Анотація до роботи:

Кушнір С.П. Порівняльна оцінка клініко-гемодинамічних і електрофізіологічних ефектів раннього застосування каптоприлу, ірбесартану та їх комбінації у хворих з гострим інфарктом міокарда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеско АМН України, Київ, 2004.

Дисертація базується на матеріалах обстеження хворих на гострих інфаркт міокарда (ГІМ) з метою вивчення ефективності препаратів – інгібітора ангіотензин перетворюючого ферменту (ІАПФ) каптоприлу, блокатора рецепторів до ангіотензина II 1-го типу (БРА) ірбесартану та їх комбінації на клінічний перебіг, кардіогемодинаміку, об’єм некрозу та електрофізіологічні властивості міокарда.

Вперше доведено, що раннє застосування ірбесартану в комплексній терапії ГІМ покращує клінічний перебіг захворювання, зменшує частоту розвитку аневризм серця, попереджує розвиток ранньої дилатації порожнини лівого шлуночка і покращує сегментарну скоротливість міокарда. Ірбесартан позитивно впливає на електрофізіологічні властивості міокарда, покращує характеристики реполяризації і знижує рефлекторну активацію симпатичної нервової системи.

Доведено що, комбінована терапія не мала переваги перед каптоприлом.

Призначення ірбесартану або його комбінації з каптоприлом не призводить до додаткового зменшення вогнища некрозу міокарда, в порівнянні з самостійним застосуванням каптоприлу.

1. Вперше доведено, що застосування блокатору рецепторів до ангіотензину ІІ першого типу ірбесартану з першої доби гострого інфаркту міокарда є безпечним, а також має переваги щодо впливу на клінічний перебіг захворювання, кардіогемодинаміку, електрофізіологічні властивості міокарда і процеси ремоделювання порожнини лівого шлуночка серця в порівнянні з інгібітором АПФ каптоприлом та їх комбінацією.

2. Застосування ірбесартану в ранньому періоді гострого інфаркту міокарда призводить до зниження частоти розвитку і прогресування гострої лівошлуночкової недостатності, гострих аневризм серця і суми клінічно вагомих ускладнень гострого періоду інфаркту міокарда (13,2% у групі ірбесартана в порівнянні з 37,5% у групі каптоприла, p<0,05). Комбінована терапія не мала додаткових переваг перед лікуванням каптоприлом.

3. Використання блокатору рецепторів до ангіотензину ІІ першого типу ірбесартану в ранньому періоді (з першої доби) гострого інфаркту міокарда зменшує розвиток ранньої постінфарктної дилатації порожнини лівого шлуночка серця в порівнянні з застосуванням інгібітору АПФ каптоприла (13,2% у групі ірбесартана в порівнянні з 32,5% у групі каптоприла, p<0,05). Додаткових переваг на розвиток ранньої постінфарктної дилатації у разі застосування комбінованої терапії не виявлено.

4. Застосування ірбесартану в ранній термін гострого інфаркту міокарда сприяє покращанню сегментарної скоротливості міокарда (зменшення індексу сегментарної скоротливості на 13,3 %, р<0,05) в порівнянні з групою хворих, які приймали каптоприл, і також з групою комбінованого лікування.

5. Включення в схему лікування хворих на гострий інфаркт міокарда блокатору рецепторів до ангіотензину ІІ першого типу ірбесартану, або його комбінації з каптоприлом, не призводить до додаткового обмеження вогнища некрозу міокарда за даними серійного визначення МВ фракції креатинфосфокинази в порівнянні з самостійним застосуванням каптоприлу.

6. Раннє застосування ірбесартану в гострому періоді інфаркту міокарда зменшує показник негомогенності реполяризації міокарда ТаТе у динаміці спостереження (на 39,0 % протягом 10 діб, р<0,001) в порівнянні з хворими, які отримували каптоприл або комбіноване лікування. Ірбесартан сприяє зниженню рефлекторної активації симпатичної нервової системи і більш низькому приросту показника LnPL на 10-у добу захворювання (16,3 %, р<0,05).

Публікації автора:

1. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В., Шумаков А.В., Кушнир С.П., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М.. Клинико-гемодинамические эффекты применения капотена в ранние сроки инфаркта миокарда // Серцево-судинна хірургія, щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – 2000. - Вип.8, c.177-179. (Лікував та приймав участь в обстеженні 50 хворих, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, приймав участь в оформленні результатів у вигляді статті).

2. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шумаков А.В., Кушнир С.П., Скаржевский А.А., Солярик О.О., Лутай Я.М. Опыт сочетанного применения ангиотензинпревращающего фермента капотена и блокатора рецепторов ангиотензина II ирбесартана в раннем периоде острого инфаркта миокарда // Український Кардіологічний журнал. – 2000. - №3.- С.5- 8. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні переважної більшості хворих, самостійно проводив аналіз клінічного перебігу ГІМ, приймав участь в підготовці матеріалів до друку).

3. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С.П., Брыль Ж.В., Солярик О.О., Шкляр Л.В. Сравнительная оценка эффективности блокатора рецепторов ангиотензина II ирбесартана и его сочетанного применения с каптоприлом при остром инфаркте миокарда: сопоставимое влияние на размер некроза и процессы раннего ремоделирования сердца // Українськиий Кардіологічний журнал – 2001.- №2.- С.11-17. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні 55 хворих, аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень,проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, приймав участь в подготовці статті до друку).

4. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С.П., Брыль Ж.В., Солярик О.О., Шкляр Л.В. Применение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента эналаприла и каптоприла у больных с острым инфарктом и сопутствующей артериальной гипертензией // Український кардіологічний журнал. - № 2. – 2002. – С. 10 – 14. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні переважної більшості хворих і статистичній обробці результатів).

5. Пархоменко А.Н., Кушнир С.П., Шумаков А.В., Иркин О.И., Солярик О.О. Влияние раннего применения каптоприла и ирбесартана на гемодинамические и электрофизиологические показатели сердца у больных с острым инфарктом миокарда // Українськиий Кардіологічний журнал –2003.-№5.-С.9-13. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні 40 хворих, розраховував та аналізував показники ЕКГ ВП, ВСР та дисперсії інтервалу QT, самостійно оформив результати дослідження у вигляді статті.)

6. Иркин О.И., Пархоменко А.Н., Кушнир С.П., Солярик О.О., Лутай Я.М. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента разных поколений при остром инфаркте миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка // Український кардіологічний журнал. - № 3. – 2004. – С. 26-29. (Лікував та приймав участь в обстеженні обстеженні переважної більшості хворих, брав участь в розробці схеми використання різних ІАПФ, самостійно проводив обробку та аналізував результати ехокардіографічних та біохімічних обстежень, проводив статистичну обробку даних, самостійно оформив результати у вигляді статті.)

7. Parkhomenko , O. Irkin, S. Kushnir, Z. Bryl, O. Soliarik, L. Shkliar. Additional effects of irbesartan when compared to captopril in the prevention of post-infarction left ventricular dilatation // Acta Cardiologica - 2002. - №1. Vol.-57. p.61-63. (Приймав участь в лікуванні та обстеженні багатьох хворих, проводив аналіз и статистичну обробку даних по групам, приймав участь в перекладі і подготовці статті до друку).

8. Деклараційний патент України 54285 А А 61К31/455 Застосування ірбесартана як кардіопротектора при гострому інфаркті міокарда / Пархоменко О.М., Іркін О.І., Кушнір С.П. №2002075717 // Бюл.П.В. №2.- 2002. (Провів теоретичне обгрунтування практичного впровадження ірбесартану в лікуванні гострого інфаркту міокарда, подав заявку и отримав деклараційний патент України на винахід).

9. А.Н.Пархоменко, О.И.Иркин, А.В.Шумаков, С.П.Кушнир, А.А.Скаржевский Диагностическое и прогностическое значение увеличения дисперсии QT у больных острым инфарктом миокарда // Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - Київ.-1999.- с.93-94 (Приймав участь в обстеженні 22 хворих, що складалися з реєстрації поверхневої електрокардіограми високого підсилення з аналізом наявності пізніх потенціалів шлуночків, показників варіабельності QT та серцевого ритму, готовив матеріали у вигляді тезисів).

10. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Шумаков А.В., Рухлєнко С.Н., Кушнир С.П., Кожухов С.Н. Гемодинамические детерминанты электрической нестабильности сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда // Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - Київ. - 1999.- с.92-93 (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні 25 хворих, статистичному співставленні результатів та підготовив матеріали до друку).

11. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Кожухов С.Н., Кушнир С.П. Кардиозащитное действие комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и блокатора рецепторов ангиотензина II в ранние сроки острого инфаркта миокарда // Российский Национальный конгресс кардиологов “Кардиология, основанная на доказательствах”, Москва – 2000. – С. 119. (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні переважної більшості хворих).

12. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Бриль Ж.В., Шумаков А.В., Шкляр Л.В., Кушнир С.П., Солярик О.О. Кардиозащитное действие комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и блокатора рецепторов ангиотензина II в ранние сроки острого инфаркта миокарда // Тези наукових доповідей VI Конгресу кардіологів України – Київ. - 2000. - с.127 (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні 18 хворих).

13. Parkhomenko A.N., Irkin O.I., Kushnir S.P., Bryl G.V., Solarik O.O., Shkliar L.V. Additional effects of irbesartan when compared to captopril in the prevention of post-infarction left ventricular dilatation // 18^th European Congress of the International Society of Non-Invasive Cardiology. – Krakow. – 2001. - P.35. (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні переважної більшості хворих).