Анотація до роботи:

Тарасевич О.В. Популяційні різновиди роду Betula L. та їх оцінка для використання в Поліссі України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Державний агроекологічний університет, м. Житомир. 2005.

Викладені результати вивчення популяційних різновидів роду Betula L. та їх оцінки для використання в Поліссі України. Дослідження проведено в природних деревостанах Словечансько – Овруцького кряжа та в лісових культурах берези карельської Українського лісництва Малинського держлісгоспу.

У дисертації привернута увага і розроблений новий напрямок вирішення проблеми збереження, використання і відтворення популяційних різновидів роду Betula в ґрунтово - екологічних умовах Полісся України.

Уперше в регіоні Словечансько – Овруцького кряжа було виявлено в природних лісових фітоценозах популяцію берези української (Betula pendula var. ucrainica), яка є різновидом берези повислої (B. pendula).

Виявлено, що оптимальними умовами для вирощування візерункової деревини берези карельської і берези української є свіжі та вологі субори, площі яких складають в держлісфонді Житомирської області 181,9; Рівненської – 209,2; Волинської – 129,1 тис. га. Через низьку конкурентноздатність їх доцільно вирощувати плантаційним способом.

Встановлено, що листковий апарат є добрим індикатором оцінки впливу екологічних факторів на рослинний організм. Висвітлені питання формування вегетативних і генеративних органів берези повислої та її різновидів, а також їх пасокопродуктивність і вміст пігментів пластид в листках. Наведена екологічна оцінка популяційних різновидів і анатомічна структура деревини та особливості їх онтогенезу і плодоношення. Висвітлено питання внутрівидової мінливості берези повислої в умовах Центрального Полісся України та ріст і розвиток різновидів, їх поліморфізм.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних з питань вивчення еколого-біологічних, лісівничих, морфолого-анатомічних показників популяційних різновидів з роду Betula та їх оцінки щодо можливостей використання у лісових фітоценозах Полісся України.

1. У регіоні, зокрема в межах Словечансько-Овруцького кряжу, вперше в природних лісових насадженнях виявлена популяція берези української - Betula pendula (verruccosa) var. ucrainica Litvak, яка є різновидом берези повислої – Betula pendula Rot.

Насіннєвим нащадкам різновидів властивий поліморфізм. У Нагорянському лісництві біологічна структура популяції берези української в своєму складі мала особин високостовбурових форм 30,73%; середньостовбурових – 40,78%; низькостовбурових – 19,94 і кущоподібних – 8,55% форм.

2. Ґрунти, на яких у природному стані зростає береза українська, характеризуються недостатньою кількістю багатьох макро- і мікроелементів, перш за все Mo, B, Ca, Co, Cu, Pb , рН_KCl становить від 4,4 до 4,7, вміст гумусу в шарі 0 – 20см 1,45%, вміст рухомого фосфору - 0,50 - 0,80 мг на 100г ґрунту, обмінного калію - 0,60 - 1,10 мг на 100г ґрунту. Найбільш придатними для вирощування берези карельської і берези української є свіжі і вологі субори, площа яких у держлісфондах Житомирської області - 181,9; Рівненської – 209,2; Волинської – 129,1 тис. га. З них в першу чергу важливо відбирати площі для посадки, які уражені кореневою губкою. Можливе їх вирощування на деградованих та рекультивованих землях. Обидва різновиди не вимогливі до трофності ґрунту, вони тільки негативно реагують на надлишок вологи.

15

3. Береза карельська і береза українська в умовах Полісся України продукують візерункову деревину, мають низьку конкурентну здатність, тому вирощувати їх найбільш доцільно плантаційним способом. Сіянці з ознаками

високо- і короткостовбурових форм на плантаціях рекомендується висаджувати за схемою: 1,5 : 3м і 2 х 3м. Для посадки доцільно використовувати 2-3 річні рослини.

4. Найбільша генеративна здатність у берези повислої та її різновидів має місце у поодиноких дерев, де відмічена освітленість з південної сторони крони від 5450 до 5640 лк, а з північної – від 3700 до 3750 лк. Кількість квіток берези повислої становить 14,8 шт на одному погонному метрі пагона, у берези карельської – 13,8 шт, у берези української – 14,1 шт. Менше було виявлено квіток на пагонах дерев, які зростають при повноті 0,7 ніж 0,3 (береза повисла 13,3 і 11,4, береза карельська – 12,6 і 10,9, береза українська – 12,2 і 10,7 шт.).

5. Листкова пластинка у берези карельської формується тоншою, ніж у берези повислої. Товщина стовпчастої тканини у неї складає 34,2 мк, губчастої – 40,4 мк, а у берези повислої – 36,7 мк і 44,7 мк відповідно.

6. Найвища пасокопродуктивність мала місце у берези повислої: за період досліджень вона становила 70,72±0,83 мл за годину, тоді як у берези карельської (високостовбурова форма) – 18,85±0,63, у берези карельської (середньостовбурова форма) – 6,30±0,49, у берези карельської (низькостовбурова форма) – 4,88±0,36. Розверзання листкових бруньок у підсочених дерев запізнюється на дві – три доби у порівнянні з не підсоченими деревами.

7. Виявлено, що у берези карельської вміст хлорофілу а+в на початку вегетації (травень – червень) перевищує показники пігментів берези повислої і берези української. Різновидові особливості рослин проявляються в численних відтінках хімічного складу їх хлоропластів.

8. Анатомічні дослідження показують, що в деревині берези карельської і берези української візерунок формується за рахунок коричневих включень флоеми, серцевинних променів, паренхіми та завилькуватої структури волокнистих трахеїд і волокон лібриформу.

