1. У дисертаційній роботі вирішено актуальну проблему – вивчено якість життя хворих, оперованих з приводу раку ободової і прямої кишки, що дозволило визначити оптимальну стратегію ведення хворих, оцінити ефективність застосованих лікувальних заходів, розробити прогностичні моделі перебігу і кінця захворювання. Концепція дослідження якості життя хворих є одним з прикладів застосування прогресивного методологічного підходу, який об'єднує як відомі клінічні принципи та ідеї, так і нові погляди й технології охорони здоров'я ХХІ століття. 2. Аналіз безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування хворих на рак ободової і прямої кишки з використанням лапароскопічного і відкритого методів свідчить про переваги нової технології у порівнянні з загальноприйнятим методом втручання: скорочення тривалості госпіталізації; зменшення вираженості больового синдрому в ранньому післяопераційному періоді; зменшення частоти і ризику виникнення ускладнень; зменшення тривалості післяопераційного парезу кишечника – з (59,4 ± 1,7) до (31,7 ± 1,2) год; швидке відновлення перистальтики і нутритивної функції кишечника і, пов'язане з цим, більш раннє відновлення ентерального харчування – відповідно через (55,4 ± 1,2) і (82,1 ± 1,2) год; прискорення темпів реабілітації; скорочення періоду відновлення працездатності у віддаленому періоді; поліпшення якості життя. 3. У хворих на рак ободової і прямої кишки всі показники якості життя у 2,5 разу нижчі, ніж у здорових осіб аналогічних статі і віку. Під час дослідження показників якості життя у динаміці через 1, 3, 6 і 9 міс, 1 і 3 роки після операції встановлено, що у строки 3 – 6 – 9 міс відбувається достовірне підвищення тільки двох показників – загального здоров’я (GH) і фізичного функціонування (RP), що відображує стан відновлення працездатності. Показники психічного здоров'я (SF, RE, MK) у цей період вірогідно нижче норми, що проявляється обмеженням соціальної активності пацієнтів, є причиною негативних емоцій і депресії. У 7,8% пацієнтів через 2 – 3 роки спостерігали значне зниження показників якості життя, в усіх виявлений рецидив захворювання. 4. Найбільш значущими факторами ризику, що несприятливо впливають на показники якості життя, є похилий і старечий вік, наявність супутніх захворювань і їх тяжкість, якість виконання операції, наявність ранніх і особливо пізніх післяопераційних ускладнень (спайкова хвороба, синдром низької передньої резекції прямої кишки, післяопераційна грижа (після відкритих операцій), ускладнення поліхіміотерапії. 5. Достовірні розбіжності показників тривалості життя після загальноприйнятих і лапароскопічних операцій не встановлені. Основними чинниками, що визначають тривалість життя, є глибина інфільтрації пухлиною стінки кишки, ураження регіонарних лімфатичних вузлів, ступінь злоякісності пухлини. Частота виникнення рецидивів у 14 (7,86%) хворих і віддалених метастазів – у 35 (19,66%) за наявності низькодиференційованої аденокарциноми, яка інфільтрувала усі шари стінки кишки, метастазів у лімфатичних вузлах (N2–3), незважаючи на проведення ад’ювантної хіміотерапії і променевої терапії, була в 2 рази більша, ніж за умови інфільтрації слизової та м'язової оболонок без регіонарних метастазів або з поодинокими метастазами при диференційованих формах пухлини. 6. Перспективними шляхами збільшення тривалості і поліпшення якості життя хворих, оперованих з приводу раку ободової і прямої кишки, є: рання діагностика захворювання з використанням в усіх хворих за показаннями повного обсягу діагностичних досліджень, своєчасне виконання сучасних органо– і сфінктерозберігальних операцій з первинним відновленням безперервності товстої кишки і дотриманням принципів онкологічного радикалізму в поєднанні з хіміотерапією, впровадження в хірургію раку товстої кишки сучасних технологій, зокрема, лапароскопічних. 7. Віддалені результати застосування лапароскопічних методів втручання у хворих на рак товстої кишки свідчать про тотожність показників їх виживання і частоти місцевих рецидивів хвороби після лапароскопічних і відкритих операцій. Це дозволяє вважати лапароскопічну колектомію методом вибору в лікуванні окремих форм раку товстої кишки вже у недалекому майбутньому. |
