У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється в розробці ефективного методу лікування генералізованого пародонтиту з використанням суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції та додатковим застосуванням імунокоректора “Імудон”, та його клініко-лабораторній оцінці у порівнянні з іншими методами комплексного ортопедичного лікування хронічного генералізованого пародонтиту. 1. Поширеність хронічного генералізованого пародонтиту в різних вікових групах населення м. Полтави та Полтавської області висока та складає 83,8% (у віковій групі від 31 до 40 років - близько 22%; у віковій групі від 41 до 50 років - приблизно 33%; у віковій групі від 51 до 60 років та старших - 45%). Спостерігається тенденція зростання кількості хворих на пародонтит ІІ та ІІІ ступеня тяжкості у старшій віковій групі - 40,7% та 41,1% від загальної кількості хворих у цій групі. 2. Розроблена суцільнолита внутрішньоканальна шина, з включенням в її конструкцію стандартних внутрішньоканальних штифтів, методика її виготовлення та визначені показання до її використання при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступеня тяжкості, особливо з рухомістю зубів ІІ і ІІІ ступеня та наявністю хронічних вогнищ запалення у періапікальних тканинах. 3. Уведення в комплекс лікувальних дій при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ-ІІІ ступеня тяжкості шинуючих конструкцій, особливо суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції та препарату імунокорегуючої дії “Імудон”, значно покращує клінічний стан тканин пародонта, сприяє зменшенню запальних локальних реакцій, ліквідує рухливість зубів та сприяє їх укріпленню. 4. На підставі клініко-лабораторних досліджень дали порівняльну оцінку методу лікування при якому застосовувалась суцільнолита внутрішньоканальна шина та методу, при якому для шинування зубів використовувалась шинуюча стрічка Фібер-сплінт, та виявили, що при шинуванні зубів шиною власної конструкції показники індексної оцінки гігієни порожнини рота та стану тканин пародонта пацієнтів у віддалені терміни (6 місяців та 1,5 років) після завершення лікування були значно кращими та майже наближалися до норми. При рентгенологічному дослідженні стадія стабілізації рентгенологічно підтвержується у 83,3% пацієнтів ІІІ групи. Досліджуючи показники реопародонтограми, слід зазначити, що досить суттєва зміна відмічена з боку індексу периферичного опору, який зазнав змін із 70,55% до 78,13%. Майже аналогічне підвищення показників стосується індексу еластичності. У термін спостереження 1,5 років показники підтримувалися на цьому ж рівні. 5. Дали оцінку стану імуноцитів слизової оболонки при хронічному генералізованому пародонтиті ІІ та ІІІ ступенів тяжкості та кількості окремих субпопуляцій у різні терміни лікування залежно від вибору шинуючої конструкції та запропонованого патогенетичного лікування і з’ясували, що в разі застосування суцільнолитої внутрішньоканальної шини власної конструкції в шестимісячний термін після лікування відмічене збільшення HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин із напрямком руху в епітелій. Також відмічена наявність значної кількості CD4+ регуляторних субпопуляцій Т-клітин у товщі епітелію та поблизу базальної мембрани та поодинокі CD8+ клітини, що вказує на нормалізацію імунологічної картини в дослідних тканинах. Застосування препарату імунокорегуючої дії привело до посилення фагоцитарної активності, стимуляції та підвищення кількості імунокомпетентних клітин. Уведення у комплексне лікування “Імудону” привело до підвищення активності HLA-DR+ антигенрепрезентуючих клітин, збільшення кількості CD3+ клітин у ділянці базальної мембрани, підвищення кількості як регуляторних CD4+, так і ефекторних CD8+ клітин. Преперат викликав аналогічні зміни у пацієнтів усіх дослідних груп. Базуючись на кореляції цих змін із покращанням клінічної картини, ми оцінюємо цей ефект як сприятливий. | 