Любчик Іван Степанович. Порушення емоційної сфери в структурі деменції судинного ґенезу (клініка, діагностика, принципи відновної терапії) : Дис... канд. наук: 14.01.16 - 2009.
Анотація до роботи:
Любчик І. С. Порушення емоційної сфери в структурі деменції судинного ґенезу (клініка, діагностика, принципи відновної терапії). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України». – Харків, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню порушень емоційної сфери у хворих на деменцію судинного генезу. Розроблені принципи побудови заходів відновної терапії в умовах стаціонару з використанням флуоксетину та деприму.
В роботі визначено динаміку емоційних порушень, гемодинамічних даних, показників вегетативного тонусу, адаптаційних та розладів неспецифічної резистентності у хворих на деменцію судинного генезу з апато-адинамічним, тривожним та дисфоричним варiантами депресивного синдрому. Встановлено позитивні зміни (у вигляді зниження емоційних, депресивних розладів, тривожності, даних гемодинамічної функції, показників адаптаційних реакції та неспецифічної резистентності) після використання флуоксетину та деприму, більш виражені у хворих з тривожним, а також апато-адинамічним варiантами депресії. На підставі комплексного клінічного, патопсихологічного, психологічного обстеження, а також даних функціональних, гематологічних методів обстеження (з визначенням показників адаптивних реакцій і неспецифічної резистентності) і показників гемодінамічної функції визначені провідні емоційні і адаптаційні порушення у хворих на деменцію судинного генезу з апато-адінамічним, тривожним і дісфорічним варіантами депресивного синдрому.
Виділені провідні емоційні порушення та соціально значущі чинники в обстежених групах хворих для обґрунтування відновлювальної терапії на постстаціонарному етапі реабілітації.
У роботі вирішено наукове завдання – на підставі оцiнки емоційної сфери у хворих на судинну деменцією обґрунтовані критерії діагностики і принципи відновної терапії на етапі стаціонарного лікування.
Структура депресивного синдрому представлена наступним співвідношенням: апато-адинамічний варіант депресії – 37,09 %, тривожний варіант депресії – 27,43 %, дисфоричний варіант депресії – 35,48 %.
Коморбідним фоном у хворих на деменцію судинного генезу з апато-адинамічним варіантом депресії частіше є ішемічна хвороба серця (з частотою 87,5 %), у хворих з тривожним варіантом депресії – гіпертонічна хвороба (58,3 % випадків), у хворих з дисфоричним варіантом депресії переважає частота порушень ритму серця (21,2 %). У хворих з ДЕ без ознак деменції спостерігались приблизно таки ж співвідношення.
У хворих на деменцію судинного генезу і ДЕ з різними варіантами депресивного синдрому характерними є особливості порушень емоційної сфери, підтверджені даними кореляційного і дисперсійного аналізу, в тому числі у вигляді зниженого настрою у 81,3 % і безрадісності у 62,5 % хворих з апато-адинамічним варіантом депресії; у вигляді порушень сну, зниженого настрою (66,7 %), тривожності – у всіх хворих з тривожним варіантом депресії; емоційної лабільності (75,0 %), агресивності (41,7 %) i суїцидальних висловів (58,3 %) у хворих з дисфоричним варіантом депресії. При цьому у хворих з деменцією судинного генезу спостерігались клінічно більш виразні астенічні і динамічні компоненти депресивного синдрому.
Соціально-психологічно найбільш значущими чинниками, підтвердженими даними кореляційного і дисперсійного аналізу, для хворих з апато-адинамічною депресією стала відсутність дітей (у кожного четвертого хворого) і вищої освіти (в середньому у кожного другого), для хворих з тривожною депресією – самотнiсть, перенесені травми і поранення (у кожного третього хворого), для хворих з дисфоричною депресією – відсутність дружини, наявність конфліктності в сім’ї, перенесених психотравм (в середньому у кожного шостого), що слід враховувати в практиці психіатричної і психологічної допомоги.
Принципи відновної терапії хворих на деменцію судинного генезу базуються на системному підході з урахуванням оцінки клініко-психопатологічних, емоційних, функціональних, вегетативних, гемодинамічних порушень, стану адаптивних реакцій і показників неспецифічної резистентності, а також особливостей проявів депресивного синдрому. Психофармакологічна корекція депресивного синдрому повинна враховувати виразний астенічний компонент у даної категорії хворих. Психотерапевтична корекція повинна враховувати соціально-психологічні особливості, включаючи освітній ценз, психологічно і соціально значущi для хворих чинники.
Застосування комплексу лікування з включенням флуоксетину і деприму сприяло вірогідному зменшенню числа скарг емоційного характеру, зменшенню виразності депресивного синдрому за даними пунктів шкали Гамільтона, опитувальника Бека, поліпшенню у хворих, що спостерігались, показників периферичної гемодинаміки і гематологічних показників, що відображають адаптивні можливості і неспецифічну резистентність організму.
Оцінка ефективності лікувального комплексу із застосуванням флуоксетину і деприму показала певне поліпшення показників, що вивчалися, в порівнянні з комплексом лікування з включенням амітриптиліну з однаковими термінами лікування (26-30 днів). Найбільша ефективність запропонованого лікувального комплексу спостерігалась при тривожному варіанті депресивного синдрому. Повна редукція депресивного синдрому мала місце в 68,5 % випадків, значне поліпшення в 15,5 % хворих, незначне поліпшення – 16,0 % випадків.
Публікації автора:
1. Михайлов Б. В. Клинико-психогенетическая характеристика больных дисциркуляторной энцефалопатией различного генеза в условиях стационарного лечения / Б. В. Михайлов, Г. М. Кадомцев, И. С. Любчик // Таврический журнал психиатрии. – 2005. – Т. 9, № 3 (32). – С. 20–23. (Автором особисто описана клініко-психогенетична характеристика хворих).
2. Любчик И. С. Динамика оценки депрессивной симптоматики и уровня тревожности у больных деменцией сосудистого генеза под влиянием дифференцированных комплексов лечения / И. С. Любчик // Таврический журнал психиатрии. – 2006. – Т. 10, № 3 (36). – С. 21–23.
3. Любчик И. С. Принципы восстановительной терапии у больных деменцией сосудистого генеза с различными нарушениями аффективной сферы / И. С. Любчик // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – № 1. – С. 33–35.
4. Любчик И. С. Динамика нарушений эмоциональной сферы у больных деменцией сосудистого генеза под влиянием разных комплексов лечения / И. С. Любчик // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т. 11, № 2 (39). – С.26–28.
5. Любчик И. С. Взаимосвязь показателей депрессивного состояния и некоторых клинико-лабораторных данных у больных деменцией сосудистого генеза / И. С. Любчик // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – № 2. – С. 177–179.
6. Показатели оценки депрессии и тревожности у больных деменцией сосудистого генеза с разными лечебными комплексами / И. С. Любчик // Материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием «Синтез знаний Востока и Запада». – Симферополь, 2007. – С. 159–160.
7. Сравнительная клинико-психопатологическая характеристика нарушений когнитивных функций у больных с энцефалопатией различного генеза / Б. В. Михайлов, И. С. Любчик, И. Н. Сарвир, В. Б. Михайлов // Матерiали наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Когнітивна діяльність при старінні». – Київ, 2008. – С 57. (Автором було особисто проведено експерiментально-психологiчне дослiдження).
