Анотація до роботи:

Міщенко Л.А. Порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на есенціальну гіпертензію та їх співвідношення з нейрогуморальними факторами регуляції артеріального тиску.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено характеристикам циркадних ритмів АТ та їх співвідношенню з гуморальними вазоактивними факторами у хворих на ЕГ з різними типами добового профілю АТ та оцінці їх змін під впливом лікування. Вивчені параметри добового моніторування АТ і вміст катехоламінів, інсуліну та активність АПФ в ранкові години у хворих на ЕГ зі збереженим двофазним циркадним ритмом АТ та з порушеннями циркадного ритму АТ, а також можливості медикаментозної корекції за допомогою ірбезартану та індапаміду виявлених порушень. У 54% обстежених хворих на ЕГ виявлено порушення добового ритму АТ, з них у 40% - недостатнє зниження АТ вночі, у 9% - надмірне зниження АТ вночі і

20

у 5% - більш високий рівень АТ вночі, ніж вдень. Встановлено, що у хворих

з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) рівень адреналіну, норадреналіну і АПФ нижчий, ніж у хворих з нормальним циркадним ритмом АТ (dipper). Для хворих non-dipper характерна прихована гіперінсуліемія, що виявляється в умовах навантаження глюкозою.

Продемонстровано корегуючий вплив антигіпертензивної терапії на показники добового профілю АТ, сампатоадреналової та ренін-ангіотензинової систем, стан вуглеводного обміну. Показано, що ірбезартан активує процеси синтезу оксиду азоту.

1. На підставі вивчення клінічних даних, показників добового моніторування АТ і стану його нейрогуморальної регуляції встановлено, що хворі з порушеннями циркадного ритму АТ відрізняються за наведеними характеристиками від хворих зі збереженим двофазним профілем АТ і доведено зворотність порушень добового ритму АТ під впливом антигіпертензивної терапії, що в сукупності дає нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної кардіології.

2. У 54% обстежених нами хворих на ЕГ ІІ стадії виявлено порушення циркадного ритму АТ, з них у 40% - недостатнє зниження АТ вночі, у 9% - надмірне зниження АТ вночі, у 5% - більш високий рівень АТ вночі порівняно з денним періодом. Ці порушення є зворотніми: під впливом антигіпертензивної терапії у 74% хворих добовий ритм АТ нормалізується.

3. Для хворих з порушеним циркадним ритмом АТ порівняно з хворими, добовий профіль яких має нормальний двофазний ритм, характерні більш високі показники АТ та “навантаження тиском”, більша тривалість захворювання, більш старший вік, більша маса тіла та більш виражена ГЛШ.

4. У кожного другого хворого з ЕГ має місце підвищена варіабельність АТ, що поєднується зі збільшенням швидкості ранкового приросту АТ. Для хворих з високою варіабельністю АТ характерний більш високий рівень катехоламінів в крові та варіабельність норадреналіну в ранкові години.

5. Для хворих на ЕГ ІІ стадії з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) порівняно з хворими з нормальним циркадним ритмом АТ (dipper), характерні нижчий вміст адреналіну, норадреналіну та АПФ в крові, а також прихована гіперінсулінемія, яка виявляється при навантаженні глюкозою.

6. Нейрогуморальні вазоактивні субстанції (адреналін, норадреналін та інсулін) у хворих dipper та non-dipper вносять неоднаковий внесок у формування добового ритму АТ. У хворих non-dipper спостерігається позитивна кореляція між вмістом адреналіну, норадреналіну та інсуліну з одного боку та показниками середньодобового і середньоденного АТ – з другого боку. У хворих dipper подібні зв’язки не виявляються, що може вказувати на відсутність визначального впливу з боку циркулюючих катехоламінів та інсуліну на рівень амбулаторного АТ. Вміст катехоламінів та інсуліну в крові цих хворих чинить вплив на

15

варіабельність АТ та його ранковий підйом, про що свідчить наявність прямого достовірного кореляційного зв’зку.

7. Ірбезартан та індапамід, знижуючи АТ, зменшують “навантаження тиском” і показники ранкового підйому АТ. Обидва препарати сприяють нормалізації циркадного ритму АТ. Індапамід достовірно зменшує середній вміст адреналіну і норадреналіну в крові хворих на ЕГ через 2 тижні лікування, цей ефект зберігається і через 4 тижні терапії. Ірбезартан знижує концентрацію адреналіну та норадреналіну в крові хворих на ЕГ через 2 тижні лікування, через 4 тижні терапії вміст катехоламінів повертаеться до вихідного рівня.

