Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 — хірургія. — Дніпропетровська державна медична академія, 2002.
Дисертацію присвячено проблемі повторних оперативних втручань при деструктивному панкреатиті, а саме визначенню показань та строків проведення повторних операцій, удосконаленню оперативної техніки при повторних операціях, визначенню прогностичних факторів післяопераційного перебігу хвороби.
В дисертації проведено аналіз післяопераційного періоду у хворих на деструктивний панкреатит. Сформульований “тривожний синдром”, до якого війшли клініко-лабораторні ознаки несприятливого перебігу післяопераційного періоду. Проаналізовані післяопераційні ускладнення, запропонована їх класифікація. Досліджена структура поліорганної недостатності, показаний важливий її зв`язок з сепсисом та синдромом системної відповіді на запалення. Виявлені основні показання до повторних оперативних втручань, обгрунтовані строки проведення повторних операцій. Розроблені новий метод оперативного лікування деструктивного панкреатита та метод лікування гнійних ран, на які отримані патенти України. Створена прогностична система для застосування в післяопераційному періоді у хворих на деструктивний панкреатит та комп`ютерна програма для її реалізації.
Про несприятливий перебіг післяопераційного періоду та високу вірогідність повторного оперативного втручання у хворих на деструктивний панкреатит свідчить група ознак, поєднаних в “тривожний синдром”. Це відсутність тенденції до нормалізації частоти дихання, частоти серцевих скорочень та лейкоцитарного індексу інтоксикації з 3 доби післяопераційного періоду, температури тіла – з 7 доби (р<0.05); зміна характеру болю в верхньому поверсі черевної порожнини – 36.2% (р<0.05); розлади психічного стану – 50% (р<0.05); поява в післяопераційному періоді інфільтрату верхнього поверха черевної порожнини – 41.2% (р<0.05);
Найчастішими післяопераційними ускладненнями, які характеризували несприятливий перебіг деструктивного панкреатиту, були: панкреато-легеневий синдром – 26.9% хворих, панкреато-церебральний синдром – 25%; прогресуючий парапанкреатит – 22.5%, прогресуючий некроз підшлункової залози – 16.5% хворих. Переважними показаннями до повторних операцій були прогресуючий некроз підшлункової залози – 31.6% та прогресуючий парапанкреатит – 24.6%.
Ознаки синдрому системної відповіді на запалення зустрілись у 56.3% хворих на деструктивний панкреатит; сепсис виявлений в 39.8% всіх хворих, серед повторно оперованих хворих – в 79.4% випадків; бактеріємія у оперованих хворих з клінічними ознаками сепсиса була винайдена в 26.3% випадків; поліорганна недостатність виявлена в 25% серед всіх хворих, серед повторно оперованих хворих – в 59.4% випадків.
У хворих на деструктивний панкреатит ознаки синдрому системної відповіді на запалення та клінічні прояви “тривожного синдрому” переважають з 10 по 21 добу післяопераційного періоду, що слід розцінювати як сигнал про необхідність повторного оперативного втручання, яке треба виконати до появи розгорнутої клініки сепсису та синдрому поліорганної недостатності;
Основним доступом при повторному оперативному втручанні слід вважати релапаротомію; завершувати повторні операції в більшості випадків слід виконанням оментобурсостоми. Центральні некротичні осередки доцільно дренувати із застосуванням запропонованого “Способу оперативного лікування деструктивного панкреатиту” (патент №97073568 від 04.08.98 р.).
Запропонована прогностична система, до якої відібрані статистично достовірні критерії, дозволяє розділити в післяопераційному періоді хворих на 2 групи: 1 група – хворі, що одужують, 2 група – які потребують повторного оперативного втручання. Особливістю системи є її здатність до “навчання”, тобто до покращення характеристик на основі поступаючої інформації. Практичну реалізацію прогнозування доцільно здійснювати за допомогою створеної комп`ютерної програми.
Публікації автора:
Десятерик В.І., Шаповалюк В.В., Кривицький Ю.М., Котов О.В. Показання до виконання повторного втручання при гнійно-некротичних ускладненнях деструктивного панкреатиту. //ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. – Київ; Донецьк: Клін.хірургія, 1998. - С.106-107.
