Проведені дослідження з питань формування потреби в спеціалістах у сучасних умовах та соціально-економічних процесів, які впливають на механізм формування потреби, дозволяють зробити ряд висновків та внести наступні пропозиції. 1. Сучасний зміст категорії "потреба у спеціалістах з вищою освітою” змінився у зв’язку з тим, що відбулися зміни в економіці країни, внаслідок чого найбільш доцільним для перспективних оцінок стану ринку праці спеціалістів з вищою освітою у даний час є категорія "чисельность спеціалістів з вищою освітою". 2. При формуванні кількості спеціалістів з вищою освітою на ринку праці країни найбільш вагомою серед інших факторів є соціальна потреба певної частини населення, головним чином молоді у віці 17-29 років, в одержанні вищої освіти. 3. Функціонування системи вищої школи також пережило значні зміни, головними з яких, на наш погляд, стало перетворення вузів у специфічні підприємства на ринку праці, діяльність яких, з одного боку, підпорядковується законам функціонування ринку, а з іншого, має ознаки державного регулювання. Це, у свою чергу, привело до того, що підготовка фахівців тієї або іншої спеціальності стала здійснюватися у відповідності з попитом на неї на ринку праці, тобто спостерігається рівноважна система відповідності попиту та пропозиції. Це цілком поширюється і на отримання другої вищої освіти вже підготовлених спеціалістів. 4. Для оцінки чисельності тих, хто навчається у вузах, як головного фактора у формуванні перспективної чисельності спеціалістів з вищою освітою досліджена залежність кількості населення певної вікової групи і чисельності тих, хто навчається у вузах. Дослідження показало, що найбільш вагомим аргументом є питома вага студентів вузів у чисельності молоді віком 17-29 років як у цілому по Україні, так і в Полтавському регіоні. Зазначений аргумент адекватний за часом, попадає під певний математичний розподіл і піддається прогнозованій оцінці. Для коректування розрахунків і одержання більш об'єктивного результату в роботі досліджена також залежність питомої ваги тих, хто навчається у вузах від чисельності працездатного населення. 5. На базі проведених досліджень побудовані конкретні економіко-математичні моделі, які дозволяють визначити прогнозну частку тих, хто навчається у вузах, серед молоді у віці 17-29 років. 6. Використання результатів економико-математичного моделювання і демографічного прогнозу населення за віковими категоріями дозволило визначити перспективну чисельність спеціалістів з вищою освітою на ринку праці країни і Полтавського регіону до 2010 року. 7. На збільшення потреби у спеціалістах з вищою освітою на ринку праці будь-якого рівня безпосередній вплив будуть мати наступні фактори: стабільна політична ситуація і створення сприятливого інвестиційного клімату в країні і її регіонах; економічна політика держави, спрямована на розвиток виробничої сфери і створення нових робочих місць; зниження податкового пресингу на виробника і легалізація тіньового сектора економіки; орієнтація галузей виробництва на досягнення науки і техніки. Зниження потреби у спеціалістах з вищою освітою на перспективний період може бути викликане впливом факторів відповідно протилежних попереднім. 8. Враховуючи, що перспективна чисельність спеціалістів формується в залежності від кількості населення і роботи вищих навчальних закладів, то дія негативних факторів, за рахунок яких буде знижуватися потреба у спеціалістах з вищою освітою на ринку праці, приведе до зниження матеріального благополуччя населення, нагнітанню соціальної напруги в країні, відтоку інтелектуального потенціалу нації, загальному зниженню розвитку країни. 9. Необхідно здійснювати державне регулювання величини потреби у спеціалістах, функціонування системи вищої освіти і чисельності спеціалістів на ринку праці через систему підвищеного фінансування необхідної галузі освіти. Галузь освіти завжди повинна знаходитися у сфері державних інтересів, тому що від її стану в кінцевому рахунку залежить економічний, політичний і соціальний розвиток країни. | 