Анотація до роботи:

Гашинська О.С. Порівняння клініко-фармакодинамічних ефектів різних дигідропіридинових антагоністів кальцію пролонгованої дії у гіпертензивних хворих із серцевою недостатністю та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска, АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню гіпертонічної хвороби із серцевою недостатністю (CН) та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Хворі з гіпертонічною хворобою за відсутності ІХС характеризуються формуванням концентричної гіпертрофії, а у пацієнтів із поєднанням гіпертонічної хвороби з ІХС поряд з концентричною гіпертрофією у 62 % випадків виявляється ексцентричний її тип. У зазначених хворих з СН та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка у 45,6 % випадків виявлено гіпертрофічний, а у 54,4 % псевдонормальний тип діастолічної дисфункції лівого шлуночка і за даними оцінки вегетативної регуляції серцевого ритму спостерігалася перевага симпатичної складової вегетативної регуляції серцевого ритму над парасимпатичною. На основі аналізу впливу дигідропіридинових антагоністів кальцію пролонгованої дії: амлодипіну, фелодипіну та ніфедипіну (ретардна форма) на структурно-функціональний стан міокарда та вегетативну регуляцію серцевого ритму розроблені критерії диференційованого застосування цих препаратів при лікуванні гіпертензивних хворих із серцевою недостатністю зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка.

1. На основі ретельного аналізу клінічного стану, показників кардіогемодинаміки та вегетативної регуляції серцевого ритму гіпертензивних хворих із СН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка встановлено особливості дії представників дигідропіридинових антагоністів кальцію пролонгованої дії – амлодипіну, фелодипіну та ніфедипіну (ретардної форми) на різні типи гіпертрофії лівого шлуночка та його діастолічної дисфункції, що дає можливість диференційованого підходу до усунення виявлених порушень.

2. Хворі з гіпертонічною хворобою та СН із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка за відсутності ІХС характеризуються наявністю концентричної гіпертрофії у 90 % випадків, а у пацієнтів із поєднанням гіпертонічної хвороби з ІХС поряд з концентричною гіпертрофією у 62 % випадків виявляється ексцентричний її тип.

3. У зазначених хворих з СН та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка у 45,6 % випадків виявлено гіпертрофічний, а у 54,4 % псевдонормальний тип діастолічної дисфункції лівого шлуночка і за даними оцінки вегетативної регуляції серцевого ритму спостерігалася перевага симпатичної складової вегетативної регуляції серцевого ритму над парасимпатичною.

4. Досягнення цільових рівнів АТ (систолічного менше 140 мм рт. ст. та/ або діастолічного менше 90 мм рт. ст.) спостерігається достовірно частіше (90,5 %) при застосуванні фелодипіну у дозі 5-10 мг на добу у порівнянні з амлодипіном у дозі 5-10 мг на добу (68,2 %) та ніфедипіном (ретардною формою) у дозі 30 мг на добу (74,1 %). Найбільший ступінь зниження систолічного АТ спостерігався при застосуванні фелодипіну у порівнянні з амлодипіном та ніфедипіном, а діастолічного - при застосуванні фелодипіну та ніфедипіну у порівнянні з амлодипіном.

5. Порівняння динаміки клінічного стану гіпертензивних хворих із СН та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка встановило, що у всіх групах було достовірне поліпшення середнього ФК серцевої недостатності, причому ступінь зменшення середнього ФК, а також відсоток хворих, які перейшли до нижчого ФК був достовірно більшим у групі хворих, що приймали амлодипін.

6. У гіпертензивних хворих із СН, збереженою систолічною функцією лівого шлуночка та ексцентричним типом його гіпертрофії тривала терапія амлодипіном більшою мірою, порівняно із фелодипіном та ніфедипіном (ретардною формою) впливала на зменшення маси міокарда лівого шлуночка та, на відміну від останніх, достовірно зменшувала кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка. У хворих із концентричною гіпертрофією лівого шлуночка усі три препарати при тривалому застосуванні у співставній мірі зменшували масу міокарда лівого шлуночка.

7. У гіпертензивних хворих з клінічними ознаками СН, збереженою систолічною функцією лівого шлуночка та гіпертрофічним типом кривої трансмітрального кровотоку приєднання досліджуваних препаратів до стандартного лікування інгібіторами АПФ та діуретиками достовірно покращувало показники активної релаксації лівого шлуночка (IVRT, E, DT), причому вираженість зазначеного впливу була найбільшою в амлодипіну. При псевдонормальному типі діастолічної дисфункції лівого шлуночка, притаманному переважно ексцентричній гіпертрофії, амлодипін, на відміну від фелодипіну сприяв поліпшенню внутрішньосерцевої гемодинаміки.

8. У гіпертензивних хворих з СН та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка за даними оцінки вегетативної регуляції серцевого ритму тривале лікування амлодипіном та ніфедипіном (ретардною формою) не чинить достовірного впливу на показники, що відбивають симпато-парасимпатичне відношення. В той же час, тривале застосування фелодипіну посилювало симпатичну складову вегетативної регуляції серцевого ритму.

Публікації автора:

1. Гашинська О.С. Ефективність пролонгованих дигідропіридинових антагоністів кальцію у гіпертензивних хворих із серцевою недостатністю та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 2. - С. 39-41.

2. Гашинська О.С. Вплив антагоністів кальцію пролонгованої дії на вегетативну регуляцію серцевого ритму // Буковинський медичний вісник. – 2002. – т.6, № 3. – С.140-143.

3. Гашинська О.С. Динаміка геометричного ремоделювання та діастолічного наповнення лівого шлуночка у гіпертензивних хворих із збереженою систолічною функцією при застосуванні пролонгованих дигідропіридинових антагоністів кальцію // Вісник наукових досліджень. - 2002. - № 4. - С. 43-46.

4. Гашинська О.С. Вплив антагоністів кальцію пролонгованої дії на морфо-функціональний стан міокарда хворих із хронічною серцевою недостатністю // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 4. - С. 70-73.

5. Гашинська О.С. Функціональний стан серцево-судинної системи у хворих на стенокардію, яка ускладнена ХСН // Матеріали XLI підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” - Випуск 3. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. - С. 59-62.

6. Гашинська О.С. Вегетативна регуляція гемодинаміки у хворих із хронічною серцевою недостатністю // Збірник наукових праць міжобласної науково-практичної конференції “Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров’я регіону”. - Рівне. - 2000. - С. 40-42.

7. Гашинська О.С. Морфо-функціональний стан міокарда у хворих із хронічною серцевою недостатністю // Збірник наукових праць міжобласної науково-практичної конференції “Стан та перспективи діагностичної служби в системі охорони здоров’я регіону”. - Рівне. - 2000. - С. 43-46.

8. Сабадишин Р.О., Мартинюк В.О., Гашинська О.С. Морфофункціональні зміни міокарда у хворих із ХСН при застосуванні амлодипіну // Матеріали Української науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”. - Київ. - 2001. - C. 109. (Самостійно лікувала та проводила ехокардіоскопічне обстеження 42 хворих, брала участь у підготовці матеріалу до друку).

9. Сабадишин Р.О., Гашинський І.В., Маслій Я.О., Гашинська О.С. Роль етіологічного фактора в процесі ремодуляції міокарда при хронічній серцевій недостатності // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. - Київ. - 2001. - C. 84. (Самостійно провела інформаційний пошук за проблемою, приймала участь в обстеженні половини хворих та отриманні результатів, підготувала матеріали до друку).

10. Сабадишин Р.О., Гашинська О.С., Шумлянський І.В., Гашинський І.В. Оцінка гіпотензивної дії амлодипіну, фелодипіну та ніфедипіну тривалої дії у лікуванні пацієнтів з гіпертонічною хворобою та хронічною серцевою недостатністю // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. - Київ. - 2001. - C. 178. (Самостійно лікувала та проводила обстеження 75 хворих, підготувала матеріали до друку).

11. Сабадишин Р.О., Маслій Я.О., Шумлянський І.В., Гашинська О.С. Вплив амлодипіну на вегетативну регуляцію гемодинаміки у хворих із ХСН // Збірник наукових праць XLIV підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Випуск 6. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 32-33. (Самостійно лікувала та проводила реєстрацію та аналіз ритмограми у 30 хворих, оформила результати дослідження, брала участь у підготовці матеріалів до друку).

12. Сабадишин Р.О., Маслій Я.О., Шумлянський І.В., Гашинська О.С. Застосування ОСМО-Адалату у хворих із гіпертонічною хворобою та ХСН // Збірник наукових праць XLIV підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Випуск 6. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - С. 33. (Самостійно лікувала та проводила обстеження 20 хворих, підготувала матеріали до друку).