Анотація до роботи:

Родінкова В.В. Повітряний моніторинг пилку алергенних рослин урбанізованої екосистеми на прикладі м. Вінниці. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія.

Результатом дисертації стало визначенню таксономічного складу рослин, пилок яких знаходиться в повітрі над містом Вінницею у різні пори року, а також створення календарю пилкування цих рослин із врахуванням факторів, які впливають на палінацію.

У Вінниці виділено дві хвилі пилкування рослин: весняна, що її формує пилок дерев, та літня, обумовлена, головним чином, пилком трав. З’ясовано, що ендемічним причинним алергеном Вінниці є пилок грабу звичайного (Carpinus betulus L.).

Значний вплив на розповсюдження та масивність пилкування рослин чинять метеорологічні фактори, особливо – комплекс погодних умов, що передує сезону палінації. Фактори забруднення атмосфери чинили як позитивний так і негативний вплив на кількість пилку у повітрі та на характер його осадження на предметне скло.

Метеорологічними чинники, а також інтегрований календар пилкування наймасовіших таксонів у м. Вінниці, який ми склали за отриманими в результаті дисертаційного дослідження даними, потрібно враховувати для діагностики полінозів та прогнозування складу алергенного пилку у повітрі м. Вінниці у період сезону активної палінації алергофлори.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми діагностики полінозів, що виявляються в визначенні складу алергенної палінофлори у повітрі урбанізованої екосистеми міста Вінниці.

1. Для м. Вінниці є характерними дві хвилі пилкування рослин – весняна та літньо-осіння. Перша - масивніша, триває з кінця березня до кінця травня і формується переважно деревною рослинністю (роди береза (Betula L.), граб (Carpinus betulus L.), дуб (Quercus L.), вільха (Alnus L.)), тоді як у формуванні другої палінаційної хвилі (кінець липня-вересень) беруть участь здебільшого трав’янисті рослини (група щириця/лободові (Amaranthus L./Chenopodiaceae), родини складноцвітих (Asteraceae) (роди амброзія (Ambrosia L.) та полин (Artemisia L.)), гречкових (Polygonaceae)).

2. Склад таксонів, продукування пилку якими було наймасовішим у м. Вінниці в обидва роки, є майже тотожним. До їх числа входять 11 таксонів-представників дендрофлори та 11 – гербофлори. Це граб звичайний (Carpinus betulus L.), роди береза (Betula L.), вільха (Alnus Mill.), дуб (Quercus L.), сосна (Pinus L.), липа (Tilia L.), в’яз (Ulmus L.), ясен (Fraxinus L.), клен (Acer L.), гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), група щириця/лободові (Amaranthus L./Chenopodiaceae), родини розоцвітих (Rosaceae), хрестоцвітих (Brassicaceae), злакових (Poaceae), гречкових (Polygonaceae), складноцвітих (Asteraceae), осокових (Cyperaceae), роди полин (Artemisia L.), амброзія (Ambrosia L.), подорожник (Plantago L.), кропива дводомна (Urtica dioica L.).

3. Між сезонами палінації потрібно зважати на наявність у повітрі урбоекосистеми Вінниці пилку рослин роду сосна (Pinus L.) (квітень-вересень), а також на масову появу влітку пилкових зерен таких ентомофільних рослин, як липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) (ІІ і ІІІ декади червня) та каштан кінський (Aesculus hippocastanum L.) (І і ІІ декади червня). Наприкінці весни та влітку сенсибілізацію може викликати пилок рослин родини гречкових (Polygonaceae) та роду сосна (Pinus L.) (І та ІІ декади травня), родини осокових (Cyperaceae) (ІІ декада травня).

У третій декаді червня фактором спричинення алергії стає подорожник (Plantago L.). З початком літа (ІІІ декада травня, ІІ - червня) у повітрі зростає кількість пилкових зерен родини злакових (Poaceae).

4. Коливання термінів та масивності пилкування рослин у різні роки пояснюються впливом перед- та внутрішньосезонних погодних умов. Опади у всі місяці спостережень 1999 року зменшували кількість зібраного пилку і виявились найважливішим метеорологічним чинником вказаного періоду. У 2000 році виявлено позитивну пряму помірну, значну і сильну кореляцію між температурою повітря та кількістю зібраних пилкових зерен у 6 із 8 місяців спостереження. Помірний та високий ступені прямої кореляції між швидкістю вітру й кількістю пилкових зерен спостерігались весною при південних напрямках вітру. Влітку пряма кореляція була значною при західних вітрах, а восени – при східних та південних.

5. Зменшення кількості пилку на предметному склі простежувалось при концентраціях нітроген (IV) оксиду, більших за ГДК. Інші чинники забруднення повітря (атмосферний пил, карбон (ІІ) оксид), суттєво не впливали на кількість зібраних пилкових зерен.

6. Узагальнена інформація про характер палінації рослин у м. Вінниці дала змогу скласти інтегрований календар пилкування наймасовіших таксонів. Цей календар можна використовувати для прогнозування складу алергенного пилку у повітрі м. Вінниці у період сезону палінації рослин, що може знайти практичне застосування для профілактики та діагностики пилкових захворювань.

Публікації автора:

1. Родінкова В.В. Особливості палінації таксонів, продукування пилку у м. Вінниця впродовж 1999-2000 років // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т. 6, № 3-4. – С. 186-188

2. Родінкова В.В. Аеропалінологічний моніторинг у місті Вінниці: актуальність, мета, результати // Астма та алергія, науково-практичний журнал. – 2002. – №2. – С. 61-64.

3. Родінкова В.В. Модифікація ацетолізної обробки пилкових зерен в аеропалінологічних дослідженнях // Вісник проблем біології та медицини Української медичної стоматологічної академії. – 2003. – №1. – С. 23-24.

4. Родінкова В.В. Кореляція кількості зібраного у м. Вінниці пилку алергенних рослин з метеорологічними факторами та деякими чинниками забруднення атмосфери // Проблеми екології та медицини. – 2003 р. – Т. 7, № 5-6. – С. 28-32.

5. Родінкова В.В. Деякі результати аеропалінологічного моніторингу у місті Вінниці (1999-2000 рр.) // Матеріали наукових праць І з’їзду алергологів України”. – Київ: ТОВ “Велес”, 2002. – С. 150.

6. Пухлик Б.М., Заболотний Д.І., Родінкова В.В. Розвиток аеропалінологічних досліджень в Україні – актуальний напрямок вітчизняної біології та медицини // Матеріали наукових праць І з’їзду алергологів України”. – Київ: ТОВ “Велес”, 2002. – С. 143.

7. В.В. Родінкова. Квітень як час найбільшої концентрації у повітрі пилку алергенних рослин // Тези доповідей VIII Вузівської конференції молодих вчених та науковців. – Вінниця: типографія ВНМУ, 2002. – С. 35.

8. В.В. Родінкова. Календар пилкування алергенних рослин для м. Вінниці: практична важливість отриманих резуль-татів // Тези доповідей Всеукраїнської конференції алергологів “Раннє виявлення та профілактика алергічних захворювань”. – Вінниця: RIA-поліграф, 2002. – С 12-13.

9. V. Rodinkova. Pollen calendar in Vinnitsa (Ukraine), 1999-2000 years study // Abstract book of the XXII Congress of European Academy of Allergology and Clinical Immunology “Allergy as a Global Problem”. – Paris (France), 2003. – P. 395-396.