Анотація до роботи:

Тітаренко О.В. Поширення, біологічні властивості збудника та удосконалення профілактики сальмонельозу свиней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено удосконаленню профілактики сальмонельозу свиней. Проведено ретроспективний аналіз та узагальнення даних, що характеризують епізоотичну ситуацію щодо сальмонельозу свиней у господарствах Полтавської області за 1980 – 2000 роки, визначено етіологічну структуру і спектр домінуючих сероварів збудника. Проаналізовано епідемічну ситуацію щодо сальмонельозу людей у Полтавській області за 1980 – 1998 роки. Вивчено біологічні властивості ізольованих від свиней культур сальмонел, порівняно з властивостями вакцинних штамів. Обгрунтовано необхідність застосування засобів стимуляції стійкості організму поросят для формування повноцінної імунної відповіді при щепленні їх проти сальмонельозу. Запропоновано метод підвищення ефективності вакцинопрофілактики сальмонельозу свиней, при якому поросят щеплюють на фоні дачі добавок ехінацеї пурпурової, бішофіту полтавського, мінеральних солей (цинку сульфату, марганцю сульфату, міді сульфату, кобальту хлориду та калію йодиду); при цьому вивчено вікову динаміку показників неспецифічних та специфічних факторів захисту організму.

1. Встановлено тенденцію до поширення сальмонельозу свиней у Полтавській області, визначено спектр домінуючих сероварів і біологічні властивості збудника; проаналізовано динаміку епізоотичної та епідемічної ситуації щодо сальмонельозу. Доведено підвищення ефективності вакцинопрофілактики сальмонельозу після застосування в раціон поросятам –сисунам біологічно активних добавок: настою з відсівів сім’янок та рослинної маси ехінацеї пурпурової, бішофіту полтавського і мінеральних солей (сульфатів цинку, марганцю і міді, хлориду кобальту та йодиду калію).

2. З’ясовано причини ускладнення епізоотичної та епідемічної ситуації з сальмонельозу у 1990 – 1998 роках, порівняно з 1980 — 1989; встановлено збільшення захворюваності сальмонельозом серед свиней і людей у 2,7 та 1,6 рази відповідно.

3. Домінуюча роль у виникненні сальмонельозу свиней, згідно звітних матеріалів, у 1993 – 1998 роках належала S.choleraesuis (79,2%), згідно наших досліджень, з 1997 по 2000 рік - S.typhisuis (86,0% культур); сальмонельоз людей був обумовлений переважно S.typhimurium (65,1%). Не виявлено прямого зв’язку між спалахами сальмонельозу серед свиней та людей.

4. Характер перебігу сальмонельозу в епізоотичному осередку зумовлений певними сероваріантами збудника та віком тварин. Гострий перебіг хвороби викликають S.typhimurium і S.choleraesuis var.america у 13,7% дво –тримісячних поросят; підгострий та хронічний – S.choleraesuis var.america та S.typhisuis у 86,3% три-п’ятимісячних підсвинків, бактеріоносійство - S.typhisuis у 11,5% досліджених свиноматок.

5. Встановлено, що при щепленні поросят формолвакциною проти сальмонельозу на фоні застосування до раціону годівлі біологічно активних добавок: ехінацеї пурпурової, бішофіту полтавського і мінеральних солей (сульфатів цинку, марганцю і міді, хлориду кобальту та йодиду калію) спостерігається стимуляція гуморальних і клітинних факторів захисту організму - достовірне підвищення титрів специфічних протисальмонельозних антитіл на 1,0 – 2,6 log₂ (Р<0,05 - Р<0,001), збільшення відносної і абсолютної кількості та активності Т- і В-лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів у 1,33 – 1,94 рази, бактерицидної активності сироватки крові у 1,25 – 7,26 рази, лізоцимної активності сироватки крові у 1,24 – 1,74 рази, комплементарної активності сироватки крові у 1,46 – 2,1 рази.

