Анотація до роботи:

Сатіна Г.М. Потенціал промислового виробництва грецьких горіхів в Україні та шляхи його ефективного використання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки”, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена теоретичним та науково-практичним проблемам оцінки, формування та ефективного використання потенціалу промислового виробництва грецьких горіхів в Україні. Обґрунтовано теоретичну модель виробничого потенціалу, удосконалено методичні підходи визначення його ефективності. Здійснено комплексну оцінку його сучасного рівня: витоки формування, стан та тенденції розвитку, зональний уклад, ефективність в різних категоріях господарств. На підставі визначення місткості внутрішнього ринку та тенденцій зовнішньої торгівлі встановлено невідповідність виробничого потенціалу потребам споживчого ринку та перспективам його розвитку.

Запропоновано низку організаційно-економічних заходів щодо розвитку в Україні промислового виробництва горіхів – затвердження державної програми „Грецькі горіхи України”, впровадження інтенсивних типів насаджень, розміщення їх в найсприятливіших зонах, поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва, розвиток форм агропромислової інтеграції та інфраструктури вітчизняного ринку.

1. Насичення внутрішнього ринку продукцією горіха грецького та розвиток зовнішньої торгівлі визначається передусім спроможністю виробничої системи. Сутність останньої характеризує категорія „виробничий потенціал”. Найістотнішими її складовими є семантика, ресурсні та організаційні можливості, мета і механізми використання, зовнішнє середовище, а ознаками – цілісність, скомпонованість, націленість, динамічність. Відтак, потенціал виробництва грецьких горіхів в Україні окреслюється площами товарних насаджень, типами садів, їх віковим і сортовим складом, природними умовами, технологіями виробництва, управлінськими системами, формами господарювання.

2. Оцінюючи ефективність виробничого потенціалу доцільно враховувати життєвий цикл його формування та використання. Це створює підстави до розрізнення понять „ефективність потенціалу”, „ефективність дій з освоєння потенціалу” та „ефективність використання потенціалу”. Враховуючи методичні уточнення послідовність економічної оцінки буде наступною: обґрунтування мети використання, добір критеріїв і показників оцінки; вибір бази порівняння; зіставлення потенційних величин (фактичних) з бажаним (очікуваним) їх рівнем; розрахунок часткових та універсального індексів ефективності.

3. Україна має сприятливі природні умови для вирощування грецьких горіхів. За показниками виробництва (66 тис. т щороку) вона посідає перше місце в Європі та п’яте серед усіх країн світу. Обсяги валових зборів з 1951 по 2004 р. зросли в 11 разів і досягли 91 тис. тонн. Особливим динамізмом відзначається розвиток експорту. За останніх 9 років його розміри збільшилися у 28 разів – до 27 тис. тонн плодів, а виручка – у 42 і склала 26,4 млн. дол. США. Реалізація горіхів на зовнішніх ринках забезпечує Україні 80,5% грошових надходжень від експорту плодів, ягід і винограду. Однак, сучасний рівень виробництва все ще недостатній. У 1999-2004 рр. фонд споживання горіхів в Україні склав 21-44 тис. т або 0,4-0,9 кг плодів на особу в рік. Це забезпечує лише 12-25% внутрішніх потреб країни у свіжих плодах. При цьому, малорозвиненими залишаються напрями промислової переробки горіхів, значно стримується розвиток експорту.

4. Причиною недостатнього рівня пропозиції є екстенсивний устрій виробничого потенціалу. Преважна більшість насаджень зосереджена в господарствах населення – 92,9% (14,5 тис. га). Вони забезпечують до 99,8% валових зборів країни. Через те внутрішня пропозиція є нестабільною, характеризується надмірною різносортністю та складністю формування товарних партій, що стримує розвиток оптової торгівлі, звужує асортимент продукції і здешевлює її на зовнішніх ринках. Відтак, незважаючи на високу ефективність присадибної культури – у 1998 р. в ряді господарств Чернівецької області з 1 ц плодів одержано 246 грн. прибутку за рівня рентабельності 457%, – визнати ці господарства перспективними у насиченні внутрішнього ринку немає підстав. Поряд з цим, сільськогосподарські підприємства, маючи величезні організаційно-економічні переваги, не зуміли сформувати належний виробничий потенціал. Усі насадження там насіннєві, як наслідок, малопродуктивні і збиткові. Їх площі зменшилися до 1,1 тис. га, а обсяги виробництва становлять лише 0,2% валових зборів країни.

5. Досвід ряду країн світу (США, Франція, Іспанія) переконливо свідчить, що досягти вагомого збільшення обсягів виробництва можна розвиваючи інтенсивні промислові насадження, основу яких складає сорт. З цією метою обґрунтовано економічні аспекти державної програми „Грецькі горіхи України”. Ключовими етапом їх є заснування в зоні Придністров’я Регіонального науково-виробничого центру. За відсутності професійних спілок саме на нього покладатимуться обов’язки сприяння розвитку в Україні промислової культури - це створення товарних сортів, технологій їх розмноження, вирощування якісного садивного матеріалу, моделювання та впровадження інтенсивних типів насаджень. З часом розлогі функції координування галузі перебере на себе Асоціація товаровиробників та експортерів горіха грецького.

