Анотація до роботи:

Скаржевський О.А. Порівняльна оцінка методів антикоагулянтної терапії у хворих на гострий інфаркт міокарда при проведенні системного тромболізису. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Дисертація базується на матеріалах обстеження 200 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) з метою вивчення клінічної ефективності різних схем використання низькомолекулярного гепарину надропарину кальція (НМГ) і нефракціонованого гепарину (НФГ), як ад’ювантних засобів при проведенні фібринолітичної терапії (ФТ) стрептокіназою. Вперше доведено, що раннє (до початку ФТ) застосування НМГ за оригінальною схемою у комплексній терапії ГІМ покращує клінічний перебіг захворювання, підвищує частоту відкриття інфаркт-обумовившої коронарної артерії за неінвазивними маркерами, попереджує розвиток ранньої дилятації порожнини лівого шлуночка і покращує насосну функцію серця, покращує електрофізіологічні характеристикі реполяризації та деполяризації міокарду, знижує вміст в крові фактора Віллєбранда (при його підвищенні на фоні лікування НФГ). Показано, що найбільш прийнятною схемою призначення НФГ (за співвідношенням ефективність/безпечність) є внутрішньовенна постійна інфузія через 4 години після ФТ до 3-ї доби із наступним підшкірнимим його введенням до 7-9 доби ГІМ.

1. На підставі порівняльного аналізу впливу різних методів антикоагулянтної терапії при проведенні системного тромболізису стрептокіназою у хворих на гострий інфаркт міокарда на клінічний перебіг захворювання, вимивання кардіоспецифічних ферментів, кардіогемодинаміку, електрофізіологічні властивості міокарду і основні показники системи згортання крові визначені переваги ранньго (до початку інфузії стрептокінази) внутрішньовенного введення низькомолекулярного гепарина надропарина кальція з наступним його підшкірним використанням в терапевтичній дозі за розробленою оригінальною схемою, при цьому доведено, що раннє внутрішньовенне використання нефракціонованого гепарина до початку введення тромболітика не призводить до додаткового підвищення ефективності фібринолітичної терапії, але збільшує частоту клінічно значущих ускладнень.

2. Внутрішньовенне введення надропарина кальція до початку фібринолітичної терапії стрептокіназою з наступним його підшкірним застосуванням призводить до скорочення часу вимивання (на 2,7 години) і нормалізації МБ-фракції креатинфосфокінази (на 4,2 години), зиження частоти випадків рецидування больового синдрому, що потребує введення наркотичних анальгетиків в першу добу гострого інфаркту міокарду (на 75,7 %), реєстрації шлуночкових тахіаритмій (на 91,6 %) і екстрасистолії високих градацій (на 35,1 %), клінічно значущих ускладнень гострого періоду інфаркту міокарда в порівнянні зі схемами застосування нефракціонованого гепарину (на 54,2 %). Таке покращення супроводжується меньшою частотою випадків зниження гемоглобіну крові і геморагічних ускладнень в динаміці лікування на 69,5 %.

3. Використання надропарину кальція в комплексній терапії інфаркту міокарду попереджує розвиток ранньої дилятації порожнини лівого шлуночка і покращує насосну функцію серця.

4. Сумісне застосування надропарину кальція із стрептокіназою при лікуванні хворих на гострий інфаркт міокарда покращує електрофізіологічні характеристикі реполяризації та деполяризації міокарда, при цьому суттєвого впливу терапії низькомолекулярним чи нефракціонованим гепаринами на параметри функціонального стану вегетативної нервової системи не виявлено.

5. Надропарин кальція має однонаправлений з гепарином, але меньш виражений, антикоагулянтний ефект, знижує вміст в крові фактора Віллєбранда (при його підвищенні на фоні лікування нефракціонованим гепарином), що може підвищувати антитромботичну дію надропарина кальція і зменьшувати тромборезистентність при фібринолітичній терапії стрептокіназою.

6. Використання надропарина кальція за оригінальною схемою в якості ад’юванта при фібринолітичній терапії стрептокіназою є безпечним і зручним для хворих і медперсоналу методом лікування, що не потребує частого контролю за станом системи згортання крові.

Публікації автора:

1. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Шкляр Л.В. Повышение эффективности фибринолитической терапии при раннем применении низкомолекулярного гепарина надропарина (фраксипарина) до введения стрептокиназы у больных с острым инфарктом миокарда: сравнение с нефракционированным гепарином в проспективном рандомизированном открытом исследовании // Український кардіологічний журнал. - № 5. – 2001. – С. 5 – 10. (Особисто лікував та приймав активну участь в обстеженні 54 хворих, розробляв нову схему застосування надропарину кальція, самостійно обробляв та аналізував результати ехокардіографічних і біохімічних досліджень, проводив взяття крові та приготування замороженої цитратної плазми для визначення вмісту фактора Віллєбранда, здійснював статистичну обробка даних роботи, самостійно оформив результати у вигляді статті).

2. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Солярик О.О., Кожухов С.Н., Кушнир С.П., Шкляр Л.В. Применение низкомолекулярного гепарина фраксипарина у больных с острым инфарктом миокарда после проведения фибринолитической терапии с использованием стрептокиназы // Український кардіологічний журнал. - № 4. – 1999. – С. 19 – 22. (Приймав активну участь у лікуванні та обстеженні 59 хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних по групах, брав участь у підготовці статті до друку).

3. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Скаржевский А.А., Пономарева Г.В., Платонова Т.Н. Антикоагулянтная активность надропарина у больных с острым инфарктом миокарда после фибринолитической терапии стрептокиназой // Український медичний часопис. - № 1 (21) – І/ІІ 2001. – С. 23 – 27. (Приймав безпосередню участь у лікуванні 59 хворих основної та 12 – групи порівняння, здійснював взяття крові та приготування замороженої цитратної плазми, проводив визначення показника АЧТЧ в умовах стаціонару, аналізував та статистично порівнював групи, готовив матеріали у вигляді статті).