Десятерик В.І., Шаповалюк В.В., Котов О.В. Техніка повторних оперативних втручань з приводу деструктивного панкреатиту. //Експериментальна і клінічна Медицина . – 1999. - № З., С.39-40.
Шаповалюк В.В. Аналіз динаміки імунологічних показників у хворих, оперованих з приводу деструктивного панкреатиту з метою прогнозування перебігу захворювання. //Медичні перспективи. - 2000. - т.V., №1., С.36-40.
Десятерик В.І., Шаповалюк В.В. Сучасні тенденції в лікуванні деструктивного панкреатиту. //Клінічна хірургія. – 2000. - №6., С.51-54.
Десятерик В.І., Кривицький Ю.М., Шаповалюк В.В. Синдром системної відповіді на запалення, сепсис та поліорганна недостаність у хворих, оперованих з приводу деструктивного панкреатиту. //Клінічна хірургія. – 2001. - №4, С.24-26.
Пат. UA 24681 А, МКИ А 61 Н 23/00. Спосіб лікування гнійних ран. /Десятерик В.І., Кривицький Ю.М., Шаповалюк В.В.; №97073568; Заявл. 23.10.97.; Опубл. 04.08.98.; Бюл. №5 - 3 c.
Пат. UA 25269 А, МКИ А 61 В 17/00. Спосіб оперативного лікування деструктивного панкреатиту. /Десятерик В.І., Кривицький Ю.М., Шаповалюк В.В., Котов О.В.; №97073569; Заявл. 23.10.97.; Опубл. 30.10.98., Бюл. №6 - 3 c.
Десятерик В.И., Самарец Э.Ф., Брюшков С.О., Шаповалюк В.В. Пути улучшения результатов лечения острого панкреатита. //Актуальные вопросы травматологии и ортопедии. 20 лет кафедре травматол. и ортопедии: Зб.тез.докл. – Кр.Рог, 1995., С.55-57.
Люлько И.В., Самарец Э.Ф., Шаповалюк В.В. К вопросу об оперативном лечении деструктивных панкреатитов. //Труды науч. практ. конфер. “Актуальные вопросы хирургии, травматологии и ортопедии детского возраста”. Кр.Рог. - 1995., С.62-63.
Хоменко О.В., Федин В.И., Шаповалюк В.В., Дядюра Н.Ф. Некоторые особенности гипердинамического варианта течения деструктивного панкреатита. //Труды науч. практ. конфер. “Актуальные вопросы хирургии, травматологии и ортопедии детского возраста”. Кр.Рог. - 1995., С.65-67.
Десятерик В.И., Шаповалюк В.В., Пономарева Л.И., Котов О.В. Релапаротомия в лечении деструктивного панкреатита. //Актуальные вопросы неотложной хирургии. Матер. конф., посв. 75-летию проф. К.Д.Тоскина. - Симферополь. - 1997., С.89-91.
Шаповалюк В.В., Пономарева Л.И., Медведева В.А. Состояние иммунологической реактивности у больных деструктивным панкреатитом. //Актуальные вопросы детской пульмонологии и хирургии. Тез. докл. науч. практ. конфер. - Кр.Рог. - 1997., С.107-108.
Десятерик В.И., Кривицкий Ю.М., Шаповалюк В.В., Агеенко А.П. Хірургічна техніка при повторних оперативних втручаннях з приводу деструктивного панкреатиту. //Актуальні .проблеми післядипломної освіти: Сб. работ научн. конфер. - Кр.Рог. - 1998., С.76-78.
Десятерик В.И., Кривицкий Ю.М., Марков Н.С., Шаповалюк В.В., Котов А.В. Особенности послеоперационного периода у больных деструктивным панкреатитом. //Актуальні .проблеми післядипломної освіти: Сб. работ научн. конфер. - Кр.Рог. - 1998., С.75-76.
Десятерик В.И., Кривицкий Ю.М., Шаповалюк В.В., Котов А.В. Актуальные вопросы лечения острого деструктивного панкреатита. //Актуальные вопросы торако-абдоминальной хирургии: Сб. работ науч. конфер., посвящ. 40-летию кафедры абдоминальной хирургии ХМАПО, осн. акад. А.А.Шалимовым. Харьков, 1999., С.94-96.
