Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


72. Бірюкова Марина Костянтинівна. Порушення в обміні пуринів та інших видах обміну речовин у дітей з різними фенотипічними проявами гіперурікемії: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2004. , табл.



Анотація до роботи:

Бірюкова М.К. Порушення в обміні пуринів та інших видах обміну речовин у дітей з різними фенотипічними проявами гіперурікемії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування і профілактики патологічних станів у дітей з гіперурікеміями на підставі вивчення особливостей зміни пуринового і сполучених видів обміну речовин. Програма досліджень включала загальноклінічні, лабораторні, інструментальні методи досліджень. Для вирішення задач дослідження обстежено 94 дитини у віці від 1 до 15 років, у тому числі хлопчиків – 55, дівчинок - 39, з них 80 дітей з різними фенотипічними проявами гіперурікемії, 14 дітей аналогічного віку склали групу контролю. Виділено групи дітей, відповідно до клінічних проявів ГУ: АСІ, АСІІ, АСІІІ, БГУ, ДМН, ДМА. При дослідженні обміну речовин виявлені своєрідні зміни в білковому, ліпідному, вуглеводному обмінах речовин, електролітному балансі, стану імунної системи. У пуриновому обміні: у групах АС ІІІ, ДМН мал місце метаболічний тип ГУ, у групі БГУ - нирковий і в групі ДМА - змішаний. Для груп дітей із БГУ, ДМН, ДМА рівні АТФ, АДФ були знижені, рівень АМФ - у межах норми, а процеси розпаду АТФ і АДФ вище, ніж у контрольній групі. У групах дітей з АС значення пуринових нуклеотидів були вище норми, але процеси розпаду також перевищували норму. Рівні АТФ, АДФ, а також сумарні значення нуклеотидів знижувались з віком. Обґрунтовані доцільність і ефективність використання в якості монотерапії препарату АТФ-ЛОНГ, володіючого урікоздепресивними і мембранопротекторними властивостями.

  1. У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і досягнуте нове рішення наукової задачі, що виявляється у встановленні частоти та особливостей порушень білкового, ліпідного, вуглеводного, пуринового обмінів речовин, електролітного балансу, стану імунної системи у дітей з гіперурікемією. Це стало основою для визначення доцільності розробки профілактичних і лікувальних методів корекції порушення пуринового обміну.

  2. При співставленні ступеня гіперпродукції і екскреції сечової кислоти у дітей з дизметаболічною нефропатією і частими ацетонемічними станами в анамнезі встановлено переважно метаболічний варіант гіперурікемії, у групі дітей з безсимптомною гіперурікемією – нирковий варіант, при дизметаболічній артропатії – змішаний.

  3. У дітей з гіперурікемією визначалося зниження загального білка в сироватці крові, відносне підвищення вмісту альбумінів, помірна гіпокальціємія, гіпофосфатемія, зниження залишкового азоту, сечовини і креатиніну крові, відносне зниження фільтраційної здатності нирок, а у дітей з безсимптомною гіперурікемією і дизметаболічною артропатією відзначені негативні зрушення в ліпідному спектрі (відносна перевага загального холестерину, тригліцеридів, ліпопротеідів дуже низької щільності, ліпопротеідів низької щільності, індексу атерогенности).

  4. У дітей з порушеннями в обміні пуринів мають місце розлади в системі фагоцитозу, які полягають у тому, що поряд зі зростанням індексу фагоцитозу, визначається зниження показників НСТ-тесту, активності мієлопероксидази і лізосомальних катіонних білків, зниження CD3, CD4, CD8, підвищення CD16 і імунорегулюючого індексу – CD4/CD8. Крім того встановлено достовірне зниження рівня ІgМ у дітей з дизметаболічною нефропатією і дизметаболічною артропатією, і у всіх хворих статистично достовірне зниження рівня IgG, підвищення вмісту циркулюючих імунних комплексів.

  5. У дітей з безсимптомною гіперурікемією, дизметаболічною нефропатією, дизметаболічною артропатією знижені рівні АТФ, АДФ, в той же час у групах дітей з ацетонемічним станом вміст АТФ, АДФ, АМФ виявився вище нормальних показників. При всіх фенотипічних проявах гіперурікемії процес розпаду АТФ і АДФ протікає більш інтенсивно, ніж у контрольній групі. З віком вміст АТФ, АДФ, АМФ зменшується, а швидкість катаболізму пуринових нуклеотидів зростає.

  6. Для корекції метаболічних порушень, які закономірно виявляються у дітей з гіперурікемією і запобігання гіперурікемічних захворювань у дорослих, понад з загальноприйнятими методами лікування, обґрунтовані доцільність і ефективність використання в якості монотерапії препарату АТФ-ЛОНГ, що має урікоздепресивну і мембранопротекторну дію.

