У дисертаційному дослідженні наведені узагальнені теоретичні і нові експериментальні дані про інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5- і 6-річного віку. 1. Аналіз літературних даних показав, що використання засобів фізичної культури з метою гармонійного розвитку дитини і покращання стану здоров’я є пріоритетним напрямом у галузі фізичного виховання. Одним із найголовніших питань сучасної освіти є формування системи навчання, яка передбачає інтегрований освітній, оздоровчий, загальний виховний вплив, що буде забезпечувати оптимальний фізичний і розумовий розвиток дитини. Такий підхід ще не знайшов місця в організації фізичного виховання у дошкільних закладах. До маловивчених аспектів зазначеної проблеми належать: взаємодія компонентів морфофункціонального стану, фізичної підготовленості і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років; пошук інноваційних підходів до організації фізичного виховання у дошкільних закладах; визначення педагогічних умов сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей, які б забезпечували підвищення рівня фізичної підготовленості та інтелектуальних можливостей дітей старшого дошкільного віку. 2. Результати теоретичного дослідження свідчать, що дошкільний вік є сприятливим для розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, швидкості, гнучкості. Крім того, старший дошкільний вік є сенситивним і для розвитку компонентів пізнавальної діяльності дитини: сприймання, пам’яті, мислення, уяви, уваги. У зв’язку з цим фізичний розвиток дитини, вдосконалення його пізнавальних процесів і фізичних здібностей не можна розглядати відокремлено. Вони є взаємопов’язаними сторонами одного й того процесу психофізичного розвитку. Згідно з теорією розвитку задатків та здібностей дитини, розвиток однієї здібності може сприяти розвитку іншої, тобто розвиток фізичних здібностей не протиставляється розвитку пізнавальних здібностей. Саме це дає підстави розглядати організм дітей 5- і 6-річного віку, який росте і розвивається, як цілісну динамічну систему. Розроблена теоретична концепція та експериментальні дані є підставою для внесення в програму досліджень показників, які характеризують фізичний розвиток, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні процеси організму, що росте. 3. Дослідження дітей 5- і 6-річного віку свідчать про позитивні зміни динамічного характеру у фізичному розвитку, психофізіологічному стані і фізичній підготовленості. Аналіз антропометричних показників виявив, що найбільші темпи приросту відзначаються у довжині тіла, причому у хлопчиків вищі, ніж у дівчаток (6 і 4,7% відповідно). Інші показники фізичного розвитку (маса тіла, обвід грудної клітки) з 5 до 6 років збільшуються як у дівчаток, так і у хлопчиків приблизно однаково. Фізичний розвиток дітей досліджуваної групи відповідає середньому і нижчому від середнього рівням. У віці від 5 до 6 років спостерігаються зміни у пропорційності фізичного розвитку. Так, кількість дітей, які належать до ІІІ групи за індексом фізичного розвитку (ІФР), збільшується з 31,6 і 48% до 72,2 і 61,2% у дівчаток і хлопчиків відповідно. Ця група характеризується більшою пропорційністю тілобудови, але меншими координаційними можливостями. Очевидно, це пов’язане з тим, що шостий рік життя є критичним періодом для організму дітей і характеризується інтенсивним ростом, що завжди супроводжується зменшенням біологічної надійності організму. Аналіз показників кардіореспіраторної системи виявив, що стан серцево-судинної і дихальної системи дітей досліджуваної групи має певні відхилення від норми. Було виявлено перевищення належних результатів у всіх вимірюваннях ЧСС (ЧСС абсолютного спокою – на 5-10 уд./хв, ЧСС відносного спокою – на 10-20 уд./хв) як у хлопчиків, так і у дівчаток. Показники проби Штанге і Генчі як у дівчаток, так і у хлопчиків обох вікових груп відстають від середньостатистичних показників для цього віку. Відзначається прогресивна динаміка результатів фізичної підготовленості старших дошкільників. Найбільші темпи щорічного приросту були відзначені у показниках сили м’язів рук і тулуба (дівчатка – 19 і 40%, хлопчики – 24,2 і 28,6%), швидкості реакції (32,5 і 26,7% відповідно), гнучкості (20,5 і 29,2%), швидкісно-силових здібностей (15 і 20,9%), а також координаційних здібностей (від 11,1 до 3,3%). Отже, у віковому розвитку фізичної підготовленості дітей від 5 до 6 років спостерігається гетерохронність і визначаються сенситивні періоди розвитку спритності, швидкості, гнучкості, швидкісно-силових здібностей, що дає підстави вважати доцільним цілеспрямований педагогічний вплив на ці фізичні якості. 