Анотація до роботи:

Зарицький Г.А. Порівняльна судово-медична характеристика ушкоджень, заподіяних при пострілах з використанням різних видів 9 мм пістолетних боєприпасів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена розробці критеріїв диференційної діагностики виду, конструктивних особливостей 9 мм набоїв різних видів та встановлення дистанції і відстані пострілу за додатковими факторами пострілу і морфологічними особливостями ушкоджень тіла людини.

В роботі були визначені конструктивні і судово-балістичні особливості 9 мм патронів “Luger” штатного, експансивного і реактивного видів.

Виявлені особливості розповсюдження продуктів пострілу при застосуванні 9 мм набоїв різних видів.

Проведена порівняльна судово-медична характеристика пошкоджень не біологічних імітаторів при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней та встановлені відмінності якісних і кількісних показників розповсюдження продуктів пострілу.

Встановлені морфологічні особливості ушкоджень незахищеного тіла, що утворюються при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.

На основі аналізу виявлених особливостей вогнепальних ушкоджень різних ділянок тіла людини, дана їх порівняльна судово-медична характеристика та накреслені шляхи оптимізації диференційної діагностики виду застосованого 9 мм набою.

1. За конструктивними та балістичними особливостями 9 мм патрони “Luger” штатного, експансивного і реактивного видів суттєво відрізнялись між собою. Зокрема, кулі реактивного виду мали підвищену пробивну здатністю, проявом чого були наскрізні ушкодження листа сталі товщиною 4 мм при пострілах з відстані 25 м. За значенням кінцевої маси та довжини, кулі реактивного виду достовірно відрізнялись від штатних і експансивних при проходженні через м’які тканини стегна, стегнової кістки та стальних листів товщиною 4 мм, тоді як, кулі експансивного виду достовірно перевершували кулі штатного і реактивного видів за розмірами зони сплощення.

2. Відстань самостійного поширення частинок пострілу по направленню польоту рективної кулі складала від 0 до 220 см із зоною максимального відкладання на 80 см, значно перебільшуючи за цими показниками штатну і експансивну кулі. За складом продуктів пострілу реактивні набої відрізнялись наявністю дрібних шлакоподібних продуктів повного згоряння зерен бездимного пороху у обсязі 40-50% від усіх відкладень, та меншою кількістю і більшими розмірами (до 1,45х0,8х0,12 мм) напівзгорілих частинок пороху, а відстань розповсюдження краплин зброярського мастила при пострілах реактивними кулями складала 130 см проти 100-110 см при пострілах штатною і експансивною кулями.

3. Зональність відкладань кіптяви та її складу при пострілах впритул і з близької відстані 9 мм набоями “Luger” штатного, експансивного та реактивного видів не мала суттєвих відмінностей. Тоді як, мінімальні прояви механічної дії порохових газів коливались для штаних і експансивних набоїв в діапазоні 220-240 см, а для реактивних набоїв - 300-330 см. Максимальними відстанями виявлення напівзгорілих порошинок для штатних і експансивних набоїв були: на тканині 140 см, на фотопапері 150 см, а для реактивних набоїв - на тканині 180 см, на фотопапері 245 см. На цих відстанях виявлялися тільки відкладання напівзгорілих частинок пороху великих розмірів - 1,45x0,80x0,12 мм.

4. Розміри та форма пошкоджень тканин одягу заподіяних штатними, експансивними та реактивними кулями з неблизької дистанції достовірно не відрізнялись між собою. За результатами мікрохімічних реакцій для виявлення металів серед додаткових факторів пострілу по краях цих пошкодень, як і на препаратах шкіри, при пострілах штатною кулею виявлялась мідь, при пострілах експансивною кулею - мідь та свинець, а при пострілах реактивною кулею виявлялось залізо.

5. Розміри дефекту шкіри при пострілах впритул набоями реактивного (від 2,80х2,55 см до 4,30х2,65 см) та експансивного (від 2,25х2,0 см до 2,50х2,35 см) видів були значно більшими у порівнянні з дефктами, що були заподіяні при пострілах штатними набоями (0,8х0,8 см). Форма вхідних ран при пострілах штатнимими набоями була переважно округлою, при пострілах набоями експансивного виду - ромбоподібною, а при пострілах набоями реактивного виду - овальною. Відмінною особливістю ушкоджень шкіри при пострілах впритул для набоїв реактивного виду була відсутність навколо вхідної рани пояска зсаднення (обтирання), штам-відбитка дульного зрізу та відкладання продуктів пострілу (кіптяви, напівзгорілих порошинок тощо).

6. При пострілах штатними набоями з усіх відстаней близької дистанції вихідні рани були щілиноподібними, без дефекту шкіри та відкладань продуктів пострілу; при застосуванні експансивних набоїв вихідні рани мали переважно овальну форму з дефектом шкіри, без відкладань продуктів пострілу; при пострілах набоями реактивного виду рани були овальної форми з дефектом шкіри та відкладанням поодиноких часточок кіптяви і напівзгорілих порошинок.

7. Дослідження особливостей вогнепальних переломів діафізів стегнових кісток заподіяних набоями штатного, експансивного і реактивного видів виявило, що найбільша кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальна площа перелому, сумарна довжина всіх тріщин, площа дефекту кістки на вході та на виході, спостерігались при застосуванні набоїв експансивного типу, а найменші значення вказаних показників мали місце при застосуванні набоїв реактивного типу.

Публікації автора:

1. Мішалов В.Д., Калачев А.І., Зарицький Г.А. Особливості нових боєприпасів до пістолетів «ПМ» і «Люгер» // Український судово-медичний вісник. – 2006. - № 19(2). – С. 30-33. (особисто здобувачем виконані дослідження балістичних особливостей куль експансивного та реактивного видів).

   Зарицький Г.А. Морфологічні особливості ушкоджень заподіяних пістолетними боєприпасами нового зразка калібром 9 мм з неблизької дистанції // Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. Вип.16. – Книга 2. – 2007. - С.479-483.

   Зарицький Г.А. Особливості ушкоджень небіологічних імітаторів при пострілах боєприпасами нового зразка калібром 9 мм з неблизької відстані // Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. Вип.16. – Книга 4. – 2007. - С.610-614.

   Зарицький Г.А. Морфологічні особливості вхідної та вихідної вогнепальних ран, заподіяних 9 мм кулею нового зразка з неблизької дистанції // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2007. – Вип. 32 - С. 270-272.

   Зарицький Г.А. Можливості встановлення відстані пострілу при використанні різних видів 9 мм пістолетних боєприпасів // Український судово-медичний вісник. – 2007. - № 20(2). – С.59-62 .

   Мишалов В.Д., Калачев А.И., Зарицкий Г.А. Конструктивные особенности боеприпаса новиго вида для пистолета ПМ // Збірник наукових праць «Бокаріусівські читання». – Харків, ХМАПО. – 2006. – с. 96-97 (особисто здобувачем виконані збір матеріалу та медико-криміналістичні дослідження).

   Зарицький Г.А. Морфологічні особливості ушкоджень заподіяних пістолетними боєприпасами нового зразка калібром 9 мм з неблизької дистанції // Зб. тез міжнародної наук. практ. конф. викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів «Актуальні питання експер. та клінічної медицини». – Суми, 25-26 квітня, 2007 р. – Ч.1.- С.85-86.