Практичні рекомендації

  1. Для підвищення ефективності лікувальних заходів при різних фенотипічних проявах гіперурікемії, а також з метою профілактики подальшого прогресування патологічних змін в організмі, дітей з порушенням пуринового обміну доцільно відносити до групи диспансерного нагляду.

  2. Дітям з гіперурікемією з метою зменшення екзогенного навантаження пуринами, рекомендовано дотримуватися гіпоуратурічної дієти.

  3. Всім дітям з клінічними або лабораторними ознаками порушення пуринового обміну рекомендується проводити курси мембраностабілізуючої терапії, тривалістю 1-2 місяця, чергуючи препарати, 2 - 3 курси на рік. У період підвищених психоемоційних і фізичних навантажень, інтеркурентних захворювань або при травмах - додатково протягом місяця. В якості мембранопротекторів застосовують: вітамін Е (5-15 мг/добу), вітамін А (1000-5000 МЕ/добу), вітамін В15 (0,05-0,015 г/добу), вітамін В6 (0,02-0,06 г/добу), 2% р-н ксідіфону (10 г/кг протягом 2-6 місяців 2-х тижневими курсами з перервою у 3 тижні), 15% р-н дімефосфону (1-1,5 мл/5 кг).

  4. Дітям з гіперурікемією для заповнення встановленого дефіциту енергетичного обміну, з метою зниження рівня сечової кислоти і забезпечення мембранопротекторної дії, рекомендовано застосовувати в якості монотерапії препарат АТФ-ЛОНГ (з розрахунку 0,5 мг/кг маси тіла на прийом, 3-4 рази в добу, сублінгвально, тривалістю 1 місяць).

Публікації автора:

  1. Бирюкова М.К. Патогенетическое обоснование методов коррекции гиперурикемии у детей//Врач. практика. – 2002. - № 6. – С. 60-65.

  2. Ручко А.Ф., Бирюкова М.К. Изменение иммунологических показателей у детей с нарушением пуринового обмена //Врач. практика. – 2003. - № 2. – С. 73-77. (автором забезпечувався самостійний підбір хворих, клініко-лабораторне їх обстеження та статистична обробка результатів, сформульовано висновки).

  3. Бирюкова М.К. Состояние обмена макроэргических нуклеотидов у детей с дисметаболическими уратными нефропатиями // Медицина сегодня и завтра. – 2003. - № 1. – С. 76-79.

  4. Деклараційний патент на винахід № 53434 А, 7 А61К31/00. Спосіб лікування гіперурікемій у дітей. Одинець Ю.В., Ручко А.Ф., Бірюкова М.К. Заявл. 24.05.2002; Опубл.15.01.2003, Бюл. № 1. – 3с. (автором проведено пошук літературних джерел, виконано обстеження хворих, аналіз результатів).

  5. Бірюкова М.К. Особливості застосування антибіотиків у дітей з ацетонемічним станом на фоні гіперурікемії // ПАГ.- 2000. - №3. – С.77-78.

  6. Ручко А.Ф., Бірюкова М.К. Дизметаболічні нефропатії в дітей з гіперурікемією //ПАГ. – 2000. - №6. – С. 79. (здобувачем проведено підбор хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження).

  7. Бірюкова М.К, Ручко А.Ф. Використання мембраностабілізаторів та протизапальних препаратів у дітей з порушенням в обміні пуринів // ПАГ. – 2001. - № 4. – С. 70-71. (автор приймав участь в статистичній обробці та аналізі результатів лікування, підборі літературних джерел).

  1. Бірюкова М.К. Патогенетичне обґрунтування фармакологічної корекції фенотипічних проявів гіперурікемії в дітей // ПАГ. – 2002. - № 2. – С. 71.

  2. Ручко А.Ф., Бірюкова М.К. Нові підходи до реабілітації дітей з гіперурікемічними мембранопатіями, що проживають в екологічно несприятливому регіоні міста Харкова // Вісник фізіотерапії і курортології. – 2001. - № 2. – С. 24. (автором проведено підбір та обстеження хворих, лікування та аналіз результатів дослідження).

  3. Бирюкова М.К. Программа профилактики гиперурикемических мембранопатий// Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту (Харків,17-18 січня 2001р.):У 3 ч. – Харків, 2001. – Ч.П. - С. 5.

  4. Бірюкова М.К. Особливості порушень ліпідного спектра в дітей з різними фенотипічними проявами гіперурікемії // Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених Харк. держ. мед. ун-ту (Харків,17-18 січня 2002р.):У 3 ч. – Харків, 2002. – Ч.П. - С. 80.

  5. Ручко А.Ф., Бірюкова М.К. Метод попередження мембранопатій на підставі вивчення порушень в обміні сечової кислоти // Матер. міжнародної наук. – практ. конференції “Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 4-10 листопада 2000 р). – С. 163. (автор приймав участь в підборі літературних джерел, обстеженні і лікуванні хворих, статистичній обробці та аналізі результатів).