6. Після введення до раціону поросят ехінацеї, бішофіту і мінеральних солей спостерігається достовірне збільшення живої маси тіла на 4,95 – 5,78 % (Р<0,05), вмісту гемоглобіну у 1,11 – 1,24 рази, кількості еритроцитів - у 1,1 - 1,38 рази, лімфоцитів – у 1,14 – 1,27 рази і паличкоядерних нейтрофілів - у 1,36 – 1,51 рази, вмісту загального білку - у 1,05 – 1,14 рази і g-глобулінової фракції - у 1,11 – 1,46 рази (Р<0,05 - Р<0,001).

7. Встановлено, що профілактична ефективність щеплення свиней формолвакциною проти сальмонельозу зростає на 20,0 – 20,5% на фоні введення до раціону бішофіту чи ехінацеї пурпурової та на 7,7 - 13,5% - мінеральних солей.

8. Біологічно активні добавки (настій з відсівів сім’янок ехінацеї пурпурової разом з рослинною масою, бішофіт полтавський і мінеральні солі) доцільно вводити в корм поросятам-сисунам протягом 7 діб до першого щеплення вакцини проти сальмонельозу та 7 діб після.

9. Економічний ефект від вакцинації поросят проти сальмонельозу в поєднанні із застосуванням бішофіту полтавського із розрахунку на 1 грн. затрат складає 9,80 грн, ехінацеї пурпурової - 9,02 грн, мінеральних солей – 5,02 грн.

Публікації автора:

1. Тітаренко О.В. Сальмонельози тварин та людини – як екологічна проблема довкілля / Мат. наук.-практ. конф. “Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення”. Полтава, 1999. - С. 151 – 153.

2. Тітаренко О.В. Епізоотологія та епідеміологія сальмонельозів у Полтавській області // Вісник Полтав. держ. с.-г. ін-ту. – 2000. - № 4. - С. 46 – 48.

3. Бердник В.П., Тітаренко О.В. Вплив ехінацеї пурпурової, бішофіту полтавського та мікроелементів на клініко-фізіологічні показники поросят, щеплених проти сальмонельозу // Вісн. Полтавськ. держ. аграрної академії. – 2002. - № 5 – 6. - С. 30 – 32.

Дисертант визначила вміст гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів у периферичній крові поросят на фоні згодовування їм добавок до раціону (настою з відсівів сім’янок ехінацеї пурпурової разом з рослинною масою, розсолу бішофіту полтавського і мінеральних солей: цинку сульфату, марганцю сульфату, міді сульфату, кобальту хлориду та калію йодиду).

4. Тітаренко О.В. Вплив ехінацеї пурпурової, бішофіту та мікроелементів на фагоцитарну активність нейтрофілів у поросят, щеплених проти сальмонельозу // Вісн. Полтавськ. держ. аграрної академії. – 2003. - № 1 – 2. - С. 57 – 59.

5. Тітаренко О.В. Біологічні властивості сальмонел, виділених від свиней // Ветеринарна медицина України. – 2003. - № 3. – С. 19 – 21.

6. Титаренко Е.В. Использование эхинацеи пурпурной для профилактики сальмонеллеза свиней / Мат. межд. науч. конф. “С эхинацеей в третье тысячелетие”. Полтава, 2003. – С. 249 – 253.

7. Тітаренко О.В. Динаміка вмісту білку, білкових фракцій та гомологічних антитіл у поросят, щеплених проти сальмонельозу, на фоні дії ехінацеї пурпурової, бішофіту та мінеральних солей // Вісн. Полтавськ. держ. аграрної академії. – 2004. - № 1. - С. 74 – 77.

8. Тітаренко О.В. Динаміка неспецифічних гуморальних факторів резистентності поросят, щеплених проти сальмонельозу, на фоні дії добавок до раціону ехінацеї пурпурової, бішофіту та солей мікроелементів // Ветеринарна медицина України. – 2004. - № 6. – С. 21 – 23.