4. Вивчення особливостей прояву складових пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, мислення, уяви та уваги – дає підстави констатувати гетерохронність їх розвитку у дітей старшого дошкільного віку. Найбільші темпи приросту зафіксовані у розвитку сприймання (20,5% - дівчатка, 18,2% - хлопчики), що очевидно, пов’язане із віковим удосконаленням перцептивних процесів дитини. Спостерігається також висока інтенсивність розвитку таких процесів, як пам’ять (13,3%), мислення (16,5%), уява (7,1%) у дівчаток, хоча і в хлопчиків відзначена позитивна динаміка цих процесів (2,6%; 4,8%; 2,3%). Рівень розвитку уваги та її складових – продуктивності, стійкості, обсягу – був вищим за рівні розвитку інших пізнавальних здібностей (5,1 - 5,7 балів), а темпи щорічного приросту у хлопчиків вищі (7,2%), ніж у дівчаток (1,9%). Таким чином, можна відзначити, що віковий період 5 і 6 років є сенситивним для розвитку як фізичних, так і пізнавальних здібностей. 5. У результаті кореляційного аналізу встановлено, що у процесі росту і розвитку дітей 5- і 6-річного віку змінюється взаємозв’язок між параметрами, що характеризують морфофункціональний, психофізіологічний стан, фізичну підготовленість і пізнавальні здібності. Так, кількість значущих кореляційних показників, які характеризують фізичний стан, з пізнавальними здібностями є більшою у 5-річних дітей, порівняно з 6-річними. Всі пізнавальні процеси мають значущі кореляційні взаємозв’язки (Р<0,05) з показниками фізичного розвитку, фізичної підготовленості, психофункціонального стану. Спостерігається тенденція взаємозумовлення розвитку фізичних та пізнавальних здібностей як у дівчаток, так і у хлопчиків, що підтверджується кореляційними взаємозв’язками між результатами у таких рухових тестах, як човниковий біг (r=0,30-0,47), складна моторна реакція (r=0,31-0,44) та сприймання; кидання і ловля м’яча та пам’ять (r=0,22-0,41); підняття тулуба (r=0,29-0,34), проста реакція на звук (r=-0,28-0,40), складна реакція (r=0,26-0,42) та мислення; кидання та ловля м’яча за 30с (r=0,32-0,46), проста моторна реакція на звук (r=0,28-0,47) та увага. Наявність значущих кореляційних взаємозв’язків між фізичними здібностями, фізичним розвитком, функціональними можливостями і пізнавальними процесами у старших дошкільників свідчить про доцільність педагогічних впливів, спрямованих на інтегрований розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дитини. 6. Застосування факторного аналізу в дослідженнях дозволило встановити інформаційну значущість чинників у загальній структурі рухової системи та інтелектуальної сфери дітей 5- і 6-річного віку, а також виділити їх основні компоненти. У дітей 5-річного віку структуру рухової і пізнавальної діяльності визначають 7 ортогональних чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 75,3-78,8%. Попри наявність деяких відмінностей, більшість показників змісту чинників і його компонентів як у хлопчиків, так і у дівчаток ідентичні. Структура рухової та інтелектуальної діяльності визначається такими факторами: для хлопчиків – координаційні здібності (25,2%), пізнавальні здібності й функціональний стан (15,0%), загальна працездатність (10,8%), рухливість нервових процесів (7,8%), швидкісна координація (6,1%), швидкісно-силові можливості (5,3%), силові здібності (5,1%); для дівчаток – координаційні здібності (16,9%), пізнавальні здібності (15,3%), фізичний розвиток (14,4%), рухливість нервових процесів (11,3%), швидкісно-силові здібності (9,6%), функція дихання (5,8%), кардіореспіраторні можливості (5,5%). Аналіз показав, що найбільший ваговий внесок у структуру рухової і пізнавальної діяльності мають показники координаційних (16,9-25,2%), пізнавальних здібностей (15,0-15,3%), фізичного розвитку (14,4%), що перебувають у взаємозв’язку з показниками фізичної підготовленості і психофізіологічного стану. 