Анотація до роботи:

Ілюха Л.М. Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок). – Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.

Проведено порівняльний аналіз механізмів формування та досліджено характер і динаміку окремих компонентів електричної активності нюхових цибулин і піриформної кори (спалахових компонентів ольфакто-амигдалярного ритму, високочастотної синхронізованої активності, респіраторних хвиль та поліморфної активності) у лабораторних макросматичних тварин з різним рівнем складності неокортексу за умов різного рівня поведінкової активності, а саме: щурів, мишей, морських свинок.

Виявлені суттєві відмінності топографічних особливостей веретен ОАР, значимі потужнісно-частотні різниці усереднених спектрів високочастотних їхніх складових і різний частотний розподіл окремих компонентів у межах характеристичних веретен кожного виду (р<0.05). Експериментальні дані стосовно динаміки змін спектральних характеристик ЕА НЛ та ПК при пред’явленні запахових подразників дозволяють стверджувати, що ольфактивна стимуляція зумовлює вірогідну перебудову проявів спалахових компонентів високочастотних діапазонів поряд із зростанням проявів РХ (р<0.01) у первинних нюхових центрах і зрушення в спектральному складі ЕА кори суттєвіші в гладенькомозкових тварин. Отримані дані обговорюються з позиції можливого відособлення ОАР від виконання суто сенсорної функції й розгляду його як не специфічного джерела церебральної активації в організації цілісних поведінкових актів тварин-макросматиків.

Огляд літератури показав, що механізми перцепції запахових стимулів хемосенсорною нюховою системою та центральна обробка їх структурами головного мозку ссавців вивчена недостатньо. Тому доцільно було встановити специфічні характеристики сумарної біоелектричної активності центральних ланок нюхової системи лабораторних тварин (щури, морські свинки, миші) за різних рівнів їх поведінкової активності та з’ясувати можливі нейрофізіологічні механізми електрогенезу на рівні макроструктур нюхового мозку за умов запахової стимуляції та блокади нюхової слизової.

1. В сумарній електричній активності нюхових структур макросматичних тварин виділяються характеристичні амплітудно-часові паттерни такі, як поліморфна десинхронізована активність, респіраторні хвилі, ольфакто-амигдалярний ритм і специфічні спалахи високочастотної синхронізованої активності, а спектральний аналіз у діапазонах представлення цих феноменів навіть за неможливості їхнього візуального чи апаратного виділення є необхідною умовою для повноти характеристики рівня поведінкової активності тварини та визначення її функціонального стану.

2. У щурів веретеноподібна спалахова активність співпадає із піком інспіраторної фази та початком експіраторної фази, у морських свинок спалахи виникають на експіраторній, а у мишей – на інспіраторній фазі, тоді як при значному зростанні частоти дихання за умов теплової одишки чи принюхуванні (спонтанному чи викликаному подачею запаху) у всіх досліджених видів тварин спостерігається значне скорочення тривалості кожного окремого спалаху веретеноподібної активності і такі спалахи втрачають чітку узгодженість з певною фазою дихального циклу та можуть проявлятися у дихальній паузі.

3. При дії запахових подразників зміни спектральних характеристик електричної активності риненцефальних структур сильніше проявляються у тварин з нижчим рівнем диференціації неокортексу, що дозволяє стверджувати про “чутливість” пейсмекерів нюхових луковиць до коливання функціональної активності церебральних структур, зокрема неокортексу.

4. Пейсмекер (чи пейсмекери) високочастотних феноменів електричної активності риненцефальних структур локалізований в межах нюхової луковиці, а спалахи ольфакто-амигдалярного ритму та високочастотної синхронізованої активності, що виникають при його активації, є результатом інтеграції на його рівні центрифугального та периферичного збудження, а дискретні зміни амплітуди електричної активності нюхових луковиць та інших структур мозку можуть трактуватись як наявність певних мікростанів, які відображають різні режими переробки інформації, та здатні справляти модулюючі впливи на центральніше розташовані структури.

5. У щурів відновлення характеристичних паттернів електричної активності нюхових луковиць, опісля білатеральної периферичної деольфактації простежується починаючи з 10-11 доби після втручання для респіраторних хвиль і після 28-30 доби – для високочастотних складових електричної активності. Повне відновлення частки ольфакто-амигдалярного ритму, але не його амплітудно-часових показників, відбувається приблизно через 40 діб після деольфактації.

6. Суттєві відмінності проявів та динаміка спектральних екстремумів високочастотних діапазонів ольфакто-амигдалярного ритму і високочастотної синхронізованої активності в нормі та при експериментальних впливах у макросматичних тварин одного і того ж ряду гризунів може свідчити про їхнє різне функціональне значення. Отримані дані також дають підстави розглядати веретеновидну спалахову активність як таку, що не пов’язана лише з сенсорними функціями, а розглядати його як одне із джерел церебральної модуляції при організації цілісних поведінкових актів тварин макросматиків.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1. Ілюха В.О., Ганжа Б.Л., Ілюха Л.М., Синюта О.М. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов вільної поведінки // Вісник Київського університету. Проблеми регуляцiї фiзiологiчних функцiй. – Вип. 8. К.: ВПЦ “Київський університет”. 2002. – С. 48-54. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

2. Ілюха В.О., Синюта О.М., Ілюха Л.М., Оверченко Т.І. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов запахової стимуляції // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. Вип. 32.- Черкаси.- 2002.- С. 58-67. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

3. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Дослідження електрогенезу риненцефальних структур ссавців у нормі та при одоровпнливах // Актуальні питання біології та медицини: наук. праці ІІ Міжрегіон. конф. молодих вчених. Луганськ. -2004. С.32-33. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

4. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Одоропролонговані зміни спектрограм електричної активності риненцефальних структур // Проблеми вікової фізіології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Коцана І.Я., Макаренка М.В. – Луцьк: РВВ ВДУ “Вежа”, 2005. – С.44-45. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

5. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Особливості електрогенезу риненцефальних структур ссавців // Матеріали VІІ Міжнародної наук.-практ. конференції “Наука і освіта 2005” Том 11.- Дніпропетровськ.- 2005. С.27-28. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

6. Ілюха В.О., Ілюха Л.М., Синюта О.М. Електорфізіологічне дослідження запахпролонгованих реакцій морських свинок (Cavia) // Вісник Луганського націон. педагогічного університету. Серія біол. науки.- Вип. 6 (86).- Луганськ.- 2005. С.68-73. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

7. В.О.Ілюха, М.Ю.Макарчук, Л.М.Ілюха Спектральний аналіз електричної активності риненцефальних структур ссавців // Матеріали XVII з’їзду Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю, Чернівці, 18-20 травня 2006р. – т. 52, №2 – с. 34-35. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів ).