Анотація до роботи:

Стоцька Л.М. Порушення антиоксидантної та імунної систем у дітей з набутою неускладненою міопією і їх корекція за допомогою фітотерапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, Одеса, 2006.

Дисертаційна робота присвячена проблемі медикаментозного лікування дітей з міопією. Вперше зроблено патогенетичне обґрунтування застосування антиоксидантної та імуномоделюючої терапії в лікуванні дітей з набутою неускладненою міопією. Вперше виявлено у дітей з набутою неускладненою короткозорістю інтенсифікацію вільно-радикальних процесів залежно від зростання ступенів міопії, відмічено зниження антиоксидантного захисту організму у цих пацієнтів. Доповнено дані про виснаження стану специфічного та неспецифічного імунітету та аутосенсибілізацію до антигенів тканин ока. Вперше запропоновано для лікування дітей з набутою неускладненою міопією фітопрепарат спіруліна по 0,5 г тричі на день, в середину, протягом одного місяця. Нормалізація імунологічних та корекція метаболічних порушень шляхом застосування препарату спіруліна привели до включення компенсаторно-пристосувальних механізмів акомодаційно–конвергентної системи та зорово–сенсорного апарату, що зумовило однонаправлене покращення функціонального стану зорового аналізатора – збільшення некоригованої гостроти зору на 49% у 96% пацієнтів і зниження градієнту прогресування міопічного процесу на 33%.

1.Проблема короткозорості займає важливе місце в дитячій офтальмологічній практиці. За період 2000-2005рр. виявлено збільшення кількості дітей, які страждають на міопію з 21% до 26% в структурі захворюваності. Імунологічні та біохімічні розлади відіграють важливу роль в розвитку міопії, але роль цих порушень недостатньо вивчена при набутій неускладненій міопії. Отже, виявлення цих порушень, їх корекція у дітей з набутою неускладненою міопією та вплив цих процесів на функціональний стан зорового аналізатора є актуальним завданням клінічної офтальмології.

2.У дітей з набутою неускладненою міопією відмічені відхилення в імунологічному статусі організму: зниження імуноглобулінів основних класів в сироватці крові в середньому на 40%, зниження вмісту комплементу на 40%, пригнічення функціональної активності мононуклеарної фагоцитуючою системи на 34%, зниження Т – і В – лімфоцитів в середньому на 35%, а також незначне підвищення аутосенсибілізації організму до антигенів судинної оболонки ока і кришталика.

3.Вперше встановлено, що інтенсифікація вільно-радикальних реакцій у дітей з набутою неускладненою міопією зростає із збільшенням ступеня міопії. Так, малоновий диальдегід збільшується на 55%, 77% і 105%, відповідно, при міопії слабкого, середнього і високого ступенів; дієнові кон’югати збільшуются у 2,8 рази, 2,3 і 3,6 рази відповідно при міопії слабкого, середнього і високого ступенів в порівнянні з відповідними показниками у здорових дітей.

4.У дітей з набутою неускладненою міопією на фоні інтенсифікації вільно – радикальних процесів спостерігається зниження антиоксидантного резерву сироватки крові та вмісту антиоксидантних металоферментів, про що свідчать зниження рівня антиокислювальної активності водорозчинних антиоксидантів на 24%, збільшення перекисного гемолізу еритроцитів на 85%, зменшення каталази на 64% і церулоплазміну - на 31%.

5.Покращення функціонального стану органа зору дітей з набутою неускладненою міопією при застосуванні препарату спіруліна характеризується збільшенням резервів абсолютної акомодації на 36%, резервів відносної акомодації – на 28%, спостерігається підвищення позитивних фузійних резервів на 52%, мезопічної гостроти зору – на 36%, зорової працездатності – на 38%, що супроводжується зниженням вільно-радикальних реакцій в середньому на 35%, підвищенням антиоксидантного захисту в середньому на 34% та нормалізацією клініко-імунологічного стану.

6.Запропонований новий метод лікування дітей з набутою неускладненою міопією за допомогою фітопрепарату спіруліна є патогенетично обґрунтованим, сприяє підвищенню некоригованої гостроти зору в середньому на 49% у 96% пацієнтів та стабілізації міопічного процесу за показником зменшення градієнта прогресування даного захворювання на 33%.

Публікації автора:

1. Стоцька Л.М. Вивчення впливу біорегулятора спіруліни на стан імунологічної реактивності організму у дітей, хворих на неускладнену міопію // Офтальмол. журн. – 2004. - № 5. – С. 52-57.

2. Метелицына И.П., Стоцкая Л.М., Сердюченко В.И. Эффективность лечения спирулиной детей с миопией по данным биохимических и клинических показателей // Офтальмол. журн. – 2004. - № 6. – С. 54-58.

3. Стоцька Л.М., Сердюченко В.І. Ефективність використання біорегулятора спіруліни в лікуванні неускладненої набутої міопії у дітей і підлітків // Офтальмол. журн. - 2005. - № 3. - С. 36-40.

4. Патент України №40974А А61F9/00 від 15.08.200. Спосіб лікування міопії у дітей та підлітків // Стоцька Л.М. Офіційний бюлетень "Промислова власність". - 2001. - №7. - С. 1.27-1.28.

5. Стоцька Л.М. Спосіб лікування дітей та підлітків з міопією слабкого та середнього ступенів // Тези доп. X Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці – Київ – Чікаго, 2004. – С. 409.

6. Стоцька Л.М. Вивчення впливу біорегулятора спіруліни на стан імунологічної реактивності організму у дітей з неускладненою міопією // Тези та лекції міжнародної науково-практ. конф. лікарів-офтальмологів України, “Запобігання сліпоті у дітей в Україні”. – Київ, 2005. – С.285 – 286.

7. Сердюченко В.І., Стоцька Л.М. Зміни в функціональному стані зорового аналізатора у дітей з міопією під впливом спіруліни // Тези доп. міжобласної науково-практичної конференції офтальмологів Тернопільської, Вінницької, Житомирської та Черкаської областей „Актуальні проблеми офтальмології”. – Тернопіль, 2005. – С. 64-65.

8. Стоцкая Л. М., Сердюченко В. И., Метелицына И. П. Взаимосвязь между рядом биохимических показателей и функциональным состоянием зрительного анализатора у детей и подростков неосложненной миопией // Материалы юбилейной конференции, посвящённой 70–летию основания первой в России кафедры детской офтальмологи „Современные проблемы детской офтальмологии”. – Санкт-Петербург, 2005. – С. 53-54.