6. Серед провідних чинників формування і розвитку в Україні промислових насаджень горіха слід виокремити: встановлення оптимальної місткості внутрішнього ринку, передбачення розвитку експорту, підвищення інвестиційної привабливості культури, поглиблення господарської та зональної спеціалізації виробництва, удосконалення зонального розміщення садів, розвиток агропромислової інтеграції, розширення місткості ринку.

У справі поширення інтенсивних садів надто важливе значення має обґрунтування інвестиційної привабливості культури. Найбільший ефект очікується від змішаних типів насаджень. Так, для проекту тривалістю 25 років (горіх, персик, соя , квасоля) передбачено наступні показники: балансова вартість 1 га - 11,9 тис. грн., урожайність – 55 ц/га, чистий прибуток – 12,0 тис. грн./га, рентабельність – 117%, норма прибутку – 16,9%, строк окупності – 4,7 років, чистий приведений дохід (дисконтна ставка 20%) – 5,2 млн. грн., індекс доходності – 2,48, внутрішня норма рентабельності – 274%. Найсприятливішими зонами для інтенсивних насаджень горіха є Придністров’я, Закарпаття, південно-західний Лісостеп. Там доцільно зосереджувати сади середніх і великих розмірів (від 35 до 140 га) з високим рівнем спеціалізації виробництва.

7. У найближчі 20-30 років орієнтиром розвитку вітчизняного ринку є наближення внутрішньої місткості до раціональних норм споживання - 1,5 кг горіхів на особу в рік. Найімовірнішим в цей час є створення 5-7 тис. га інтенсивних садів. Це дозволить одержувати щороку до 30 тис. т високоякісних плодів. Ще 137 тис. тонн горіхів надходитиме з присадибного сектору за умов розширення площ культури до 28 тис. га. Вартість цільової програми розвитку промислової культури грецьких горіхів в Україні в частці державного фінансування оцінюється у 9 млн. грн., з врахуванням інвестицій на створення інтенсивних садів – 64-86 млн. грн. Очікуємий ефект від впровадження програми наступний: збільшення пропозиції за рахунок високоякісних плодів на 30%, а обсягів експорту – на 70%, одержання щорічного прибутку на рівні 55-77 млн. грн., чистого приведеного доходу від реалізації проектів – 139-195 млн. грн.

Публікації автора:

Статті у фахових наукових виданнях

1. Сатіна Г.М. Методичні підходи дослідження місткості вітчизняного ринку грецьких горіхів // Агроінком. – 2005. – №1-2. – С.81-84.

2. Сатіна Г.М. До питання методології зонального розміщення промислової культури горіха грецького // Вісник аграрної науки. – 2005. – №2. – С.79-80.

3. Сатіна Г.М. Зовнішня торгівля грецькими горіхами як важливий чинник виробничого потенціалу галузі // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань, 2005. – Вип.59. – С. 622-629.

Матеріали науково-практичних конференций

4. Сатіна Г.М. Формування внутрішнього і зовнішнього ринку волоських горіхів // Матеріали Шостих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників. - Київ: ННЦ ІАЕ, 2004. – С. 299-303.

5. Шестопаль О.М., Сатіна Г.М. Природно-економічні передумови промислового вирощування горіха грецького в Україні // Зб. наук. праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ: Вид-во “Элтон”, 2002. – №14 (26). – С. 392-396.

6. Кондратенко П.В., Сатіна Г.М., Затоковий Ф.Т., Сатіна Л.Ф. Культура горіха грецького в Україні: стан і перспективи розвитку // Міжв. темат. наук. зб. Садівництво. – Київ: Нора-Прінт, 2000. – №50. – С. 121-126.

7. Сатіна Г.М. Питання організації виробництва волоського горіха в господарствах населення // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: ПП „Ірена”, 2002. – Вип.51 – С. 111-113.

8. Kondratenko P.V., Satina G.M., Zatokovyi F.T., Satina L.F. Persian walnut in Ukraine // Acta horticulture. – Belgium: Drukkerij Van Damme, 2001. – № 544 – P. 155-157.

9. Zatokovyi F.T., Satina L.F., Satina G.M. Selection of walnut in Prydnistrovs'k-Prykarpathian region of Ukraine // 5^th International walnut symposium (abstracts). – Sant'Agnellio di Sorrento (Italy). – 2004. – P. 48.

Статті в інших виданнях

10. Сатіна Г.М. Врахування досвіду Угорщини у вирішенні проблеми промислового вирощування горіха грецького в Україні // Вісник Харк. держ. техн. університету сільського господарства. – Х: ХДТУСГ, 2004. – Вип. 25. – С. 126-132.

11. Сатіна Г.М. Сучасний рівень виробництва плодів горіха грецького на Буковині та потенціал його збільшення // Міжв. темат. наук. зб. Садівництво. – Київ: Нора-Прінт, 1999. – №48. – С. 209-213.

12. Сатіна Г.М. Економічні передумови розвитку виробництва горіха грецького на Україні // Міжв. темат. наук. зб. Садівництво. - Київ: Нора-Прінт, 2000. – №51. – С. 279-286.