8. Хворим на ЕГ притаманна гіперінсулінемія натще о 6 годині ранку та після навантаження глюкозою, проте вона відсутня натще о 9 годині ранку. Ірбезартан та індапамід зменшують вираженість гіперінсулінемії. Вплив обох препаратів на динаміку інсуліну при глюкозо-толерантному тесті є більш істотним у хворих з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper), для яких до лікування була характерна більш виражена прихована гіперінсулінемія.

9. У хворих на ЕГ спостерігається підвищення активності аргінази і зниження активності NO-синтази, що вказує на посилення неокислювального (аргіназного) шляху метаболізму L-аргініну та пригнічення його окислювального (NO-синтазного) перетворення. Під впливом терапії ірбезартаном активність наведених ферментів нормалізується, що сприяє підвищенню синтезу NO^-.

Публікації автора:

1. Свищенко Е.П., Гулая Н.М., Безродная Л.В., Коцюруба В.В., Радченко В.В., Мищенко Л.А., Матова Е.А. Влияние ирбезартана на суточный ритм артериального давления и состояние системы оксида азота// Український кардіологічний журнал.-2000.-№5.-С.52-55. (Особисто лікувала та приймала активну участь в обстеженні 32 хворих, самостійно обробляла та аналізувала результати добового моніторування АТ, здійснювала статистичну обробку даних, приймала участь у написанні та підготовці статті до друку.)

2. Свищенко Е.П., Безродная Л.В., Мищенко Л.А., Матова Е.А. Влияние индапамида на суточный профиль артериального давления и нейрогуморальные факторы его регуляции// Український кардіологічний журнал.-2001.-№1.-С.65-68. (Особисто лікувала та приймала активну участь в обстеженні 21 хворого, проводила взяття крові і підготовку її до подальшого дослідження, самостійно обробляла та аналізувала результати добового моніторування АТ та біохімічних досліджень, здійснювала статистичну обробку даних, приймала участь у написанні та підготовці статті до друку.)

3. Свищенко Е.П., Мищенко Л.А., Матова Е.А., Дзяк Г.В., Колесник Т.В.,

Коваль С.Н., Ена Л.М., Вокалюк І.П., Руденко В.Г., Чумбуридзе В.Б. Клиническая эффективность ирбезартана (апровеля) по данным суточного мониторирования артериального давления у больных с артериальной гипертензией (результаты многоцентрового исследования)// Український кардіологічний журнал.-2001.-№2.-С.53-58. (Особисто лікувала та приймала активну участь в обстеженні 20 хворих, самостійно здійснювала аналітичну та статистичну обробку даних добового моніторування АТ, що надійшли з центрів проведення дослідження, приймала участь у написанні та особисто підготовила статтю до друку.)

4. Мищенко Л.А., Свищенко Е.П. Циркадные ритмы нейрогуморальных регуляторных систем, определяющих суточный профиль артериального давления// Український кардіологічний журнал.-2002.-№1.-С.79-84. (Самостійно провела аналіз наукової літератури, написала та підготувала обзорну статтю до друку.)

5. Мищенко Л.А., Свищенко Е.П., Матова Е.А. Нарушения суточного ритма артериального давления и состояние углеводного обмена у больных с эссенциальной гипертензией// Український терапевтичний журнал-2002.-№1.-С.17-22. (Приймала безпосередню участь в лікуванні та обстеженні 189 хворих та 18 здорових донорів, проводила взяття крові і підготовку її до подальшого дослідження, самостійно обробляла та

17

аналізувала результати добового моніторування АТ та біохімічних досліджень, здійснювала статистичну обробку даних, особисто оформила результати у вигляді статті.)

6. Міщенко Л.А., Купчинська О.Г., Безродна Л.В., Матова О.О. Вплив ірбезартану на добовий профіль артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу// Матеріали VI конгресу кардіологів України.- Київ.-2000.-С.175. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 13 хворих, особисто проаналізувала і підготовила матеріал до друку, доповіла на конгресі.)

7. Безродна Л.В., Свіщенко Є.П., Міщенко Л.А., Матова О.О. Вплив ірбесартану на швидкість підйому артеріального тиску та динаміку нейрогуморальних факторів у ранкові години// Матеріали VI конгресу кардіологів України.- Київ.-2000.-С.156. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 20 хворих, проводила статистичну обробку результатів.)

8. Міщенко Л.А., Свіщенко Є.П., Купчинська О.Г., Матова О.О. Вплив ірбесартану на артеріальний тиск та гуморальні фактори його регуляції у хворих на гіпертонічну хворобу// Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”.- Київ.-2001.-С.191-192. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 28 хворих, особисто проаналізувала і підготовила матеріал до друку, доповіла на конференції.)

