Анотація до роботи:

Логвин М.М. Працересурсний потенціал Полтавської області і його територіальна організація. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02. – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено проблемі територіальної організації та відтворення працересурсного потенціалу регіону. Обґрунтовані теоретико-методологічні основи та методика оцінки працересурсного потенціалу, форм його територіальної організації. Здійснено всебічний аналіз факторів, структури, динаміки працересурсного потенціалу та ринку праці Полтавської області. Комплексно оцінені фактори відтворення працересурсного потенціалу. Проведено типізацію локальних ринків праці, на основі якої виявлено три типи локальних ринків праці: відносно збалансовані, потенційно проблемні та проблемні. Здійснено прогноз параметрів працересурсного потенціалу. Запропоновані напрями та заходи покращення якості працересурсного потенціалу та підвищення рівня зайнятості на перспективу.

1. Територіальна організація працересурсного потенціалу (ТОПРП) – відносно відокремлена функціонально-територіальна система, в якій провідне місце належить самовідтворювальній функціональній одиниці (працересурсному потенціалу), що базується на одиницях розселення відповідного таксономічного рангу. Функціональні системи ТОПРП впорядковані за статтю, віком, якісними параметрами, сферами діяльності і поєднані з підсистемами робочих місць та інфраструктурних обєктів території та обєднані виробничо-економічними, соціально-демографічними та культурно-побутовими та інформаційно-управлінськими звязками. Як суспільно-географічне утворення ТОПРП відображає закономірності відтворення працересурсного потенціалу на рівнях областей, окремих населених пунктів і систем розселення.

2. Відтворення працересурсного потенціалу населення Полтавської області перебуває в даний час у кризовому стані, а його динаміка характеризується зниженням народжуваності, шлюбоутворення, зростанням смертності, розлученості, рівня безробіття, захворюваності працюючих.

3. Ринок праці області характеризується наявністю значних територіальних відмінностей, котрі є найпомітнішими на рівні міст обласного підпорядкування та адміністративних районів. Локальнi особливостi зайнятостi населення досить тiсно взаємопов'язанi з режимом його загального вiдтворення. Народжуванiсть, як правило, нижча там, де вищий рiвень iндустрiальної зайнятостi населення i його мобiльнiсть, та навпаки. Для локальних ринків, що обєднують території переважно аграрної спеціалізації, першорядного значення набуває стабілізація сільськогосподарського виробництва та повязаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом і селом.

4. Прогнозування на основі екстраполяції динамічних рядів свідчить, що саме високі показники відємного природного приросту визначатимуть динаміку чисельності населення, це підтверджується зменшенням абсолютних показників чисельності населення.

5. Результати дослідження підсистем працересурсного потенціалу, тенденцій розвитку зайнятості і безробіття дозволяють здійснити суспільно-географічне обґрунтування головних напрямків збільшення кількісних та підвищення якісних показників працересурсного потенціалу, зростання зайнятості, стабілізації ринку праці, зменшення безробіття. За функціональними і територіальними ознаками можна виділити три групи напрямків – районного, обласного і загальнодержавного значення.

6. До напрямку загальнодержавного значення належать: забезпечення нормальних умов життєдіяльності та створення сприятливого середовища для демографічного відтворення населення; стимулювання народжуваності шляхом державної підтримки сімей з дітьми; зниження дитячої смертності шляхом підвищення якості медичного обслуговування; зниження смертності населення в найбільш активному працездатному віці, особливо чоловіків; соціальний захист населення, в першу чергу неконкурентоспроможного на ринку праці; підготовка та перепідготовка кадрів, підтримка розвитку підприємницької ініціативи, малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення. Обовязковою умовою заходів є їх територіальна диференціація у відповідності до територіальних, галузевих, статево-вікових, освітньо-професійних особливостей Полтавського регіонального ринку праці.

7. На регіональний рівень слід передати оптимально доцільний обсяг функцій регулювання ринку праці. Регіональні та місцеві органи управління мають зосередитись на вирішенні завдань забезпечення регулюючого впливу на територіальні демографічні та соціальні процеси, в першу чергу в районах із стійкою депопуляцією населення (Чорнухинський, Зіньківський, Лубенський, Машівський); здійсненні комплексного компютерного моніторингу стану локальних ринків праці і підготовки кадрів для потреб області; стимулюванні розвитку та підтримки сімейного підприємництва, різноманітних легальних форм індивідуальної трудової діяльності; аналізі даних підприємств, установ та організацій щодо вивільнених працівників, у тому числі, в розрізі професій та спеціальностей; забезпеченні районних (міських) ДЦЗ повною інформацією про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); створенні автоматизованої бази даних спеціалістів, які з різних причин бажають змінити місце роботи; організації тимчасової зайнятості населення на сезонні сільськогосподарські роботи; прогнозах подій на ринку праці; формуванні інфраструктури та створенні інформаційно-довідкової системи регіонального і локальних ринків праці; сприянні зайнятості жінок, молоді, у тому числі випускникам навчальних закладів.

