1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні макромолекулярної структури, хімічного складу та фізичних показників дефектної вовни двох генотипів овець: асканійських тонкорунних та чорноголових кросбредних. Досліджено співвідношення кератоз, вміст сірки та цистину в нормальних та патологічно стоншених волокнах, виділено S-карбоксиметилкератеїни з високим вмістом сірки (SCMKB) і з’ясовано їхню гетерогенність. Виявлено взаємозв’язки між біохімічними та фізичними показниками вовни. Одержаний матеріал може бути використаний у практиці розведення овець, та при виробництві високоякісної вовни. 2. Вовна з “голодною тониною” незалежно від типу її приналежності, відрізняється від нормальної зміненою макроструктурою, що виявляється в зміні кількісного співвідношення кератоз головним чином за рахунок альфа- і гамма-фракції, тобто кристалічної та аморфної фаз волокна. У тонкій нормальній вовні співвідношення альфа- бета- і гамма-кератоз дорівнює 54,3 : 11,2 : 34,45, а в дефектній 65,9 : 12,76 :21,37; у кросбредній - відповідно 60,0 : 12,8 : 26,2 і 68,6 : 11,7 : 20,0. 3. Патологічне стоншення волокон супроводжується зміною їхнього хімічного складу, особливо цистину, сульфгідрильних груп та гексозамінів. За майже однакового з нормальною вовною вмісту загальної сірки (3,11 і 3,26%) вміст цистину в дефектних волокнах обох генотипів порівняно менший (10,07 і 9,17% у тонкій та 10,7 і 9,24% у кросбреднй), а вільних сульфгідрильних груп, навпаки, достовірно більший ( 26,65 і 58,88 мкмоль/г у тонкій вовні та 27,20 і 63,16 мкмоль/г у дефектній кросбредній вовні). 4.Розчинність вовни в сечовинно-бісульфітному розчині може бути інтегральним показником оцінки якості її в цілому. Ступінь розчинності дефектних волокон набагато вищий, ніж нормальних (29,06% проти 12,8 - для тонкої і відповідно 24,8% проти 9,2%- для кросбредної вовни). 5. Зміна структури і хімічного складу вовни позначається на її фізико-механічних показниках, зокрема товщині та міцності. Параметри їх у патологічно стоншених волокнах набагато нижчі, ніж у нормальних за станом (2,91 км проти 6,41 км- у тонких і відповідно 4,26 км 8,21 км - у кросбредних). 6. Тотальне стоншення вовнового волокна в результаті одночасного зменшення параметрів його кутикули та коркового шару найбільше проявляється в тонкорунних овець. 7. Виявлено кореляційні зв’язки між біохімічними та фізичними показниками вовни. Виявлено високі від’ємні коефіцієнти кореляції між міцністю тонкої вовни та вмістом у ній SH-груп (r = - 0,792), товщиною кросбредної вовни і ступенем її розчинності (r = - 0,752), товщиною тонких волокон і вмістом альфа-кератози (r = 0,792), розривним зусиллям вовни та ступенем її рочинності (r =- 0, 715, r = -0,549), міцнісю тонкої вовни та вмістом у ній сірки та цистину (r = 0,460, r = 0,549). Відносно помірні коефіцієнти зафіксовано між настригом вовни та вмістом сірки (r = -0,372), тониною вовни та гамма-кератозою (r = 0,320). 8. Білки з високим вмістом сірки (SCMKB) тонкої і кросбредної вовни одержано шляхом її солюбілізації при 40оС 0,2М розчином тіогліколяту калію, який містить 8М сечовину, рН11, і подальшим алкілюванням екстрагованих білків йодацетатом. 9. Методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з використанням Тріс-гліцин буферної системи, рН 8,3 і за наявності додецилсульфату натрію досліджено гетерогенність SCMKB. За розміром молекули їх поділено на п’ять фракцій, умовно позначених літерами А, Б, В, Г, Д. Молекулярна маса їх становить відповідно 22, 21, 16, 11, 10 тис. Найбільша частка (приблизно 80%) усієї кількості цих білків припадає на фракції з найменшою молекулярною масою, тобто на Г і Д, найменша (15%) - на А і Б, які характеризуються відносно більшою молекулярною масою (22-21 тис.) і ультрависоким вмістом сірки та цистину (UHSP). 10. Виявлено породні особливості кількісного співвідношення SCMKB. Кросбредна вовна на відміну від тонкої відрізняється порівняно вищими показниками фракцій А і Б, особливо першої ( відповідно 14,70 і 10,75%) і одночасно нижчими показниками Г і Д, особливо останньої (відповідно 40,40 і 31,20%). У ній також порівняно більше білків, які відповідають фракції В (9,80% проти 3,68% у тонкій). 11. Депресія вовноутворення суттєво позначається на макроструктурі білків із високим вмістом сірки. Тонка вовна з явними ознаками “ голодної тонини“ характеризується меншим вмістом протеїнів із відносно більшою молекулярною масою ( фракція А) й низькомолекулярних протеїнів (фракція Д). Білків, зображених на фореграмах смугами Б, В, Г у тонкій вовні порівняно більше. Подібна модифікація спостерігається і в кросбредній вовні за рахунок фракцій А, Б, В і Д. У неї порівняно більше протеїнів з молекулярною масою 21000 (11,20% проти 5,90% - у нормальній вовні), фракцій В (13,90 % проти 9,80 %) і відповідно менше фракції А (12,70% проти 14,70 %) і Д (23,70% проти 31,20%). 12.Одним із факторів, які зумовлюють “ голодну тонину“ будь-якого типу вовни, є порушення синтезу у вовноутворюючих структурах білків вовни з ультрависоким вмістом сіркитобто UHSP. |
