Анотація до роботи:

Решетняк О.В. Порушення функціональної активності епіфіза та імунітету у хворих на звичайний псоріаз з урахуванням добових, сезонних біоритмів та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню особливостей функціонального стану епіфіза та імунітету в залежності від біоритмів різної періодичності, а також розробці методу корекції порушень у хворих на звичайний псоріаз. У 89,6 % хворих в стадії загострення виявлено зміни функціональної активності епіфіза, які проявляються збільшенням рівня денної фракції на фоні нормальної добової екскреції мелатоніну. Інверсію добового ритму і пониження амплітуди продукції гормону епіфіза визначено у хворих на прогресуючу стадію і поширений псоріатичний процес. Порушення екскреції мелатоніну за рахунок посилення денної секреції встановлено у 83,3 % пацієнтів на зимовий тип захворювання взимку і восени, у 70 % хворих на літній тип – навесні та влітку. Аналіз добових ритмів популяційного складу лімфоцитів периферичної крові установив збільшення відносної кількості Т- і В-лімфоцитів в другій половині дня та вночі, при цьому амплітуда коливань тимусзалежних лімфоцитів зменшувалася в 4,6 разу, В-лімфоцитів не відрізнялася від показника у здорових донорів, що дозволяє вважати ритм коливань Т-лімфоцитів менш значимим. При зимовому типі псоріазу рівень Т- і В-лімфоцитів зменшується взимку у 80 % хворих, при літньому – влітку у 70 % пацієнтів. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я метод лікування хворих з використанням ноотропного (аміналон) та імуностимулюючого (тимоген) препаратів, засобів природного походження. Призначення комплексного методу лікування хворим на звичайний псоріаз дозволило досягти позитивного клінічного ефекту у 97,1 % хворих, скоротити термін лікування в 1,5 разу, зменшити кількість рецидивів в 3,3 разу порівняно з традиційною терапією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової задачі, що виявляється підвищенням ефективності лікування хворих на звичайний псоріаз на підставі встановлення патогенетичної ролі добових, сезонних ендокринних та імунних порушень і використання в комплексній терапії ноотропного та імуностимулюючого препаратів, засобів природного походження.

1. Дослідження функціональної активності епіфіза виявило її зміни у 89,6 % хворих на звичайний псоріаз у стадії сезонного загострення, що проявляються збільшенням в 1,8 разу (р < 0,01) виділення з сечею мелатоніну вдень на фоні нормальної добової екскреції гормону. Інверсію добового ритму і пониження в 1,6 разу (р < 0,01) амплітуди коливань рівня екскреції мелатоніну за добу визначено у хворих на псоріаз у прогресуючій стадії і з поширеним процесом.

2. Вивчення сезонної екскреції мелатоніну встановило порушення продукції гормону у 83,3 % хворих на зимовий тип псоріазу восени і взимку, коли посилюється в 1,3 разу (р < 0,05) добова екскреція і значно збільшується її денна фракція (в 1,8–1,9 разу, р < 0,01). У 70,0 % пацієнтів з літнім типом захворювання добова екскреція мелатоніну навесні підвищується в 1,5 разу (р < 0,05) за рахунок збільшення в 1,8 разу (р < 0,01) екскреції вдень, а влітку посилюється в 1,4 разу (р < 0,05) тільки денне виділення гормону.

3. Аналіз добових ритмів Т- і В-лімфоцитів у хворих на звичайний псоріаз у стадії загострення виявив збільшення відносної кількості клітин у другій половині дня та вночі, при цьому їхній середньодобовий вміст незначно (в 1,1–1,2 разу, р > 0,05) змінюється. Амплітуда коливань рівня Т-лімфоцитів зменшується в 4,6 разу (р < 0,01), В-лімфоцитів не відрізняється від показника у здорових осіб, що дозволяє вважати ритм Т-лімфоцитів менш значимим.