8. Регулювання процесів зайнятості в локальних ринках праці має: проводити соціологічне обстеження старшокласників загальноосвітніх шкіл, учнів профтехзакладів та студентів ВЗО І-ІV рівнів акредитації з метою визначення професійних намірів та їхньої корекції; доводити до випускників закладів освіти даних про стан ринку праці, потребу підприємств, установ та організацій у необхідних спеціалістах; надавати управлінню праці та зайнятості даних щодо: а) випускників, які не отримали призначення на роботу; б) випускників загальноосвітніх шкіл, які не працюють і не навчаються.

Публікації автора:

1. Логвин М.М. Працересурсний потенціал як об'єкт суспільно-географічного дослідження. // Економічна та соціальна географія. Наук. зб. – 2001. – Вип. 50. – С. 85-89.

2. Логвин М.М. Методологічні аспекти дослідження територіальної організації трудоресурсного потенціалу агропромислового регіону // Економіка АПК. – №9. – 2001. – С. 119-123.

3. Логвин М.М. Проблеми регулювання відтворення працересурсного потенціалу регіону // Економічна та соціальна географія. Наук. зб. – 2001. – Вип. 51. – С. 53-56.

4. Логвин М.М. Локальні ринки праці в контексті територіальної організації працересурсного потенціалу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. – Серія: Географія. – Вінниця, 2002. – Вип.3. – С.114-118.

5. Хомра О.У., Логвин М.М., Чайка М.І. Ситуація на ринку праці в оцінці керівників місцевого рівня // Зайнятість та ринок праці. Міжв. наук. зб. Вип. 4. – К., 1996. – С.104-113. (Внесок автора – аналіз ситуації в локальних ринках праці Полтавської області, 0,15 д. а.).

6. Логвин М.М. Соціально-демографічна характеристика трудового потенціалу молоді Полтавської області // Регіональні перспективи. – 2000. – № 6 (13). – С. 47-49.

7. Логвин М.М. Ринок праці як форма територіальної організації працересурсного потенціалу // Регіональні перспективи. – 2001. - № 4 (17). – С. 58-60.

8. Логвин М.М. Кризові явища у відтворенні населення Полтавської області // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів. Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції (м. Тернопіль, 17-18 квітня 1997 року) / Інститут регіональних досліджень. - Львів: 1997. – Частина ІІІ. – С. 73-76.

9. Логвин М. Демографічна характеристика населення Полтавської області як наслідок економічного і соціального розвитку держави // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії, конфліктності, проблеми та прогнози на порозі ХХІ століття. Мат-ли пятої міжн. наук.- практ. конф. – Київ-Чернівці: КВГІ, 1997. – С. 531-535.

10. Логвин М.М. Соціально-демографічна характеристика безробітних в потенційних проблемних ринках праці Полтавської області. // Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку. Зб. доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Ч. ІІ. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 1997. – С. 445-446.

11. Логвин М.М. Стан ринку праці та демографічної ситуації в Полтавської області // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Зб. наук. праць за матеріалами доповідей міжнародної наук.-практ. конф. Львів, 21-23 травня 1998 р. - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 1998. - Частина 2. - С. 292-297.

12. Логвин М.М. Соціально-демографічна характеристика безробітних по відношенню до переселення на село // Проблеми праці, економіки та моделювання. Зб. наукових праць. Ч. 1. - Хмельницький: НВП “Евріка” ТОВ, 1998. - С. 149-151.

13. Дудник І.М., Логвин М.М. Прогнозування демографічної основи ринку праці: регіональний аспект // Мат –ли наук.-практ. конф. “Особливості ринку праці України на сучасному етапі”. 26-28 березня 1998 року. - Полтава, 1998. - С. 53-57. (Внесок автора – аналіз економічних концепцій категорії “ринок праці”, 0,1 д. а.).

14. Логвин М.М. Соціально-демографічна поведінка безробітних в потенційних проблемних локальних ринках праці Полтавської області // Мат –ли наук.-практ. конф. “Особливості ринку праці України на сучасному етапі”. 26-28 березня 1998 року. - Полтава, 1998. - С. 107-113.

15. Логвин М.М. Суспільно-географічні аспекти прогнозу працересурсного потенціалу Полтавської області // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 15-16 травня 2001 року). – Київ: Ніка-Центр, 2001. – С.154.