4. Платонова Т.М., Ровінська І.М., Савчук О.М., Макогоненко Є.М., Пархоменко О.М., Іващенко Т.І., Скаржевський О.А. Стан системи гемостазу при гострому інфаркті міокарду в ході лікування стрептокіназою // Лабораторна діагностика - № 1. – 2001. – С. 3-6. (Самостійно проводив лікування 17 хворих, взяття крові та приготування замороженої цитратної плазми, брав участь у обговоренні та написанні висновків роботи).

5. Пархоменко А., Шумаков А., Скаржевский А., Иркин О. Динамика маркеров негомогенности деполяризации и реполяризации миокарда у больных с острым инфарктом миокарда и их коррекция при лечении низкомолекулярным гепарином надропарином // Ліки України. – 2002. - № 1. – С. 54-56. (Особисто проводив неінвазивне обстеження 60 хворих, що складалося з регістрації поверхневої електрокардіограми високого підсилення з аналізом наявності пізніх потенціалів шлуночків, показників варіабельності QT та серцевого ритму, готовив матеріали у вигляді статті).

6. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Скаржевский А.А., Кожухов С.Н., Солярик О.О., Шумаков А.В., Кушнир С.П., Шкляр Л.В., Лутай Я.М. Тромболитическая терапия в лечении острого инфаркта миокарда: клинико-инструментальные критерии эффективности и возможности оптимизации вмешательства // Сборник научных трудов “Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века“. – Харьков. – 2000. – С. 321-329. (Лікував 109 хворих, приймав участь у розробці нових схем антикоагулянтної терапії, самостійно проводив аналіз та порівняння клінічного перебігу ГІМ, брав активну участь в підготовці матеріалів до друку).

7. Патент UA 32350 А А 61К 31/725 Спосіб лікування гострого інфаркту міокарда / Пархоменко О.М., Скаржевський О.А., Іркін О.І., Шумаков О.В. (Україна) №99042083. Заявл.13.04.1999; Опубл. 15.12.2000, Бюл.№ 7-ІІ. (Провів теоретичне обгрунтування та практичне втілення нової схеми лікування надропарином кальція, самостійно оформив, подав заявку та отримав деклараційний патент України на винахід).

8. Скаржевский А.А., Иркин О.И., Шкляр Л.В., Пархоменко А.Н.. Повышение эффективности фибринолитической терапии при раннем назначении низкомолекулярного гепарина фраксипарина у больных острым инфарктом миокарда // Материалы Российского Национального конгресса кардиологов «Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения» – Москва. – 2001. – С. 346. (Приймав участь у лікуванні 29 хворих, проводив визначення показника АЧТЧ в умовах стаціонару, аналізував та статистично порівнював групи, готовив матеріали до друку).

9. Пархоменко А.Н., Скаржевский А.А., Иркин О.И., Кожухов С.Н. Новые подходы к применению низкомолекулярного гепарина надропарина при остром инфаркте миокарда // Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - Київ. - 1999. - С. 149-150. (Лікував та приймав участь у клінічному обстеженні 16 хворих).

10. Скаржевский А.А., Соколов Ю.Н., Соколов М.Ю., Шкляр Л.В., Костенко Л.Н. Возможности оценки проходимости инфаркт-обусловившей коронарной артерии по данным серийного определения МБ-фракции креатинфосфокиназы крови у больных с острым инфарктом миокарда // Матеріали української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів".- Київ.-2001.-С.70. (Приймав участь у лікуванні та клінічному обстеженні 23 хворих, статистичному співставленні результатів та підготовив матеріали до друку).

11. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Брыль Ж.В., Шкляр Л.В., Скаржевский А.А., Шумаков А.В., Кожухов С.Н., Солярик О.О. Тромболитическая терапия при остром инфаркте миокарда: клинико-гемодинамические и электрофизиологические аспекты // Матеріали Пленуму правління наукового товариства кардіологів України "Атеросклероз та ішемічна хвороба серця: сучасні аспекти профілактики, діагностики та лікування". - Київ. - 1998. - С. 13. (Приймав участь у лікуванні та обстеженні 57 хворих, статистичній обробці результатів).

12. Пархоменко А.Н., Шумаков А.В., Иркин О.И., Кушнир С.П., Скаржевский А.А. Диагностическое и прогностическое значение увеличения дисперсии QT у больных острым инфарктом миокарда // Об'єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування". - Київ. - 1999. - С. 93-94. (Приймав участь у лікуванні та обстеженні 15 хворих)

13. Parkhomenko A.N., Skarzhevsky A.A., Irkin O.I., Shklyar L.V., Kozhuhov S.N. Comparison between fraxiparine and unfractionated heparin after thrombolysis for acute myocardial infarction: an open blind randomized pilot trial // 3^rd International Congress Polish Cardiac Sosiety – Warsaw, Poland – 1999 – P. II-178. (Приймав участь у лікуванні та обстеженні 43 хворих, статистичній обробці результатів, підготовці матеріалів доповіді та особисто доповідав результати на конгресі).

14. Parkhomenko A., Skarzhevsky A., Irkin O., Shklyar L., Shumakov A. Fraxiparine versus unfractionated heparin after thrombolysis for acute myocardial infarction // Abstract book of the Anniversary 8 ^th Alpe Adria Cardiology Meeting. – Portoroz, Slovenia. – 2000. – P. 62. (Приймав участь у лікуванні та обстеженні 37 хворих, статистичній обробці результатів та підготовці матеріалів до друку).