У дисертації теоретично узагальнено та подано нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні підстав кримінальної відповідальності за порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК України). Основні теоретичні й прикладні результати роботи містять такі положення: 1. Криміналізація порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини обумовлена системою факторів, головними з яких є соціально-економічні, медичні, нормативні та кримінологічні. 2. Безпосереднім об’єктом незаконної трансплантації є суспільні відносини, які забезпечують життя, здоров’я донора і реципієнта, а також тілесну недоторканність особи у сфері трансплантації органів або тканин людини. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК України, є органи або тканини людини. Потерпілим від цього злочину може бути як донор, так і реципієнт. 3. Трансплантація – це спеціальний метод лікування, який являє собою медичну операцію з вилучення органів або тканин у донора й пересадки їх реципієнтові на умовах і в порядку, визначених законодавством України. 4. Порушення порядку трансплантації анатомічних матеріалів може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини доцільно диференціювати на такі групи: а) порушення порядку трансплантації, вчинені щодо реципієнта; б) порушення порядку трансплантації, вчинені щодо тіла померлої особи /ex mortuo/; в) порушення порядку трансплантації, вчинені щодо живого донора /ex vivo/. Незаконна трансплантація вважається закінченою з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, тобто є злочином з формальним складом. 5. Незаконна трансплантація може бути вчинена як умисно, так і через необережність. Мета і мотив не є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони цього злочину. 6. Суб’єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 143 КК України, – спеціальний. З усього кола медичних працівників ним може бути тільки лікар, який здобув відповідну освіту, має атестацію на визначення знань і практичних навичок з конкретної лікарської спеціальності або допущений до лікарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України, і безпосередньо здійснюючи діяльність, пов’язану з трансплантацією органів або тканин людини, порушує порядок її проведення. 7. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ч. 1 ст. 143 КК України) та вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації (ч. 2 ст. 143 КК України) є окремими складами злочинів, які співвідносяться між собою як загальний і спеціальний. 8. Безпосереднім об’єктом незаконного вилучення органів або тканин людини є суспільні відносини, які забезпечують життя та здоров’я донора у сфері трансплантації органів або тканин людини. Предметом цього злочину є органи або тканини живого донора. Потерпілим від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК України, може бути тільки донор. 9. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації є злочином з формальним складом, обов’язковими ознаками об’єктивної сторони якого є суспільно небезпечна дія (вилучення) та спосіб (примушування або обман) вчинення злочину. 10. Незаконне вилучення органів або тканин людини може бути вчинене лише з прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 143 КК України, є мета – подальша трансплантація анатомічних матеріалів реципієнту. 11. Суб’єктом незаконного вилучення органів або тканин людини є лікар. Для вдосконалення чинного кримінального закону та практики його застосування запропоновано нову редакцію диспозицій статті 143 КК України: Стаття 143. Порушення порядку проведення трансплантації 1. Умисне порушення встановленого законом порядку чи умов трансплантації органів або тканин людини, вчинене медичним працівником, – карається… 2. Вилучення у людини її органів або тканин для трансплантації, поєднане із застосуванням насильства, обману чи зловживання довірою або вчинене щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані, матеріальній чи іншій залежності від винного, – карається… 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, а також вчинені щодо неповнолітньої особи, – караються… | 