Анотація до роботи:

Гродецький В.К. Попередження раннiх пiсляоперацiйних ускладнень гнiйно-запального характеру при травматичних пошкодженнях печiнки.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичнихнаук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2006.

Дисертація присвячена проблемі профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки в ранньому післяопераційному періоді.

Проведено експериментальне дослідження на 140 безпородних собаках по вивченню впливу шовного матеріалу (ШМ) (вікрил, дексон, капромед, кетгут) на тканину печінки при її травматичному пошкодженні, а також апробовано запропонований нами новий метод лікування травм печінки в поєднанні з методикою ВТЕ з метою попередження гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді.

Оптимальним ШМ (за даними проведених досліджень) при травматичних пошкодженнях печінки є вікрил, а розроблений спосіб лікування гнійно-запальних ускладнень, дозволив знизити їх кількість у ранньому післяопераційному періоді. Обґрунтовано використання запропонованого нового методу профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді. Застосування даної методики на фоні вікрилового шва в поєднанні з використанням електричного поля постійного струму дозволило знизити кількість гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді на 13,2% та скоротити термін перебування хворих у стаціонарі на 3,4 дні.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – покращення результатів оперативного лікування хворих із травматичними пошкодженнями печінки шляхом попередження ранніх післяопераційних ускладнень гнійно-запального характеру за допомогою розсмоктувальних полімерних шовних матеріалів та включення в комплекс лікувальних заходів внутрішньотканинного електрофорезу антисептиків.

1. У випадках ушивання травматичного пошкодження печінки вікриловим швом - на 10-у добу відновлюється структура печінки без ознак альтерації. При застосуванні кетгуту на 10-у добу після ушивання рани печінки мають місце виражені ознаки запалення в ділянці травми, гідропічної дистрофії та некрозу гепатоцитів. Менш виражені запальні зміни спостерігаються при застосуванні дексону та капромеду.

2. Використання профілактичного комплексу сальник–діоксидин–електричне поле постійного струму на фоні вікрилових швів прискорює відновлення та стабілізацію функціонального стану печінки (в 2,3 раза швидше, порівнюючи з контролем) за показниками активності амінотрансфераз (0,17±0,009 мкмоль/л), середніх молекул у плазмі крові (0,24±0,031 ОД) та рівня сечовини (3,62±0,131 ммоль/л) на 6 добу, про-, антиоксидантного стану печінки: церулоплазміну плазми крові (193,0±8,25 мг/л) на 8 добу, відновленого глутатіону (6,57±0,34 мкмоль/г.тк) та малонового альдегіду (36,8±3,12 мкмоль/г.тк) на 10 добу.

3. Видовий склад та популяційний рівень асоціацій умовно патогенних мікроорганізмів (E.coli, E.fаесаlіs, K.pneumoniae, S.aureus, B.fragilis, P.niger) та мікроекологічні показники визначають перебіг гнійно-запальних ускладнень травматичного пошкодження печінки і залежать від виду шовного матеріалу. Використання вікрилу призводить до зменшення популяційного рівня E.coli, що персистують у рані печінки з 4,69±0,30 КУО/мл на 2 добу до 1,83± 0,12 КУО/мл на 10 добу, B.fragilis з 3,85±0,08 КУО/мл на 2 добу до 1,78±0,01 КУО/мл на 10 добу експерименту, порівнюючи з кетгутом (E.coli -з 7,18±0,28 КУО/мл на 2 добу до 3,24± 0,34 КУО/мл та підповідно B.fragilis 5,56±0,41 КУО/мл на 2 добу до 1,97±0,10 КУО/мл на 10 добу).

4. Методом вибору запобіжних заходів розвитку гнійно-запальних ускладнень зони травматичних пошкоджень печінки є тампонада рани печінки пасмом сальника з використанням вікрилового шва та внутрішньотканинного електрофорезу діоксидину в ранньому післяопераційному періоді.

