Анотація до роботи:

Бойчак М.В. Попередження віддалених післяопераційних ускладнень після резекції кишечника. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського, Тернопіль, 2004

Дисертація присвячена вирішенню проблеми, пов’язаної із профілактикою та лікуванням порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих, що перенесли резекцію 50 % і більше довжини тонкої кишки. Це наукове завдання вирішене шляхом експериментального моделювання остеопорозу, з’ясування можливостей хірургічних методів сповільнення пасажу для попередження втрати кісткової маси, динаміки змін мінеральної щільності кісткової тканини при корекції остеодефіциту препаратами кальцію та вітаміну D₃, окремо або в поєднанні з антирезорбентом (фосамакс).

Експериментально встановлено, що резекція 1/2 довжини тонкої кишки з формуванням ізоперистальтичного анастомозу викликає розвиток остеопоротичних змін в кістковій тканині. В той же час, формування антиперистальтичного анастомозу значною мірою нівелює негативні пострезекційні наслідки. Відновлення цілісності тонкої кишки із формуванням антиперистальтичної вставки довжиною не менше половини резекованого відділу дозволяє попередити виникнення остеодефіциту.

На основі комплексного обстеження 60 хворих, які перенесли резекцію 50 % і більше довжини тонкої кишки, встановлено ефективність застосування антиперистальтичних вставок для попередження втрати мінеральної щільності кісткової тканини.

Розроблено лікувально-профілактичну програму стосовно проведення резекції тонкої кишки, що включає вибір способу формування анастомозу та застосування медикаментозної корекції в післяопераційному періоді.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і клініко-експериментальне вирішення проблеми, пов’язаної із профілактикою та лікуванням порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих, що перенесли резекцію 50 % і більше довжини тонкої кишки. Це наукове завдання вирішене шляхом експериментального моделювання остеопорозу, з’ясування можливостей різних методів формування анастомозів для попередження втрати кісткової маси, динаміки змін мінеральної щільності кісткової тканини при корекції остеодефіциту препаратами кальцію та вітаміну D₃, окремо або в поєднанні з антирезорбентом (фосамакс). Призначення наукового завдання – покращення віддалених результатів резекції тонкої кишки.

1. На експериментальній моделі встановлено, що наслідком резекції 50 % і більше довжини тонкої кишки є розвиток остеопоротичних змін у всіх прооперованих тварин.

2. Сповільнення пасажу після резекції 50 % і більше довжини тонкої кишки, шляхом формування антиперистальтичних вставок чи анастомозу значною мірою нівелює негативні пострезекційні наслідки, що проявляється меншим відхиленням від контролю морфометричних показників та більш типовою гістологічною картиною усіх відділів довгих кісток. Найефективнішим методом сповільнення пасажу по залишку тонкої кишки є виконання антиперистальтичної вставки з відвідної петлі, довжина якої рівна половині довжини резекованої ділянки.

3. Денситометричним обстеженням встановлено, що через 6 місяців у хворих, яким проводилась резекція 50 % і більше довжини тонкої кишки із формуванням ізоперистальтичного анастомозу зниження мінеральної щільності кісткової тканини становить (0,827±0,028) г/см², показник Т (-3,00±0,23), що відповідало рівню остеопорозу у 60 % обстежених, остеопенії – у 40 %. У хворих, яким було сформовано антиперистальтичний анастомоз показник мінеральної щільності кісткової тканини становить в середньому (1,004±0,016) г/см², Т відповідає (-1,57±0,09), що відповідає рівню остеопенії у 100 % випадків. Показники мінеральної щільності кісткової тканини, що відповідають нормі виявлені у пацієнтів, яким оперативне втручання було завершено накладанням антиперистальтичної вставки. Сумарний показник (L1-L4) мінеральної щільності кісткової тканини становить в середньому (1,144±0,016) г/см², показник Т відповідає (-0,36±0,11).

4. Хворим, у яких оперативне втручання після резекції 50 % і більше довжини тонкої кишки закінчилося формуванням антиперистальтичної вставки, у віддаленому післяопераційному періоді медикаментозна корекція мінеральної щільності кісткової тканини не показана. При остеопенії (антиперистальтичний анастомоз) та остеопорозі (ізоперистальтичний анастомоз) виникає необхідність корекції остеодефіциту препаратами кальцію та вітаміну D.

Публікації автора:

1. Порівняльна характеристика стану мінеральної щільності кісткової тканини після оперативного та консервативного лікування виразкової хвороби / Гощинський В.Б., Бойчак М.В., Корніцька І.О., Бабінець Л.С. //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2001. – Випуск 10, книга 3. – С. 867-872. (Здобувачем проведено огляд літератури, підбір та клініко лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку результатів та підготовку до друку).

2. Бойчак М.В. Зміни гістоморфометричних показників стану кісткової тканини до та після резекції тонкого кишечника у експериментальних тварин // Український медичний альманах, 2003. - №2. – С. 51-53 (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, статистичну обробку результатів та підготовку до друку)

3. Гощинський В.Б., Бойчак М.В. Стан кісткової тканини після резекції кишечника (клініко-експериментальне дослідження) // Шпитальна хірургія. – 2003. - № 3. – С. 36-41. (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, підбір та клініко- лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку результатів та підготовку до друку)

4. Деклараційний патент на винахід 61836 А. Україна, МПК G09B23/28. Спосіб моделювання остеопорозу / В.Б.Гощинський, М.В.Бойчак. - №2003076126; Заявлено 01.07.2003; Опубліковано 15.11.2003 Бюл. №11 – 2с. (Здобувач виконав дослідження експериментального матеріалу, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку їх до друку)

5. Гощинський В.Б., Бойчак М.В. Зміни стану кісткової тканини після резекції кишечника (клініко-експериментальне дослідження) // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля. – Тернопіль: „Укрмедкнига”, 2003. – С. 74-79. (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, підбір та клініко лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку результатів та підготовку до друку)

6. Гощинський В.Б., Бойчак М.В., Корніцька-Боровик І.О. Вплив експериментальної резекції тонкого кишечника на зміни гістоморфометричних показників стану кісткової тканини // ”Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль, 2003. – №1. – С. 142 (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, статистичну обробку результатів та підготовку до друку)

7. Бойчак М.В. Порівняльна морфометрична характеристика стану кісткової тканини до та після резекції тонкого кишечника у експериментальних тварин // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – Тернопіль, 2003. - №1. – С.31-33 (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, статистичну обробку результатів та підготовку до друку).

8. Бойчак Мирослав. Стан кісткової тканини до та після резекції тонкого кишечника у експериментальних тварин // VII міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених . – Тернопіль, 2003. – С.267 (Здобувачем проведено огляд літератури, експериментальну частину роботи, статистичну обробку результатів та підготовку до друку)

9. Гощинський В.Б., Бойчак М.В., Творко В.М. Остеопороз як віддалене післяопераційне ускладнення резекції кишечника у людей похилого віку – новий підхід до реабілітації // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції „Актуальні питання геріатричної хірургії”. – Тернопіль, 2004. – С. 78-80. (Здобувачем вивчено поширеність остеопорозу після різних типів оперативних втручань на кишечнику, проведено дослідження впливу комбінації кальцію вітаміну D₃ на корекцію змін МЩКТ, проведено статистичну обробку матеріалів та підготовано роботу до друку)