У дисертаційній роботі експериментально обгрунтовано теоретичне узагальнення та накреслені практичні шляхи вирішення наукового завдання – з’ясувати у віковому аспекті вплив хлориду кадмію та солянокислого гідразину на енергозабезпечувальні і вільнорадикальні процеси організму щурів та використати одержані результати для розробки ефективних методів корекції. У результаті вирішення наукового завдання зроблено наступні наукові та прикладні висновки: 1. З віком у здорових тварин відбувається пригнічення процесів вільнорадикального окиснення ліпідів у печінці та плазмі крові, про що свідчить зниження в старих щурів у порівнянні з статевонезрілими показників світлосуми спонтанної і ініційованої хемілюмінесценції та вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду, дієнових і трієнових кон’югатів). 2. Спрямованість змін показників окиснено-модифікованих білків в усіх вікових групах здорових щурів носить протилежний характер порівняно з такими ПОЛ (рівень альдегідо- і кетонопохідних нейтрального та основного характеру плазми крові найвищий у старих тварин). 3. Інтенсивність енергозабезпечувальних процесів у печінці здорових тварин змінюється з віком: швидкість поглинання кисню мітохондріями в метаболічних станах V2, V3, V4 у статевонезрілих тварин вища, ніж у статевозрілих і старих. Найкраща спряженість тканинного дихання і окиснювального фосфорилювання спостерігається у 6-місячних щурів. 4. Ураження тварин солянокислим гідразином на тлі кадмієвої інтоксикації супроводжується активацією вільнорадикального окиснення як ліпідів, так і білків печінки та плазми крові, ступінь якої залежить від віку. У старих тварин в більшій мірі підлягають окисненій модифікації білки, тоді як в молодих – ліпіди. 5. За умов комбінованої дії гідразину і кадмію хлориду значно порушуються процеси енергозабезпечення в усіх трьох вікових групах тварин. Найбільших змін вони зазнають в старих щурів на 4-у добу експерименту. 6. Використання з метою корекції гістидину, гістидинатів міді і цинку сприяє наближенню до норми показників активності вільнорадикального і енергозабезпечувального окиснення у тварин усіх вікових груп, що пов’язане з їх антиоксидантними властивостями. 7. Унітіол проявляє найкращий коригуючий вплив на 1-у добу після застосування. Дія гістидину і металокомплексів характеризується більшою, порівняно з унітіолом, ефективністю та тривалістю з максимумом вираженості на 4-й день. |