4. Установлено при зимовому типі звичайного псоріазу зменшення рівня Т- і В-лімфоцитів взимку у 80 %, навесні, влітку і восени – у 30 %, 28 % і 45 % хворих відповідно. При літньому типі захворювання спостерігається зниження вмісту Т- і В-лімфоцитів влітку у 70 %, взимку, навесні та восени – відповідно у 10 %, 43 % і 21 % пацієнтів. Максимальне зниження кількості цих клітин визначено у хворих на зимовий тип псоріазу взимку (в 1,4–1,5 разу, р < 0,05), у пацієнтів з літнім типом – влітку (в 1,3–1,6 разу, р < 0,05).

5. Розроблено та обґрунтовано поетапний підхід у лікуванні хворих на звичайний псоріаз: у прогресуючій стадії доцільно використовувати аміналон по 0,5 г тричі на добу протягом 21 дня, у стаціонарній стадії терапію доповнювати внутрішньом’язовим введенням 1,0 мл 0,1 % розчину тимогену у вечірній час протягом 10 днів. Хворим на звичайний псоріаз в сезони, які передують загостренням, слід призначати відвар 1 с.л. суміші трав (багно звичайне, береза повисла, копитняк європейський, тополя чорна в рівних частинах по 15 г, фіалка триколірна і чистотіл звичайний по 20 г) по 75 мл тричі на день протягом 1 місяця, а при необхідності використовувати мазь, яка містить 4 ст.л. рослинної суміші того ж складу і додатково дьоготь медичний (20 г), живицю (10 г), бджолиний віск (20 г), жири тваринного походження (200 г). Це дозволило досягти позитивних результатів лікування в 97,1 % хворих, скоротити в 1,5 разу термін лікування, зменшити в 3,3 разу кількість рецидивів порівняно з традиційною терапією.

Публікації автора:

1. Решетняк Е.В. Экскреция мелатонина у больных псориазом //Вісн. морської медицини. – 1999. – №3 (7). – С. 57 – 58.

2. Решетняк Е.В. Сезонная динамика некоторых показателей клеточного иммунитета больных неосложненной формой псориаза //Медицина сегодня и завтра. – 2000. – №4. – С. 56 – 58.

3. Решетняк Е.В. Функциональная активность эпифиза у больных псориазом // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – №1. – С. 65 – 66.

4. Решетняк О.В. Деякі підходи до профілактики дисбалансу імунопоезу при прогресуючій стадії неускладненого псоріазу //Вісн. фармації. – 2001. – №3 (27). – С. 175.

5. Болотна Л.А., Решетняк О.В. Новий фармакотерапевтичний підхід до лікування псоріазу // Дерматологія та венерологія. – 2002. – №2(16). – С. 48–51.

6. Решетняк Е.В. Нейроэндокринные нарушения при псориазе //Ювіл. зб. наук.-практ.статей, присвячений 75-річчю Дніпропетровського ОШВД. – 1999. – Вип. 12. – С. 233 – 234.

7. Решетняк Е.В. Некоторые аспекты патогенеза псориаза //Торсуевские чтения: Сб. научн.-практ. раб. – Донецк, 1999. – Вып. 1. – С. 189 – 191.

8. Болотная Л.А., Решетняк Е.В. Динамика некоторых иммунологических показателей у больных псориазом //Медицина на межі століть: відкриття і перспективи: Зб. наук.-практ. роб. конф. молодих вчених Харк. мед. акад. післядипломн. освіти. – Харків, 1999. – С. 112 – 114.

9. Решетняк Е.В. Индоламины эпифиза мозга и иммуные реакции при псориазе //Медицина третього тисячоліття: Зб. тез конф. молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту. – Харків, 2001. – С. 81 – 82.

10. Решетняк Е.В. Сезонные колебания показателей иммунного статуса у больных псориазом //Тез. научн. работ VШ Всероссийск. съезда дерматовенерологов. – М., 2001. – Т. 1. – С. 158 – 159.

11. Патент 37765 А UA, МКИ А61 К35/78. Спосіб лікування псоріазу / Решетняк О.В., Васюта В.С., Решетняк В.В. – № 2000042113; заявл. 13.04.2000; опубл. 15.05.2001 // Бюл. № 4.