Анотація до роботи:

Киричок О.М. Вікові зміни в кістках скелета при адаптації організму до загального зневоднення та в період реадаптації. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню росту, формоутворення, структурної перебудови, змін мінерального складу довгих кісток скелета у тварин різних вікових груп при адаптації організму до загальної дегідратації та в умовах загального зневоднення в адаптованих та неадаптованих до загальної дегідратації тварин з наступним вивченням їх реадаптаційних змін.

Встановлено, що характер і ступінь структурно-функціональних перетворень в довгих кістках знаходиться в залежності від тривалості дії дегідратаційного фактора, віку та наявності попередньо проведеної адаптації.

Адаптація до загального зневоднення підвищує відновні можливості кісткової тканини в період реадаптації у статевонезрілих і статевозрілих тварин порівняно з неадаптованими, що характеризується наближенням до контрольних величин показників росту, будови та хімічного складу довгих кісток. Дуже сповільненні темпи реадаптації у адаптованих старих тварин порівняно з неадаптованими, адаптація для них не забезпечила в реадаптаційний період зближення показників морфофункціонального стану довгих кісток до аналогічних у контрольних тварин.

У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, щодо встановлення закономірностей росту, будови, формоутворення та мінерального складу довгих кісток в статевонезрілих, статевозрілих, старих щурів при адаптації організму до загального зневоднення, в умовах загальної дегідратації організму в адаптованих і неадаптованих тварин та в період їх реадаптації.

1. Утримання статевонезрілих, статевозрілих і старих тварин у режимі адаптації до загального зневоднення організму супроводжується статистично достовірним збільшенням вмісту мікроелеменів і спричинює незначні деструктивні зміни епіфізарних хрящових пластинок, губчастої та компактної кісткової тканини довгих кісток, їх демінералізацію, пригнічення росту.

2. У кістковій тканині при адаптації організму до загального зневоднення найбільш суттєве збільшення масової частки остеотропних мікроелементів у групі адаптованих статевонезрілих тварин, менше – у групі адаптованих зрілих і найменше – в групі старих тварин, що свідчить про активізацію ферментних систем.

3. Структурно-функціональні перетворення довгих кісток, їх характер і ступінь, інтенсивність росту та обміну речовин знаходяться в прямій залежності від тривалості дії дегідратаційного фактора, віку експериментальних тварин та наявності попередньо проведеної адаптації.

4. Деструктуризація епіфізарної пластинки, губчастої і компактної кісткової тканини та зміни у мінеральному обміні довгих кісток у статевонезрілих, статевозрілих і старих тварин в умовах загального зневоднення наявні як в адаптованих так і у неадаптованих тварин, проте режим адаптації істотно сповільнює втрату кісткової маси у статевонезрілих, статевозрілих тварин порівняно з неадаптованими їх ровесниками і прискорює її втрату у адаптованих старих тварин.

5. В умовах загального зневоднення організму збільшення частки остеотропних мікроелементів є неспецифічним у різних вікових групах експериментальних тварин: а) максимальні показники рівня мікроелементів у кістковій тканині адаптованих статевонезрілих щурів групи Д1 відзначено в умовах зневоднення організму середнього ступеня і порівняно із контролем збільшено: вміст марганцю – на 5,86-6,99 %, міді – на 6,98-12,99 %, цинку – на 5,99-10,00 % заліза – на 3,75-7,41 %, що перевищувало аналогічні показники тварин групи Д2; б) в умовах зневоднення середнього і важкого ступенів кількість мікроелементів у кістках статевозрілих тварин групи Д1 перевищувала аналогічні показники у тварин групи Д2 і К; в) максимальну кількість мікроелементів у адаптованих старих тварин виявлено в умовах зневоднення середнього ступеня і порівняно з контролем збільшені так: вміст марганцю – на 2,21-2,79 %, міді – на 1,46-2,99 %, цинку – на 1,99-2,99 % заліза – на 1,31-1,97 %, свинцю – на 2,87-4,18 %.

6. Важкий ступінь загального зневоднення спричинює демінералізацію довгих кісток на фоні зниження вмісту мікро- і макроелементів, у всіх експериментальних групах тварин порівняно з попереднім етапом експерименту, що свідчить про виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів кісткової і хрящової тканини і є статистично достовірним.

7. Загальна дегідратація важкого ступеня спричинює зміни росту, структури та хімічного складу довгих кісток тварин різних вікових груп, які продовжуються у ранній відновний період. Тривалість відновного періоду у віковому аспекті є неспецифічною.

8. Показники мінеральної насиченості кісткової тканини та результати гістоморфометрії через 12 тижнів відновного періоду в адаптованих статевонезрілих та статевозрілих тварин наближаються до контрольних величин, проте дослідження виявляють зменшені розміри більшості структур, що формують кісткову тканину порівняно з контролем. Залишаються високими різниці лінійних розмірів між контрольною та дослідною групами у адаптованих статевонезрілих тварин. У адаптованих старих тварин кісткова тканина не змогла відновити дистофічно змінені структури, надзвичайно сповільнені темпи реадаптації не забезпечують зближення показників морфофункціонального стану довгих кісток до аналогічних у інтактних тварин.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. Виконане дослідження доповнює існуючі уявлення про будову кісткової тканини при адаптації організму до змін умов зовнішнього середовища та в період їх реадаптації. Дані про особливості росту, формоутворення та водно-електролітного складу довгих кісток скелета при зневодненні організму можуть бути використані в наукових дослідженнях опорно-рухового апарата і в навчальному процесі як складова проблеми впливу екологічного фактора на організм.

