У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в комплексному дослідженні правової природи, специфіки права власності профспілок України, визначенні місця названого різновиду права власності в системі права власності України, розробці цілісної цивілістичної концепції суб’єкта, об’єкта й підстав виникнення права власності профспілок, наданні відповідних рекомендацій з удосконалення законодавства і практики його застосування. Головними науковими і практичними результатами роботи, досягнутими автором у процесі дисертаційного дослідження, є висновки про те, що: – Суб’єктивне право власності профспілок України – це найбільш необмежене і повне суб’єктивне речове право, що являє собою юридично забезпечену можливість здійснення специфічним видом непідприємницьких товариств – профспілкою будь-якого поводження у відношенні до свого майна (у тому числі – з володіння, користування і розпорядження таким) за своєю волею і незалежно від волі інших осіб, обмеження якого допускається лише у випадках і порядку, передбачених законом. – Відповідно до дуалістичної моделі диференціації права власності можна визначити місце права власності профспілок у системі права власності України, а саме: право власності профспілок України, будучи різновидом права власності непідприємницьких товариств як юридичних осіб приватного права, виступає структурним елементом права приватної власності. – Підставою виникнення права власності профспілки на членські внески, що сплачуються її членом на виконання свого статутного обов’язку, є складний юридичний факт-стан – членство в профспілці. – Один з небагатьох договірних обов’язків обдаровуваного (профспілки), за договором про пожертву, що полягає в досягненні певної, наперед обумовленої мети, в результаті використання предмета пожертви останнім за зазначеним договором, варто відносити до «покладань». Установлення зазначеного обов’язку являє собою істотне обмеження права власності профспілок, що виникло на підставі договору про пожертву. Здійснення пожертвувачем чи його правонаступником права вимагати скасування договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням, повинне призвести до анулювання договору про пожертву як факту, що спричинив правові наслідки – виникнення права власності в обдаровуваного (профспілки), що є новим різновидом наслідків неналежного виконання договору і підставою припинення права власності профспілки на пожертвуване майно. – Профспілки України можуть бути класифіковані на: 1) профспілки, що є юридичними особами, і 2) профспілки, що не мають прав юридичної особи. Аналіз правової природи зазначених різновидів профспілок дозволяє стверджувати, що лише профспілки, що є юридичними особами, варто розглядати як суб’єкти права власності профспілок України. Профспілки, що не володіють правами юридичної особи, не мають правосуб’єктності і не можуть виступати як суб’єкти права власності. – Профспілки, що є юридичними особами, можна систематизувати на: а) одноланкові профспілки і б) багатоланкові профспілки. Одноланкові профспілки – юридичні особи не мають організаційних ланок та складної організаційної структури і є єдиними суб’єктами права власності профспілок. Суб’єктами права власності профспілок в багатоланкових профспілках є: а) організаційні ланки профспілки, що є юридичними особами, і б) багатоланкова профспілка – юридична особа, але лише у відношенні до майна, переданого у власність останньої її організаційними ланками відповідно до положень статуту. – Об’єктом права власності профспілок України є будь-яке майно, не вилучене з цивільного обороту, і необхідне для забезпечення і здійснення статутної діяльності профспілок. – Майно, що належить профспілкам, і яке передається створюваним ними юридичним особам приватного права, переходить у власність останніх. З моменту державної реєстрації, необхідної для створення юридичної особи, майно, передане профспілкою–засновником (учасником), перестає бути об’єктом права власності останньої. У профспілок замість правомочностей власника на вибуле майно виникає право керування ним (а також деякі інші корпоративні права, якщо профспілкою створена юридична особа – товариство), що реалізується в корпоративних правовідносинах. – Профспілкові органи, що володіють повноваженнями по здійсненню правомочностей власника профспілкового майна, в залежності від порядку формування, обсягу повноважень і терміну функціонування можна класифікувати на: 1) вищі виборні органи профспілки – загальні збори, конференції, з’їзди; 2) виборні керівні органи профспілки першого порядку – профспілкові комітети; 3) виборні керівні органи профспілки другого порядку (чи інакше – постійно діючі (виконавчі) органи) – президії комітетів профспілки. |
