1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми – підвищення посівних якостей та продуктивних властивостей насіння ЧС гібридів цукрових буряків, яке полягає в удосконаленні елементів технології його підготовки. Проблема вирішувалася проведенням дослідів, направлених на підвищення інтенсивності проростання насіння та покращення його одноростковості з метою одержання високоякісного інкрустованого, капсульованого і дражованого насіння та вивчення продуктивних його властивостей за сівби вказаним насінням. 2. Регулювання режимів шліфування насіння фракції діаметром 3,75-5,0 мм зміною частоти перемінного струму від 35 до 50 Гц істотно не вплинуло на інтенсивність шліфування та фізико-механічні властивості насіння після шліфування. На інтенсивність шліфування більше впливає ступінь навантаження на шліфувалку (кількість насіння в барабані та час його там находження), ніж частота перемінного струму. За всіх режимів шліфування маса 1000 плодів, фракцій 3,75-5,0 мм та більше 5,0 мм, зменшувалася на 3,4 – 5,0 г порівняно з контролем, де насіння не шліфувалося, що призвело до зміни співвідношення маси власне насінини і оплодня та вмісту насіння за фракціями. 3. За всіх режимів шліфування насіння фракції діаметром більше 5,0 мм спостерігається тенденція підвищення коефіцієнту округлості форми шліфованого насіння, як порівняно з контролем, так і залежно від ступеня шліфування, що позитивно впливатиме на форму дражованого насіння. Найвищий коефіцієнт округлості – 0,721 мало шліфоване насіння за середнього режиму шліфування. 4. На перших етапах проростання (48 – 72 години) підвищується інтенсивність проростання насіння на 6,9 % за легкого навантаження, а за середнього – на 12,9 %. Лише через 96 годин різниці за кількістю пророслого насіння між варіантами не було. 5. Встановлено, що сортування насіння за аеродинамічними властивостями посівних фракцій 3,5-4,5 мм та 4,5-5,5 мм з метою підвищення однонасінності неефективно. Навіть за режиму сортування, коли аспіраційні відходи містили 95,7% насіння, однонасінність була меншою, ніж на контролі і становила 79%, а одноростковість підготовленого насіння була такою ж, як і на контролі – 88% . Збільшення швидкості повітря в аеродинамічній колонці не забезпечувало суттєвого підвищення вказаних показників, але вміст насіння в аспіраційних відходах зростав більше, ніж у три рази. 6. Визначення динаміки появи сходів при сівбі насінням за різних способів його підготовки встановлено, що найінтенсивніше проростало шліфоване інкрустоване насіння, як в перші дні його появи, так і в послідуючі дні проростання. В середньому за три роки на 7-й і 15-й день після сівби кількість сходів на відрізках рядків довжиною 2 м було більшою відповідно на 5,3 і 6,8 штук, ніж за сівби нешліфованим протруєним насіння. Встановлено, що за однієї і тієї ж вологості ґрунту, капсульоване насіння проростало інтенсивніше, ніж дражоване. 7. Дослідженнями встановлено пряму залежність польової схожості насіння від способу його підготовки та грунтово-кліматичних умов в період сівби. Недостатня кількість опадів навесні негативно вплинула на проростання капсульованого та дражованого насіння та отримання дружніх сходів, що призвело до зниження польової схожості вказаного насіння. 8. Встановлено закономірне збільшення приросту цукру в коренеплодах залежно від сівби насінням за різних способів його підготовки порівняно з контролем. В середньому за три роки за вегетаційний період від початку липня до кінця вересня приріст цукристості на контролі становив 5,9%, у варіантах, де сівбу проводили насінням за різних способів його підготовки – 6,8 – 6,9%. В середньому за три роки найінтенсивніше накопичувався цукор в коренеплодах в липні та в кінці вересня в усіх варіантах, що вивчалися, порівняно з контролем і був вищим на 0,35 % - 1,36 %. 9. Дослідженнями не встановлено значної різниці з наростання маси коренеплодів і листової поверхні, при сівбі насінням, залежно від способів його підготовки. Спостерігається лише тенденція більш інтенсивного наростання маси коренеплодів і листків за сівби інкрустованим, капсульованим та дражованим насінням. 10. При сівбі інкрустованим, капсульованим та дражованим насінням густота цукрових буряків перед збиранням врожаю була майже однаковою, але вищою на 8,4 – 11,6 тис. шт/га, ніж за сівби нешліфованим протруєним та шліфованим протруєним насінням, що зумовлено вищою його польовою схожістю. 11. В середньому за три роки, врожайність коренеплодів у варіантах, де сівбу проводили інкрустованим, капсульованим і дражованим насінням була вищою відповідно на 0,6 т/га, 3,1 т/га та 2,1 т/га, ніж у варіантах, де сівбу проводили нешліфованим і шліфованим протруєним насінням, що забезпечило підвищення збору цукру за сівби інкрустованим насінням на 0,3 т/га, капсульованим – на 0,6 т/га і дражованим – на 0,4 т/га порівняно з контролем (нешліфованим протруєним насінням). Тобто додатково було одержано до 10,3 % цукру з кожного гектару без збільшення затрат на вирощування цукрових буряків. 12. Біоенергетичні і економічні показники свідчать про високу ефективність використання капсульованого та дражованого насіння. При майже однакових затратах коштів і праці за рахунок підвищення врожайності коренеплодів зменшилася їх собівартість одержано додатковий прибуток з одного гектару в сумі 295,5 – 478,5 грн./га. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становив 1,91 і 1,84. |
