1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вивченні структурно-функціональних змін головного мозку в динаміці протягом року після ішемічного інсульту з розробкою критеріїв прогнозу виходів і лікувальних рекомендацій. 2. На основі динамічного клініко-неврологічного дослідження встановлено, що через рік після ішемічного інсульту померло 12,1% хворих. Повторний нефатальний інсульт відбувся у 6,1% хворих, нефатальний інфаркт міокарда у 2% хворих. Повне відновлення порушених функцій було у 35,7% хворих (з середнім ступенем тяжкості інсульту - 10,7% і з легким ступенем тяжкості - 25,0%). Часткове відновлення відбулося у 50% хворих (з середнім ступенем тяжкості - 28,5% і з легким ступенем тяжкості - 21,5%) (p<0,05). Відновлення було відсутнім у 14,3% хворих (з середнім ступенем тяжкості - 11,9% і з легким ступенем тяжкості інсульту - 2,4%). 3. Установлено, що когнітивні порушення різного ступеня тяжкості є облігатними ознаками постінсультних станів у хворих з ішемічними порушеннями мозкового кровообігу. Через 1 місяць після інсульту вони виявляються у 93% пацієнтів і регресують через рік тільки у 9% хворих. Разом з тим, протягом року після мозкової катастрофи прогресування когнітивного дефіциту спостерігалося у більшості обстежених хворих: легкі когнітивні порушення розвилися у 8% хворих, 29% хворих з легкими когнітивними порушеннями перейшли до групи з помірними порушеннями, а у 10% хворих помірні порушення стали тяжкими. У 17% хворих через рік після мозкового інсульту були виявлені явища деменції (p<0,05). 4. На прогресування когнітивних порушень мали вплив вік хворих (після 70 років), локалізація вогнища (півкульовий інсульт, басейн передньої мозкової артерії), наявність лакунарних інфарктів та перивентрикулярних змін речовини головного мозку – “лейкоареозису”, тривалість артеріальної гіпертензії (більше 10 років), наявність цукрового діабету, фібриляції передсердь. 5. Установлено, що депресія є частим наслідком ішемічного інсульту і відмічається у 17,3% - 32,2% хворих у різні періоди спостереження (p<0,05). Характерною особливістю депресії у постінсультних хворих була стійкість симптомів, легкий та помірний ступінь їх вираженості, перевага сомато-вегетативної симптоматики, збереження критики до свого стану та інші. Депресивні розлади мали складний, поліморфний характер і включали ознаки як органічної депресії, так і особистісну реакцію на розвиток мозкової катастрофи. Показано взаємозв’язок депресії з вираженістю неврологічного дефіциту, локалізацією вогнища (більш виражені симптоми депресії були у хворих з правопівкульовою локалізацією вогнища), а також з такими психосоціальними факторами, як самотнє проживання, втрата роботи, високий соціальний та професійний статус в преморбіді. 6. Встановлено, що депресія, помірні та виражені когнітивні порушення негативно впливають на відновлення порушених функцій (рухових, мовних, сенсорних, вестибулярних) внаслідок ішемічного інсульту. Виявлення та лікування цих розладів має стати складовою частиною реабілітаційних програм у постінсультних хворих. 7. Доведено ефективність препарату Прамістар у комплексному лікуванні хворих, що перенесли ішемічний інсульт. Прамістар зменшує ступінь вираженості неврологічних проявів захворювання, має позитивний вплив на всі основні когнітивні функції, а також сприяє редукції депресивної симптоматики. |