Арутюнова Каріне Шагенівна. Порівняльна оцінка різних форм антагоніста кальцію - ріодипіну та їх вплив на добовий профіль артеріального тиску, внутрішньосерцеву і церебральну гемодинаміку у хворих на гіпертонічну хворобу : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2008.
Анотація до роботи:
Арутюнова К. Ш. Порівняльна оцінка різних форм антагоніста кальцію – ріодипіну та їх вплив на добовий профіль артеріального тиску, внутрішньосерцеву і церебральну гемодинаміку у хворих на гіпертонічну хворобу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена вивченню клінічної ефективності різних лікарських форм антагоніста кальцію – ріодипіну у хворих на гіпертонічну хворобу. Показано, що порушення добового профілю та висока варіабельність артеріального тиску, підвищення індексів часу й площі гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу супроводжуються достовірним зниженням вмісту аденілових нуклеотидів, в еритроцитах периферичної крові, а також зниженням осмотичної резистентності еритроцитарних мембран. Доведено, що трансдермальне застосування, на відміну від перорального, забезпечує поступово наростаючий та тривалий антигіпертензивний ефект, за рахунок чого відбувається корекція варіабельності артеріального тиску, зниження індексів часу й площі гіпертензії, а також відновлення показників аденілатної системи, осмотичної резистентності еритроцитарних мембран. Встановлено, що при лікуванні хворих на ГХ частота виникнення побічних явищ істотно нижча при трансдермальному застосуванні ріодипіну, ніж при пероральному.
На підставі аналізу результатів добового моніторингу артеріального тиску, ультразвукової доплерографії магістральних артерій голови, ехокардіографії, стану енергетичної системи (аденілатний пул), проникності клітинних мембран еритроцитів були виявлені особливості центральної, церебральної гемодинаміки, енергетичного обміну, стану клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. та встановлена перевага трансдермального застосування ріодипіну над пероральним, вдосконалено спосіб трансдермального використання.
Розвиток гіпертонічної хвороби супроводжується достовірним зниженням сумарної кількості аденілових нуклеотидів в еритроцитах периферичної крові, яке залежить від стадії гіпертонічної хвороби (зниження на 13% при ГХ І ст., на 29% при ГХ ІІ ст.) та відображає пригнічення загального енергетичного стану клітин.
Для хворих на гіпертонічну хворобу характерне порушення структури клітинної мембрани, яке проявляється підвищенням її проникності, що збільшується від першої до другої стадії гіпертонічної хвороби й підтверджує роль біологічних мембран в патогенезі та прогресуванні гіпертонічної хвороби.
Ріодипін при трансдермальному застосуванні у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. забезпечує поступово наростаючий антигіпертензивний ефект протягом 12 годин з одночасним зниженням варіабельності та добового індексу артеріального тиску, зменшенням індексу часу та площі гіпертензії.
Пероральне та трансдермальне застосування ріодипіну призводить до достовірного зменшення судинного опору магістральних артерій голови у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. і не впливає на подібний показник у хворих на гіпертонічну хворобу І ст.
Встановлено, що трансдермальне лікування ріодипіном сприяє покращенню енергетичних показників клітин, про що свідчить достовірне збільшення вмісту аденозинтрифосфату в еритроцитах при гіпертонічній хворобі І і ІІ ст. (на 30% та 55% відповідно); а також зменшенню проникності клітинних мембран (зменшення гемолізу у 0,45% розчині NaCl на 9,3% при ГХ І ст., на 29% при ГХ ІІ ст.) в більшій мірі, ніж пероральне застосування препарату.
Встановлено, що при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу частота виникнення побічних явищ за умови трансдермального застосування ріодипіну є істотно нижчою, ніж при пероральному.
Розроблений спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІ ст. із трансдермальним застосуванням ріодипіну в прекардіальній зоні забезпечує пролонгацію дії препарату (порівняно з іншими зонами) та дозволяє зменшити добову дозу на 28% (порівняно з таблетованою формою).
Практичні рекомендації
Трансдермальне застосування ріодипіну має перевагу над пероральним у зниженні варіабельності артеріального тиску, індексів часу та площі гіпертензії, збільшенні вмісту аденозинтрифосфату, суми аденілових нуклеотидів, аденілового енергетичного заряду в еритроцитах периферичної крові, тому у хворих на гіпертонічну хворобу доцільним є трансдермальне застосування препарату.
При трансдермальному призначенні ріодипіну хворим на гіпертонічну хворобу рекомендується використовувати фільтрувальний папір 10,0 х 5,0 см, наносячи на нього форидон-гель 5% (1,8-2,7 см гелю), який за допомогою пластиру зафіксувати на прекардіальній зоні (по середньоключичній лінії у ІV-V міжребір’ї).
(Одержаний деклараційний патент України № 47302 А від 17.05.2002 р.).
При виявленні підвищеного судинного опору магістральних артерій голови під час ультразвукової доплерографії доцільно призначати ріодипін трансдермально, що дозволяє нормалізувати тонус церебральних судин.
Публікації автора:
Арутюнова К. Ш. Вплив ріодипіну на центральну, церебральну гемодинаміку та проникність клітинних мембран у хворих на гіпертонічну хворобу / К. Ш. Арутюнова // Лікарська справа. – 2007. – № 5/6. – С. 55-60. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).
Аршинникова Л. Л. Аденілові нуклеотиди – основний критерій оцінки енергетичного обміну в організмі / Л. Л. Аршинникова, Л. І. Антоненко, К. Ш. Арутюнова // Укр. наук.-мед. молодіж. журнал. – 2007. – № 1/2. – С. 13–18. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).
Зміна показників аденілової системи при гіпертонічній хворобі / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, Л. Л. Аршинникова [та ін.] // Лікарська справа. – 2006. – № 5/6. – С. 49-52. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).
Препарат форидон-гель 5% у лікуванні артеріальної гіпертензії / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, І. В. Лизогуб [та ін.] // Ліки. – 2005. – № 5/6. – С. 88–93. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку).
Пат. 47302 А Україна, МПК А61К31/505. Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова. – № 2001107406; Заявл. 31.10.2001; Опубл. 17.06.2002, Бюл. № 6. (Автор брала участь у проведенні збору матеріалу, його аналізі, оформленні винаходу до друку).
Лизогуб В. Г. Вплив антигіпертензивної терапії лацидипіном на показники добового моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця / В. Г. Лизогуб, К. Ш. Арутюнова, Т. В. Богдан // Матеріали регіональної наук.-практ. конференції. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 69. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез до друку).
Стан енергетичного гомеостазу у хворих на гіпертонічну хворобу при лікуванні форидон-гелем 5% / С. Б. Французова, К. Ш. Арутюнова, Л. Л. Аршинникова [та ін.] // Міжнар. медико-фармацевт. конгрес “Ліки та життя”. – К., 2006. – С. 53-54. (Автором проведено збір матеріалу, обстеження хворих, аналіз результатів, підготовка тез до друку).