9. Купчинська О.Г., Матова О.О., Свіщенко Є.П., Міщенко Л.А., Безродна Л.В. Індапамід: вплив на добовий ритм артеріального тиску, гіпертрофію та функцію лівого шлуночка// Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів”.- Київ.-2001.-С.188. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 20 хворих, проводила статистичну обробку та аналіз результатів добового моніторування АТ.)

10. Svyshchenko E., Yarinkina O., Mkytarian L., Mishchenko L., Kasimirko E., Rovenskaia I. Humoral aspects of blood pressure rise in the morning at essential hypertension// Abstract issue of the Fourteenth Scientific Meeting of American Society of Hypertension.- New-York, USA.-1999.-P.59A (Приймала участь у лікуванні та обстеженні 34 хворих.)

11. Mishchenko L., Svyshchenko E., Yarinkina O., Mkhytarian L., Kasimirko E. The effect of antihypertensive therapy with indapamide on the morning blood pressure and catecholamines increments// Abstract presented at the Ninth European Meeting on Hypertension.- Milan, Italy.-1999.-P.S257. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 20 хворих, самостійно проводила статистичну обробку та аналіз результатів, підготовула матеріал до друку.)

18

12. Mishchenko L., Svyshchenko E., Matova E., Mkchytarian L., Kazimirko E. Effect of irbesartan on blood pressure, catecholamines and angiotensin converting enzyme increments in early morning// Abstracts presented at the 18^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension.- Chicago, USA.–2000.-P. S44. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 10 хворих, самостійно проводила статистичну обробку та аналіз результатів, підготовула матеріал до друку.)

    Bezrodnaya L., Svyshchenko E., Yarinkina E., Mishchenko L. Relationship between blood pressure and some neurogumoral factors in the morning// Abstracts presented at the 18^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension.-Chicago, USA.–2000.-P. S234. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 20 хворих, проводила статистичну обробку та аналіз результатів досліджень.)

    Radchenko V.V., Svyshchenko E.P., Mishchenko L.A., Kotsuruba A.V. Nitric oxide in blood plasma of hypertensive patients under treatment with irbesartane// Abstracts from the 3^rd International Symposium on Angiotensin II Antagonism.-London, UK.-2000.- P.96. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 10 хворих, проводила статистичну обробку та аналіз результатів досліджень, доповіла на симпозіумі.)

    Mishchenko L., Svishchenko E., Matova O., Radchenko V.. Effect of irbesartan on circadian blood pressure rhythm, morning catecholamines and angiotensin-converting enzyme in human arterial hypertension// Abstracts of the the Eleventh European Meeting on Hypertension.- Milan, Italy.- 2001.- P. S158. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 28 хворих, самостійно проводила статистичну аналітичну обробку результатів, особисто підготувала матеріал до друку та доповіла на з’їзді.)

    Matova E., Svishchenko E., Mishchenko L., Chervonopiskaya E. Assesssment of blood pressure variability as a determinant of cardiac structure and function in hypertensive patients// Abstracts of the the Eleventh European Meeting on Hypertension.- Milan, Italy.- 2001.- P. S187. (Приймала участь у лікуванні та обстеженні 35 хворих, проводила статистичну обробку даних добового моніторування АТ.)

    Radchenko V.V., Svyshchenko E.P., Mishchenko L.A., Gula N.M. Dynamic of blood plasma nitric oxide syntase in hypertensive patients during morning hours// Abstracts of the the Eleventh European Meeting on Hypertension.- Milan, Italy.- 2001.-P. S121. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 10 хворих, підготовці матеріалів до друку.)

    19

    18. Svyshchenko E., Mishchenko L., Kotsuruba A., Bukhanevich O., Kosakova G. Activation of arginase has a restraining effect on NO formation in essential hypertensive patients// Abstracts presented at the 19^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension and the 12^th European Meeting on Hypertension.-Prague, Czech Republic.-2002.-P.S272. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 12 хворих.)

        19. Mishchenko L., Svyshchenko E., Matova O., Mkchitarian L. The morning activity of catecholamines and angiotensin converting enzyme at dipper and non-dipper essential hypertensive patients// Abstracts presented at the 19^th Scientific Meeting of the International Society of Hypertension and the 12^th European Meeting on Hypertension.- Prague, Czech Republic.- 2002.-P.S380. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 89 хворих, самостійно проводила статистичну та аналітичну обробку результатів, особисто підготувала матеріал до друку.)

        20. Radchenko V.V., Svyshchenko E.P., Mishchenko L.A. Morning blood pressure rise and immunoreactive insulin in essential hypertension patients// Abstract issue of the Seventeenth Annual Scientific Meeting of American Society of Hypertension.- New-York, USA.-2002.-P.91A. (Лікувала та приймала участь в обтеженні 19 хворих, проводила статистичну та аналітичну обробку результатів.)