Продукування візерункової деревини камбієм на протязі онтогенезу у різних життєвих форм різновидів відбувається неодночасно: кущисті форми починають формувати її у 3 – 4 річному віці, низькостовбурові – з 4 – 6 річного віку, середньостовбурові – з 6 – 8 річного віку, а високостовбурові – з 10 – 12 річного віку. Чіткими діагностичними ознаками цього процесу є прояв муфтовидних потовщень при основі стовбурця дерева. Ці особливості необхідно враховувати при проведенні рубок догляду.

Деревина берези повислої має простий рисунок, більш складний він у берези української і найбільш добірний для виробництва у берези карельської. Береза карельська продукує деревину з більш густим

16

мармуроподібним рисунком, береза українська продукує деревину з менш ускладненим рисунком, але у неї переважають коричневі цятки.

9. Установлено, що будова серцевинних променів складає основну відмінність візерункової деревини берези карельської від деревини берези повислої. У візерункової деревини берези карельської та берези української формуються високі багатошарові серцевинні промені, які практично не виявляються у ксилемі берези повислої. Візерункова деревина у кущових форм берези карельської і берези української має в два рази більший відсоток серцевинних променів (49 % і 48,5 %) у порівнянні з волокнистими трахеїдами (23,1 % і 23,4 %). Деревна паренхіма у візерунковій деревині різновидів за кількістю клітин більш чисельна, ніж у берези повислої. Вона переважно метатрахеальна, рідше дифузна.

10. Муфтовидні потовщення на стовбурах дерев у різновидів формуються латеральною меристемою, яка через порушення координації в роботі тканинних агрегатів клітин камбію продукує горбкувато – ямкувату поверхню щорічної ксилеми.

11. Для берези повислої і її різновидів характерним є процес перевершування, коли відбувається перехід від моноподіального до симподіального галуження. Найбільш чітко цей процес простежується у кущистих і низькостовбурових форм.

12. При рубках догляду слід враховувати, що високостовбурові форми берези карельської і берези української характеризуються вираженою акротонією гілкування, середньостовбуровим і низькостовбуровим формам притаманне мезотонне гілкування, а кущоподібні форми мають базитонне гілкування.

13. За товщиною кірки товстокорих форм берези повислої було виділено три типи, які розрізняються висотою підняття кірки по стовбуру і характером її будови. Перший тип – товстокора правильноборозенчаста з поступовим переходом товстої кірки в гладеньку білу бересту. Другий тип – правильноборозенчаста з різким переходом товстої кірки в гладеньку бересту. Третій тип – товстокора неправильноборозенчаста, високотріщинувата. Грубокорі форми берези повислої продукують хвилясту декоративну деревину. Коефіцієнт кореляції між товщиною кірки, кількістю хвиль, їх висотою та довжиною становить 0,43; 0,41 та 0,39, що свідчить про помірність зв’язків між цими ознаками.

14. Урожайність насіння берези повислої становить 43,9 кг/га; берези української високостовбурової форми – 14,0 кг/га; середьостовбурової – 15,8 кг/га; низькостовбурової – 2,7 кг/га, берези карельської високостовбурової форми – 7,4 кг/га; середньостовбурової – 15,3 кг/га; низькостовбурової – 4,4 кг/га. Середня маса сережок одного модельного дерева за 2001 – 2003 рр. становила 605±37,4г; у берези української високостовбурової форми –

17

591±37,7г; середьостовбурової - 596±39,3г; низькостовбурової - 625±41,0г;у берези карельської високостовбурової - 526±34,1г; середньостовбурової - 544±32,3г; низькостовбурової - 491±33,2г. Відсоток виходу чистого насіння з сережок складав близько 33%.

15. Різновиди через поліморфізм диференціюються, а ріст їх особин відповідає І – ІV бонітетам. Високостовбурові безвізерункові різновиди в 40 річному віці ростуть за Іа і Ів бонітетами, високостовбурові з ознаками візерунчастої текстури деревини – за І і ІІ бонітетом, середньостовбурові за ІІ і ІІІ, низькостовбурові - ІV бонітетом.

Основні положення дисертації викладені у роботах:

1. Тарасевич А.В. Полесский государственный заповедник. Охрана и рациональное использование лесных ресурсов, тезисы докладов Всесоюзной конференции молодых ученых и специалистов. - Москва, 1991. - С. 51 – 52.

2. Литвак П.В., Ткачук В.І., Тарасевич О.В. Цінна знахідка в Словечансько-Овруцькому кряжі. Урал в мініатюрі (природні багатства Житомирщини, їх вивчення та перспективи використання). - Житомир, 1996. - С. 80 – 81.

3. Литвак П.В., Тарасевич О.В. Фітобіологічне значення нового осередку беріз з візерунчастою текстурою деревини //Вісник ДАУ. – 1999. - №1-2. - С. 222 – 230.

4. Литвак П.В., Тарасевич О.В. До анатомічної характеристики деревини деяких представників роду Betula L. // Вісник ДАУ. – 2003. №1. - С. 151 – 156.

5. Литвак П.В., Тарасевич О.В. Про особливості онтогенезу берези карельської і української // Вісник ДАУ. – 2003. - №2. - С. 89 – 95.

6. Литвак П.В., Тарасевич О.В. Пасокопродуктивність та виділення пасоки деякими представниками роду Betula L. // Вісник ДАУ. – 2004. - №1. - С. 69 – 78.

7. Тарасевич О.В. Оцінка та можливості використання березової фітомаси з радіоактивно забруднених територій. Проблеми сільськогосподарської радіології: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС. (Доповіді учасників четвертої міжнародної науково – практичної конференції). – Житомир, 2003. - С. 143 – 146.

8. Литвак П.В., Тарасевич О.В. Внутрівидова мінливість берези повислої в умовах Центрального Полісся України // Вісник ДАУ. – 2004. - №2. - С. 187 – 197.

18