Анотація до роботи:
Проценко О.В. Прагматична самокорекція комунікантів в українському спонтанному мовленні (на матеріалі теле- та радіотекстів). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006. У дисертації здійснено прагмалінгвістичний і психолінгвістичний аналіз феномену самокорекції мовця у процесі породження висловлення на матеріалі сучасного українського спонтанного мовлення у теле- й радіоефірі. Самокорекція трактується як екстеріоризація механізму природного самоконтролю, основана на принципі зворотного зв’язку і пов'язана з активізацією довільної уваги. Виявлено нерівномірне освітлення довільною увагою самоконтролю різних планів мовного знака (домінування значення над формою) і різних рівнів мови (коригується насамперед рівень слова і речення). Самокорекція постає як варіативність поверхневих структур (формальних засобів вираження думки) щодо однієї глибинної структури (смислу). Обґрунтовано прагматичний потенціал вибору мовцем поверхневої структури (національної мови чи її різновиду, лексичного і граматичного значень, граматичної форми, синтаксичної конструкції): самовиправлення спрямовані на зміну релевантних для досягнення немовних цілей комуніканта аспектів висловлення. Досліджено внутрішньомовний і міжмовний різновиди самокорекції. Проаналізовано диференційну ознаку некоординативного білінгвізму – етап перекладу у процесі породження висловлення. Розроблено прогноз інтерферентних помилок в українському мовленні, спричинених впливом російської мови, і на підставі визначених механізмів появи і корекції мовцями таких помилок запропоновано можливі шляхи подолання негативного іншомовного впливу. |