Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


259. Степанова Анастасія Валеріївна. Порівняльна морфологія та організація провідної системи квітки миртових (Myrtaceae Juss.): дис... кадн. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Степанова А.В. Порівняльна морфологія та організація провідної системи квітки миртових (Myrtaceae Juss.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки імені М.Г.Холодного НАН України, Київ, 2004 р.

Дисертація присвячена вивченню морфології та організації провідної системи квітки в родині Myrtaceae. Дослідження грунтується на аналізі будови квітки 25 видів з 14 модельних родів, що відносяться до неформальних груп спорідненості Myrtoideae s. str., “Acmena”, “Angophora”, “Leptospermum”, “Chamelaucium” за Johnson і Briggs (1984) та репрезентують основні морфологічні типи квітки миртових. Встановлено закономірності іннервації квітколожа, оцвітини, андроцея та гінецея в цій родині та створено порівняльно-морфологічну модель квітки з урахуванням будови її провідної системи. Вперше у провідній системі квітки миртових виявлено докази осьової природи зовнішнього шару стінки нижньої зав’язі, низький рівень спеціалізації багатотичинкового андроцея, п’ятипучковий слід плодолистка та горизонтальні кільцеві пучки в гіпантії. Детально проаналізовано структуру гінецея миртових та можливості формування мономерного гінецея із синкарпного. Вперше виявлено залежність між типом іннервації насінних зачатків і ступенем розвитку залишкової провідної тканини апексу квітки вище вузлів плодолистків.

  1. Вперше детально вивчено морфологію і будову провідної системи квітки 25 видів з 14 модельних родів родини Myrtaceae, що відносяться до неформальних груп спорідненості Myrtoideae s. str., “Acmena”, “Angophora”, “Leptospermum”, “Chamelaucium” за Johnson і Briggs (1984), та виявлено основні закономірності іннервації квітколожа, оцвітини, андроцея та гінецея в цій родині.

  2. Дані васкулярної анатомії підтверджують відповідність зовнішнього шару стінки нижньої зав’язі увігнутому квітколожу, провідна система якого представлена сплетінням висхідних провідних пучків. Короткі низхідні пучки квітколожа виявлені в родах Myrtus та Psidium з групи Myrtoideae s. str.

  3. Вперше у миртових між зрослими плодолистками виявлено конічний апекс квітки з залишковою стелою у вигляді інфралокулярного сплетіння, від якого відходять вентральні пучки плодолистків. У досліджених видів наявні різні стадії редукції інфралокулярного сплетіння й сплетіння висхідних пучків гіпантія.

  4. Встановлено, що типовими для миртових є багатопучкові сліди чашолистків з трьома основними пучками і однопучкові сліди пелюсток, злиті при основі із бічними пучками сусідніх чашолистків.

  5. Дані васкулярної анатомії підтверджують низький рівень спеціалізації багатотичинкового андроцея миртових та похідний характер різних типів олігомерного андроцея.

  6. Синкарпний гінецей миртових відноситься до єдиного структурного типу з фертильними багатонасінними синасцидіатною та симплікатною зонами, апікальними септами, без апокарпної зони, з п’ятипучковими слідами плодолистків та подвійною іннервацією насінних зачатків від вентральних і латеральних пучків плодолистків. Анатомічний вузол плодолистків розміщений в основі зав’язі.

  7. Своєрідними рисами будови провідної системи квітки миртових є формування горизонтальних кільцевих пучків в гіпантії, розтягнення анатомічних вузлів чашолистків у вертикальній площині і вузлів плодолистків у радіальній площині, з набуванням провідною системою увігнутого квітколожа рис, подібних до іннервації апендикулярної квіткової чаші.

  1. Для всіх досліджених представників підродини Leptospermoideae характерні повністю або частково редуковані дорзальні пучки плодолистків. Характерними рисами провідної системи на рівні груп спорідненості є будова провідного циліндру квітколожа в стінці нижньої зав’язі та в апексі квітки, тип вузла чашолистків, спосіб формування слідів тичинок, іннервація плодолистків і насінних зачатків. Ці ознаки перспективні для подальшого уточнення об’єму та спорідненості внутрішньородинних систематичних груп миртових.

