Анотація до роботи:

Гідулянов А.О. Порівняльна характеристика структурних властивостей гемоглобінів та показників еритроцитарного метаболізму у представників класу ссавців і класу риб. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2003.

Дисертацію присвячено вивченню структурних параметрів гемоглобіну, інтенсивності процесів пероксидації та активності антиоксидантної системи, а також процесів утилізації глюкози в еритроцитах у представників двох класів хребетних - ссавців і риб. Показано, що процеси пероксидації і стан антиоксидантного захисту в еритроцитах окремих представників класу риб і класу ссавців мають певний зв'язок із внутрішньоеритроцитарним метаболізмом глюкози і характеризуються видовою і філогенетичною специфічністю. У риб спостерігається перевага рівня гідроперекисів і вторинних продуктів пероксидації ліпідів (ПОЛ) у плазмі крові, мембранах і гемолізаті еритроцитів у порівнянні із ссавцями. Для всіх досліджених видів хребетних збільшення вмісту вторинних продуктів ПОЛ спостерігається у напрямку: плазмамембрани еритроцитівгемолізат еритроцитів. Всі досліджені гемоглобіни піддаються окислювальної модифікації. У більшій мірі ці процеси здійснюються в еритроцитах представників класу риб. Показано, що процеси окислювальної модифікації гемоглобінів, деякою мірою, залежать від характеру їхньої внутрішньомолекулярної структури. У межах одного класу хребетних показано добре виражену консервативність рівня гідрофобності центральних зон молекули гемоглобінів. Гемоглобіни риб відрізняються більшою щільністю упакування центральних ділянок молекули і меншим об’ємом гідрофобних порожнин у порівнянні з гемоглобінами ссавців, що характеризуються великим об’ємом гідрофобних порожнин і зниженням гідрофобності ділянок сорбції зонда ФНА. Еритроцити ссавців характеризуються більшим вмістом гемоглобіну у порівнянні з еритроцитами риб. Процес неферментативного глікозилювання гемоглобіну має універсальний характер. У низці вивчених хребетних найбільш значним вмістом метформи гемоглобіну характеризуються еритроцити риб. У порівнянні із ссавцями еритроцити риб характеризуються більш високим рівнем активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази і каталази). Встановлено філогенетичні особливості залежності активності супероксиддисмутази від вмісту гідроперекисів у гемолізаті еритроцитів. Для представників класу риб залежність даних біохімічних показників має прямий характер, тоді як для представників класу ссавців - зворотний. Порівняно висока інтенсивність процесів утилізації глюкози показана для еритроцитів риб. Актівність гексокінази і глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази і рівень АТФ в еритроцитах риб вище у порівнянні з еритроцитами ссавців.

1. Встановлено, що процеси пероксидації і стан антиоксидантного захисту в еритроцитах окремих представників класу риб і класу ссавців мають певний зв'язок із внутрішньоеритроцитарним метаболізмом глюкози і характеризуються видовою і філогенетичною специфічністю.

2. Показано перевагу рівня гідроперекисів і ТБК-активних продуктів у плазмі крові, мембранах і гемолізаті еритроцитів риб у порівнянні із ссавцями. Для всіх досліджених видів хребетних збільшення вмісту ТБК-активних продуктів спостерігається у напрямку: плазмамембрани еритроцитів гемолізат еритроцитів.

3. Встановлено, що всі досліджені гемоглобіни піддаються окислювальної модифікації. У більшій мірі ці процеси здійснюються в еритроцитах представників класу риб. Показано, що процеси окислювальної модифікації гемоглобінів, деякою мірою, залежать від характеру їхньої внутрішньомолекулярної структури.

4. Показано добре виражену консервативність рівня гідрофобності центральних зон молекули гемоглобінів у межах одного класу хребетних. Гемоглобіни риб відрізняються більшою щільністю упакування центральних ділянок молекули і меншим об’ємом гідрофобних порожнин у порівнянні з гемоглобінами ссавців, що характеризуються великим об’ємом гідрофобних порожнин і меншою гідрофобністю зон сорбції ФНА.

5. Встановлено, що еритроцити ссавців характеризуються більшим вмістом гемоглобіну у порівнянні з еритроцитами риб. Процес неферментативного глікозилювання гемоглобіну має універсальний характер. У низці вивчених хребетних найбільш значним вмістом метформи гемоглобіну характеризуються еритроцити риб.

6. У порівнянні із ссавцями еритроцити риб характеризуються більш високим рівнем активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази і каталази). Встановлено філогенетичні особливості залежності активності супероксиддисмутази від вмісту гідроперекисів у гемолізаті еритроцитів. Для представників класу риб залежність даних біохімічних показників має прямий характер, тоді як для представників класу ссавців - зворотний.

7. Для еритроцитів риб показана порівняно висока інтенсивність процесів утилізації глюкози. Актівність гексокінази і глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази і рівень АТФ в еритроцитах риб вище у порівнянні з еритроцитами ссавців.

Публікації автора:

1. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Сравнительная характеристика показателей перекисного окисления липидов в плазме крови, в мембранах и гемолизате эритроцитов у представителей класса млекопитающих // Ученые записки ТНУ. – 2001. – Т.14(53),№1. – С.60 – 64.

2. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Зависимость окислительной модификации гемоглобинов отдельных представителей класса млекопитающих от характера их внутримолекулярной структуры // Ученые записки ТНУ. – 2001. – Т.16(55),№1. – С.52 – 54.

3. Гідулянов А.О., Коношенко С.В. Внутрішньомолекулярна структура та окиснювальна модифікація головних фракцій гемоглобінів окремих представників ссавців // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2002. – №4(20). – С.10 – 14.

4. Коношенко С.В., Гидулянов А.А. Зависимость окислительной модификации гемоглобина от его внутримолекулярной структуры и перекисного окисления липидов в эритроцитах // Труды крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского /Проблемы, достижения и перспективы развития медико – биологических наук и практического здравоохранения / – 2001. – Т.137,№1. – С.193 – 196.

5. Коношенко С.В., Гидулянов А.А. Внутримолекулярная структура и окислительная модификация главных фракций гемоглобинов отдельных представителей млекопитающих и рыб // Біополімери і клітина. – 2003. – Т.19,№6. – С.521 – 525.

6. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Сравнительная характеристика показателей перекисного окисления липидов в плазме крови, в мембранах и гемолизате эритроцитов у представителей класса рыб и млекопитающих // Материалы Х международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье”. Алушта. – 2001. – С.907 – 908.

7. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Исследование структуры главных фракций гемоглобинов отдельных представителей позвоночных // Материалы ХI международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье”. Алушта. – 2002. – С.773 – 774.

8. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Внутримолекулярная гидрофобность и окислительная модификация главных фракций гемоглобинов отдельных представителей млекопитающих // Труды научной конференции, посвященной 100 – летию со дня рождения акад. И.Н.Буланкина. Харьков. – 2001. – С.34 – 35.

9. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Активность гексокиназы, глюкозо – 6 – фосфат – дегидрогеназы и содержание АТФ в эритроцитах млекопитающих и рыб // Материалы ХII международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье”. Алушта. – 2003. – С.862 – 864.

10. Гидулянов А.А., Коношенко С.В. Активность супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионредуктазы в эритроцитах млекопитающих и пресноводных рыб // Материалы ХII международного симпозиума “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье”. Алушта. – 2003. – С.865 – 866