7. У дітей 6-річного віку факторну структуру рухової і пізнавальної діяльності також визначають 7 чинників, де загальна сума дисперсії вибірки складає 71,4-74,5%. При аналізі факторних матриць було виявлено, що у дітей 6-річного віку на більшість показників змісту чинників та його компонентів статеві відмінності істотно не впливають. Як і в попередній віковій групі, значний вплив мають показники координаційних здібностей (20,7%), пізнавальних здібностей (21,8%), фізичного і психомоторного розвитку (9,7-12,0%). Ці складові взаємозалежні з показниками фізичної підготовленості і функціонального стану. Аналіз структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5- і 6-річного віку свідчить про її динамічність і гетерохронність у розвитку і взаємозв’язку основних її компонентів. Але, незважаючи на певні відмінності, у факторній структурі рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років відзначено загальні тенденції. 8. Існування взаємозв’язку між компонентами фізичної підготовленості, функціональних можливостей, фізичного розвитку і пізнавальних здібностей дало підставу для використання методу поєднаного розвитку фізичних і пізнавальних здібностей у процесі занять фізичними вправами. Визначення основних чинників структури рухової і пізнавальної діяльності дітей 5 і 6 років, ступеня їх взаємозв’язку та вагомого внеску дозволили розробити зміст засобів фізичного виховання. Розроблено моделі занять із застосуванням доступних для дітей видів фізичних вправ: основних рухів, рухливих ігор, ігор-естафет у поєднанні із завданнями, спрямованими на розвиток пізнавальних процесів із використанням спортивно-ігрового методу, характерного для змагальної діяльності. Реалізація педагогічних умов, спрямованих на сполучений розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дітей 5 і 6 років, здійснювалася із дотриманням основних засад дидактичних закономірностей, правил, з урахуванням вікових особливостей, особливостей нормування загальної і вибіркової величини фізичних навантажень. 9. Проведений аналіз педагогічних експериментів свідчить, що визначені педагогічні умови сприяли значному підвищенню фізичної підготовленості і рівня розвитку складових пізнавальних здібностей дітей експериментальних груп порівняно з контрольними. Значна перевага дітей експериментальної групи над своїми однолітками (Р<0,05) виявлена у показниках швидкості (біг 30 м): 7,5 і 7,2с у дітей 5 років та 7,0 і 6,7с у дітей 6 років; спритності (човниковий біг 3х10м): 12,1 і 11,7с у дітей 5 років та 11,3 і 10,9с у дітей 6 років; швидкісно-силових якостей (стрибок у довжину з місця): 88,6 і 96,7см у дітей 5 років та 101,2 і 108,6 см у дітей 6 років; гнучкості (нахил уперед): 3,2 і 4,7 см у дітей 5 років та 5,8 і 6,4 см у дітей 6 років; складових усіх пізнавальних процесів: сприймання – 4,2 і 5,3 бала, 4,7 і 5,6 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно; пам’яті – 3,9 бала, 4,1 бала та 4,2 бала, 4,9 бала; мислення – 4,1 бала, 4,7 бала та 4,6 бала, 5,1 бала; уяви – 4,3 бала, 4,9 бала та 4,7 бала, 5,3 бала; уваги – 5,2 бала, 5,9 бала та 5,6 бала, 6,1 бала у 5- і 6-річних дітей відповідно. Таким чином, результати проведеного експерименту показали ефективність нашої методики сполученого розвитку фізичних і пізнавальних здібностей старших дошкільників у процесі фізичного виховання. Наша робота не з’ясовує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Її подальше дослідження може бути спрямоване на розв’язання таких завдань: удосконалення змісту методики поєднаного розвитку фізичних і розумових здібностей дітей дошкільного (3-4 роки) і передшкільного (5-6 років) віку; удосконалення організаційної структури занять із фізичної культури, спрямованих на комплексний розвиток фізичних і пізнавальних здібностей дошкільників; розробка шкал оцінювання фізичної підготовленості дітей дошкільного віку; розробка програми підготовки фахівців фізичного виховання у дошкільних закладах. |