5. Застосування методики захисту травматичної рани печінки від гнійно-запальних ускладнень дозволяє зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень з боку печінки, черевної порожнини та операційної рани на 13,2 % і перебування хворих на стаціонарному лікуванні на 3,4 дні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. При травматичних пошкодженнях печінки доцільно використовувати такий спосіб лікування травматичних ран печінки: Під час операції в рановий канал печінки на всю глибину вводять однопрорізний мікроіригатор із зовнішнім діаметром 3 мм і фіксують окремою лігатурою до капсули печінки, після проводять тампонаду рани пасмом сальника на ніжці з наступним зашиванням ранового дефекту. Мікроіригатор через окрему контрапертуру виводять на передню черевну стінку і фіксують до шкіри за допомогою лігатури. Піддіафрагмальний та підпечінковий простори дренують рукавичково-трубковими дренажами. Через 12-24 год. після операції в порожнину печінки у мікроіригатор вводять антисептик (0,5 мл 1% діоксидину), орієнтуючись на суб’єктивні відчуття хворого – розпираючий біль у правій підреберній ділянці, з подальшою гальванізацією ділянки рани печінки при густині струму 0,025 мА/см² протягом 60 хв. за допомогою апарату “Поток - 1” один раз на добу, курс – 3-5 сеансів. Після проведення сеансу заглушку знімають і мікроіригатор переводять у дренаж для наступної пасивної евакуації ранового ексудату.

2. Протипоказаннями для застосування запропонованого методу є масивні пошкодження печінки, які потребують виконання типових або атипових резекцій.

Публікації автора:

1. Гродецький В.К., Іфтодій А.Г., Польовий В.П. Профілактика та лікування гнійно-запальних ускладнень у хворих з травматичними пошкодженнями печінки // Галицький лікарський вісник. – 2002. – Т. 9, № 3. – С. 83-84. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, літературний огляд, підготовка до друку).

2. Гродецький В.К. Функціональний стан печінки експериментальних тварин при її травматичному пошкодженні залежно від виду шовного матеріалу // Буковинський медичний вісник – 2005. – Т 9, №1. – С. 70-73.

3. Гродецький В.К., Іфтодій А. Г. Обґрунтування вибору оптимального шовного матеріалу при травматичних пошкодженнях печінки // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 46-49. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, літературний огляд, підготовка до друку).

4. Гродецький В.К., Іфтодій А.Г., Давиденко І.С. Гістопатологічне обгрунтування методики комбінованого лікування травм печінки залежно від шовного матеріалу // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 111-113. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, літературний огляд, підготовка до друку).

5. Деклараційний патент на винахід 48565 А Україна, МПК 7 А61В17/00. Спосіб лікування травматичних ран печінки / Пішак В.П., Іфтодій А. Г., Гродецький В.К. Гребенюк В.І. (Україна). - №2001106941; Заявл. 12.10.01; Опубл. 15.08.02; Бюл. № 8. (Здобувачеві належить доля в розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом, статистична оцінка його ефективності, підготовка документації).

6. Іфтодій А.Г., Гродецький В.К. Попередження ранніх післяопераційних ускладнень травматичних пошкоджень печінки // Українські медичні вісті // Матер. VI з'їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – 2001. – Т. 4, число 1 (62). – С. 42. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, аналіз результатів хірургічного лікування хворих з травмами печінки, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

7. Іфтодій А. Г., Польовий В.П., Гродецький В.К. Попередження ранніх післяопераційних ускладнень при травмах печінки // Матер. ХХ з’їзду хірургів України. - Тернопіль, 2002. – Т 1. – С. 531-533. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, аналіз результатів хірургічного лікування хворих з травмами печінки, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

8. Іфтодій А.Г., Гродецький В.К. Вплив ЕППС на життєздатність ешерихій, як збудника гнійно – септичних ускладнень при травмі печінки // Матер. наукової конфер. “Розвиток санітарної мікробіології в Україні”, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Калини Г. П. – Чернівці, 2002. – С. 40-42. (Здобувачеві належить літературний огляд, матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, підготовка до друку).

9. Іфтодій А.Г, Гродецький В.К. Спосіб лікування травматичних ран печінки // Українські медичні вісті // Тези доп. VІІ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – 2003. – Т. 5, число 1 (63). – С. 179. (Здобувачеві належить доля в розробці методики та забезпечення клінічним матеріалом, статистична оцінка його ефективності, підготовка документації).

10. Гродецький В.К., Іфтодій А.Г., Рева В.Б. Профілактика ранніх післяопераційних гнійно-запальних ускладнень при травматичних пошкодженнях печінки // Збірник матеріалів Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. – Львів, 2004. – С. 177. (Здобувачеві належить матеріал дослідження, статистична обробка отриманих результатів, літературний огляд, підготовка до друку).