Анотація до роботи:

Пєшкова Т.В. Прагмалінгвістичні аспекти літературно-критичної статті сучасної німецької публіцистики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню прагматичного, композиційно-структурного, когнітивного та паралінгвістичного аспектів літературно-критичної статті (ЛКС) сучасної німецької публіцистики. Розглянуто категорію оцінки та способи її прояву на прагматичному та пропозиційному рівнях. З’ясовано закономірності взаємодії композиційних та комунікативних блоків, слотів фрейма та компонентів тематичної будови, ілокуцій та пропозицій, вербальних та невербальних компонентів тексту ЛКС.

Визначено поняття літературно-критичної статті та її основні ознаки, специфіку типів аргументації оцінки, значення суб’єктивного інформаційного пласта. Макропропозицію тексту ЛКС описано за макроправилами Ван Дейка, обґрунтовано найбільшу прагматичну валентність ілокуції – констативну. Доведено вплив оцінності та похідності як основних ознак тексту ЛКС, на прагматичну стратегію, композицію, фрейм та макроілокуцію. Змодельовано дворівневий фрейм ЛКС. Описані горизонтальні пропозиційні та ілокутивні відношення, висвітлені особливості гібридності та креалізованості тексту ЛКС. Визначені основні ознаки літературно-критичної статті як гіпертексту в Інтернеті.

ЛКС у сучасних мас-медіа відноситься до аналітичного типу тексту жанру публіцистики. З іншого боку, ЛКС відноситься до типів тексту жанрів критики, і окрім інформування про виникнення деякого літературного твору в пресі, ЛКС несе функцію оцінки літературних ознак цього продукту. Це зумовлює такі її характеристики в лінгвістичному та прагматичному плані вираження як: похідність, оціночність, дворівнева фреймова структура, рекламність, креалізованість та пояснює перевагу таких типів ілокуцій як констатив-опис чи констатив-оцінка.

Похідність тексту ЛКС, тобто інтерпретація літературного твору з критичною оцінкою його художніх ознак, призводить до класифікації такого типу тексту як реінтерпретованого, що має свої прагматичні особливості. Автор виступає у ролі первинного реципієнта, а читач – вторинного реципієнта (читач прочитає літературний твір після сприйняття ЛКС). Прагматична установка виражається прагматичною стратегією на всіх рівнях мови тексту:

композиційно-структурний рівень не будується за жорсткими моделями, але прагматична стратегія кожного КБ несе в собі умову оцінювання, яка, передовсім, проявляється в організації структури композиційних блоків тексту критичної статті;

смислова структура, завдяки компоненту тематичної будови “читач”, формує ціннісні орієнтири читача ЛКС;

пропозиційний рівень утримує певну кількість того чи іншого типу ілокуцій та пропозицій, що призводить до виникнення макроілокуцій. При цьому стратегія відправника будується таким чином, щоб сприяти формуванню у одержувача тексту однозначного позитивного відношення до аналізу літературного твору.

В ЛКС, як в реінтерпретованому типі тексту, основною є категорія оцінки. Вона тісно пов’язана з категорією аргументації, тому що аргументація в логічному розвитку критичної інформації є доказом оцінки. Отже, категорія оцінки проявляється на пропозиційному рівні, де переважає суб’єктивний інформаційний пласт, та на прагматичному – в особливостях одного з чотирьох типів аргументації оцінки.

Змістовий аспект представлений когнітивною структурою у вигляді дворівневого предметно-центричного фрейма та компонентів тематичної будови, що співвідносяться з його слотами. Дворівневість фрейму також зумовлена похідним характером тексту ЛКС. Особливістю когнітивної структури ЛКС є слот ЯК РОБИТЬ², котрий наповнюється найбільшим числом компонентів тематичної будови. А це свідчить про те, що у свідомості читача ЛКС він утримується як носій інформації про оцінку художнього твору і є доказом оціночності як типологічної особливості жанру ЛКС.

Комунікативно-прагматичний аспект зумовлений існуванням в тексті ЛКС макропропозиції та макроілокуції як кінцевого результату прагматичної стратегії. Макропропозиція майже завжди присутня у заголовку та є головною тезою статті. Макроілокуція в німецьких текстах ЛКС представлена 2-ма видами: констативом-описом та констативом-оцінкою. В макроструктурі тексту ЛКС прагматичну стратегію складають лінійні відношення пропозицій та ілокуцій, і в залежності від їх співвідношення прагматична стратегія отримує описовий чи констатуючий характер.

Найбільшою прагматичною валентністю горизонтальних відношень між ілокуціями в тексті ЛКС володіє констатив, що доводить основні риси тексту ЛКС – оцінність та констативну прагматичну стратегію.

Паралінгвістична організація тексту ЛКС доводить існування ЛКС у ролі паралінгвістично-активного типу тексту. ЛКС отримує як вербальні, так і невербальні риси інших типів тексту, що підтверджує його гібридність. Тексти ЛКС є креалізованими, тому що поєднують в собі візуальні та вербальні знаки. Як змістовно значущі компоненти креалізованого текстового комплексу ЛКС, іконічні знаки виступають у ролі візуального аргументу тієї чи іншої тези, що викладена в тексті вербально, і в тій чи іншій мірі повторює подану інформацію.

В інтернетівському варіанті тексту ЛКС існують невербальні знаки, що, з одного боку, належать до паралінгвістичних, а з іншого – до гіпертексту. Такі знаки називають “компутивами”. До них належать іконічні, символічні та графічно-періграфічні знаки. Специфічними функціями компутивів в тексті ЛКС є:

1) здатність створювати комунікативний акт, що складається з таких ілокутивних типів висловлювання як: комісив – директив – констатив;

2) застосування кольору для асоціативного сприйняття тексту компутива.

Публікації автора:

1. Категорія оцінки в німецьких критичних статтях на літературний твір // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2001. – Вип. 115. – С. 96-105.

2. Прагматичні аспекти літературно-критичної статті (за матеріалами рецензій німецької газети “Sddeutsche Zeitung”) // Вісник Київського університету. Сер: Іноземна філологія. – 2002. – Вип. 33. – С. 114 – 119.

3. Фрейм та складові тематичної будови як когнітивна структура змісту (на матеріалі літературно-критичних статей преси Німеччини) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К.: КДЛУ. – 2002. – Вип.8 – С. 247 – 253.

4. Гіпертекстові ознаки літературно-критичної статті в Інтернеті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: КНУ. – 2002. – Вип.1. – С. 171 – 177.

5. Семантика та прагматика текстів німецьких літературно-критичних статей // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. – Чернівці: Рута. – 2003. – Вип. 156. – С. 71 – 80.

6. Функціональні особливості категорії оцінки в німецькій літературно-критичній статті // Матеріали V-ої всеукраїнської конференції “Нові підходи до філології у вищій школі”. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2002. – С. 279-281.

7. Die Sprache der deutschen Zeitungsgenres // Тези Міжнар. наук. конф. “Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків: Константа. – 2000. – С. 186-187.

8. Когнітивна структура німецької літературно-критичної статті // Тези 9-ої всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” / За ред. В.К. Шпака. – Черкаси: ЧДТУ. – 2002. – С. 135 – 136.