16

Публікації автора:

  1. Волгін С.О., Степанова А.В. Морфологія i васкулярна анатомія квітки Myrtus communis L. та Myrtus macrophylla Ehrh. (Myrtaceae) // Вісн. Львів. ун-ту. Cер. біол. – 2001. – Вип. 27. – С.61-69.

  2. Волгін С.О., Степанова А.В. Морфологія i васкулярна анатомія квітки Melaleuca fulgens R.Br. та Melaleuca nesophila F.Muel. (Myrtaceae) // Вісн. Львів. ун-ту. Cер. біол. – 2002. – Вип. 28. – С.70-79.

  3. Волгін С.О., Степанова А.В. Морфологія i васкулярна анатомія квітки Feijoa sellowiana Berg та Psidium cattleianum Sabine (Myrtaceae Juss. – Myrtoideae) // Вісн. Львів. ун-ту. Cер. біол. – 2002. – Вип. 31. – С.66-76.

  4. Stepanova A. ber Reversionen morphologischer Bltenmerkmale bei ausgewhlten Melaleuca-Arten (Myrtaceae) // Wulfenia. – 2002. – Bd.9. – S.19-23.

  5. Волгин С.А., Степанова А.В. О гомологии проводящих пучков стенки нижней завязи и гипантия миртовых // Гомологии в ботанике: опыт и рефлексия: Тр. IX школы по теор. морфолог. раст. “Типы сходства и принципы гомологизации в морфологии растений” (Санкт-Петербург, 31 января-3 февраля 2001 г.). – СПб.: Санкт-Петербугский союз ученых, 2001. – С.262-264.

  6. Степанова А.В. Деякі аспекти будови та еволюції гінецея миртових // Матер. І наук. конф. молод. учених м. Львова “Наукові основи збереження біотичної різноманітності” (Львів, 24 листопада 1998 року). – Львів: Ліга-Прес, 2000. – С.88-93.

  7. Степанова А.В. Морфология и анатомия цветка как источник информации для систематики семейства миртовых // Тез. докл. междунар. научн. конф. по систематике высших растений, посвященной 70-летию со дня рождения чл.-корр. РАН, проф. В.Н.Тихомирова (Москва, 28-31 января 2002 г.). – М.: Изд-во Центра охраны дикой природы, 2002. – С.107-108.

  8. Степанова А. Положення зав’язі в родині миртових: напівнижня зав’язь – ознака примітивності чи спеціалізації? // Матер. конф. молод. вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми флористики, систематики, екології та збереження фіторізноманіття” (Львів - Івано-Франково, 6-10 серпня 2002 р.). – Львів: Екосвіт, 2002. – С.115-117.

  9. Степанова А.В. Эволюция проводящей системы цветка миртовых (Myrtaceae Juss.) // Тез. докл. ІІ междунар. конф. по анатомии и морфологии растений (Санкт-Петербург, 14-18 октября 2002 г.). – СПб, 2002. – С.183-184.

  10. Степанова А., Волгін С. Морфологія та васкуляризація гінецея Psidium cuneifolium Tenore (Myrtaceae Juss.) // Матер. конф. молод. вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми ботаніки та екології” (Чернігів - Седнів, 13-16 вересня 2000 р.). – К.: Центр еколог. освіти та інф., 2000. – С.97-98.

17

  1. Stepanova А. Gynoecial vascularization in Myrtaceae Juss. // Progr. and Abstr. Intern. Conf. “Flowers. Diversity, Development and Evolution” (Zrich, July 5-7, 2002). – Inst. Syst. Bot., Univ. Zrich, 2002. – P.86.

  2. Stepanova А. The pseudomonomerous gynoecium in Myrtaceae Juss. // Abstr. “Botanikertagung Freiburg i. Br. 2002” (Freiburg, 22-27 September, 2002). – Albert-Ludwigs-Univ. Freiburg, 2002. – P.65.