудови Української Козацької держави, погляди на інститут гетьманства і стосунки з іншими державами найповніше відображається аналіз доби козацької державності С.Величком. Загалом історія інституту гетьманства в інтерпретації літописця безпосередньо пов’язана з постатями тих гетьманів, котрі у певні історичні періоди стояли на чолі Козацької держави. Історія гетьманських правлінь – це історія інституту гетьманства і Козацької держави, а також України загалом у баченні автора літопису.}

_{У літописі С.Величка представлено аналіз політичної діяльності ряду українських гетьманів. Цей аналіз репрезентує суспільно-політичні позиції самого літописця та офіційну ідеологію тогочасної Козацької держави. Центральна постать літопису, котрій дано найбільш позитивну оцінку, гетьман Б.Хмельницький. С.Величко цілком позитивно пише про діяльність гетьмана, зокрема здобуті ним права та вольності для Козацької держави вважає головним політичним здобутком. Союз Б.Хмельницького із московським царем оцінюється С.Величком позитивно, як єдино можливий вихід у тогочасній політичній ситуації. С.Величко засуджує гетьманів, котрі стояли на пропольських позиціях, зокрема І.Виговського, а також тих, які своєю діяльністю сприяли підкоренню України Росії.}

_{С.Величко є послідовним прихильником автономного статусу України під протекторатом Росії, але не цілковитої залежності від неї. Ідея українського козацтва, зокрема аналіз його політичної діяльності та історичної ролі у літописі С.Величка є визначальною. Український літописець стоїть на загальнокозацьких позиціях, тобто виступає виразником інтересів не козацької еліти, а всього козацтва загалом. Для нього інтереси простого козацтва є такими ж важливими, як і інтереси старшини та гетьманів. Така позиція свідчить про демократичні тенденції у літописі С.Величка, його прагнення бути дійсно близьким до українського народу, складовою частиною якого він і бачить козацтво. Головна історична роль козацтва, за Величком, полягає у тому, що воно здатне творити і розбудовувати разом із «козакоруським» народом власну державу. Всі події з історії діяльності козацтва подаються у світлі цієї ідеї.}

_{Ставлення до козацтва у літописі С.Величка, як це характерно для доби Гетьманщини, має так званий козакоцентричний характер. Така позиція літописця є не випадковою, а цілком природною та закономірною. Адже саме завдяки козацтву згуртувався український народ у своїй боротьбі за національне визволення. Саме козацтво С.Величко вважає головною рушійною силою національно-визвольної боротьби українського народу під проводом Б.Хмельницького та розвитку Козацької держави.}

_{4. Політичні ідеї, представлені у козацьких літописах доби Гетьманщини, актуалізують низку проблем, котрі характеризують ідеологію та політику тогочасної Козацької держави. Передусім, літописи Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка обґрунтовують ідею автономності, визначаючи її як найбільш прийнятну для України. Логічним продовженням козацьких літописів, з одного боку, і новим явищем в історії політичної думки, з іншого - є праця «Історія Русів», у якій підсумовуються здобутки козацького літописання і надається їх переосмислення з огляду на нову політичну ситуацію. Новизна цієї праці, перш за все, визначається еволюцією ідеї автономності України, що була визначальною для літописів, в ідею незалежності. Саме «Історія Русів» стала одним із політичних маніфестів національного відродження України у ХІХ столітті.}

_{Загалом характер політичних ідей літописів доби Гетьманщини можна визначити як обстоювання автономного статусу Козацької держави під протекторатом іншої держави. Проте саме з ідеї автономності еволюціонує ідея незалежності України. Політичні ідеї козацьких літописців стали ідеологічною основою для формування української незалежної політики у наступні епохи, зокрема у добу національного відродження України у ХІХ—ХХ століттях.}

_{Основні теоретичні положення дисертаційного}

_{дослідження викладені у таких публікаціях автора:}

1. _{Газізов М. М. Ідея автономності у літописах доби розквіту Козацької держави / М.М. Газізов // Політологічний вісник: Збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 23. – С. 72—84.}

2. _{Газізов М. М. Політична концепція Самійла Величка / М. М. Газізов // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2007. – Випуск 36. – С.647–653.}

3. _{Газізов М. М. «Історія Русів» – політичний маніфест відродження ідеї незалежності в посткозацьку добу / М. М. Газізов // Політологічний вісник: Збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 24. – С.117–126.}

4. _{Газізов М. М. Доба Хмельниччини в політичній оцінці Г.Грабянки / М.М. Газізов // Політичний менеджмент: Український науковий журнал. – 2007. – № 4(25). – С. 143–152.}

5. _{Політичні ідеї Козацької держави у літописі Самійла Величка: матеріали доповідей та виступів Міжнародної наукової конференції ["Дні науки філософського факультету – 2007"], (Київ, 18—19 квітня 2007 року) / Київський національний університет імені Т.Шевченка – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – Ч. ІІІ. – 169 с.}

6. _{Літопис Самійла Величка про основні поведінкові типи українських гетьманів: матеріали доповідей та виступів Міжнародної наукової конференції ["Поведінкові типи в українському соціокультурному середовищі: історичний досвід та аналіз тенденцій"], (Київ, 25 жовтня 2007 року) / Київський національний університет імені Т.Шевченка – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – Ч. ІІ. - 383 с.}