2. Отримані дані щодо деструктивного впливу водної депривації на довгі кістки адаптованих до загального зневоднення статевонезрілих, статевозрілих та старих тварин є теоретичною основою обгрунтування порушення росту і формоутворення кісток скелета у дітей, дорослих і людей похилого віку при захворюваннях, які супроводжуються розладами водно-електролітного обміну.

3. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні відповідних розділів з нормальної анатомії, гістології, патологічної анатомії, травматології і ортопедії, педіатрії студентам вищих медичних навчальних закладів.

Публікації автора:

1. Киричок О.М. Закономірності будови кісток скелета у тварин, адаптованих до загальної дегідратації // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3-4. – C. 167-169.

2. Киричок О.М. Морфо-функціональні особливості кісток скелета у тварин, адаптованих і неадаптованих до дегідратації при загальному зневодненні організму //Вісник наукових досліджень. – 2002. – N 1. – C. 118-120.

3. Закономірності морфофункціональних змін в кістках скелету у тварин, адаптованих до дегідратації /Бензар І.М., Киричок О.М., Гончаренко Н.В., Янушевський В.Г., Федонюк Я.І. //Вісник Вінницького державного медичного університету. – 1998. – N. 2.1. – С. 12-13. (Киричок О.М. – належить практична частина роботи).

4. Киричок О.М., Федонюк. Я.І. Структура епіфізарного хряща та діафіза довгих трубчастих кісток у тварин репродуктивного віку в умовах адаптації до загального зневоднення //Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3-4. – С. 170-172. (Киричок О.М. – належить практична частина роботи, проведення морфометрії, узагальнення результатів експерименту).

5. Структурна організація і перебудова кісткової тканини /Бензар І.М., Волошин В.Д., Федонюк Я.І., Киричок О.М. //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 1999. – Випуск 9. – С. 17-21. (Автор провела аналіз та узагальнення даних, підготувала статтю до друку).

6. Морфофункціональна перебудова кісток скелету в період реадаптації у тварин репродуктивного віку адаптованих до дегідратації після сублетального гіпертонічного ексикозу /Киричок О.М., Волошин О.С., Федонюк Я.І., Янушевський В.Г., Роздольський І.В. // Материалы международной конференции “Биомедицинские проблемы реабилитации и образования студентов с ограниченными физическими возможностями” – Мелитополь, 2001. – С. 55 – 64. (Киричок О.М. приймала участь у постановці експерименту, провела морфометричні, спектрофотометричні підрахунки експерименту).

7. Изменения количества остеотропных микроелементов в костях при воздействии дегидратации на адаптированный к ней организм животных в молодом возрасте /Киричок А., Федонюк Я., Янушевский В., Гончаренко Н., Потиха Т., Федонюк Л. //Сборник научных материалов I Международного конгреса. – Ереван, 1998. С. 69-70. (Автор брала участь у постановці експерименту, описанні спостережень та їх аналізі).

8. Изменения в структуре диафизов длинных трубчатых костей при адаптации их к обезвоживанию организма / Киричок А.Н., Федонюк Л.Я., Бензар И.Н., Федонюк Я.И. //Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Медицина. – 2000. – № 2 (11) . – С. 70-71. (Автор брала участь в описанні спостережень та їх аналізі).

9. Киричок О.М. Реадаптаційні зміни в кістках скелета при порушенні водно-електролітного обміну // Збірник наукових працьXLIV підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” – В. 6.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 83-84.

10. Peculiaries of osteal metabolism in different conditions of light dehydration /I. Benzar, Y. Fedonyuk, V. Janushevsky, O. Kyrychok, N. Klymnyuk, N. Goncharenco //Abstracts book.- Romania, Timisoara,1998. – P. 51. (Автор брала участь у постановці експерименту, провела морфометрію).

11. Regularities of the structure of diaphysis of long tubular bones in adaptation to systemic dehydration /Benzar I.M., Fedonyuk Y.I., Kyrychok O.M., Fedonyuk L.Y. //The 2nd Asian Pacific International Congress of Anatomists /Abstracts. – Beijing, China, 1999. – P. 27. (Автор брала участь у заборі матеріалу, інтерпритації даних).

12. Changes of trace elements’ amount in skeleton bones of adapive to dehydration animals kept in the condition of water deprivation in the age aspect /Olexandra Kyrychok, Iryna Benzar, Yaroslav Fedonyuk, Galyna Krytska, Larysa Fedonyuk //Folia Morphologica, Supplement 1. – Wroclaw: Wydawnictwo Medicine, Urban and Partner. – 1999. – Vol. 58, N 1. – P. 148. (Автор провела аналіз та узагальнення даних експерименту).