У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні особливостей вчинення правочинів з підприємством як єдиним майновим комплексом. З висновків, зроблених у цій науковій роботі, найбільш загальними і важливими є такі : 1. Правочини з підприємством потребують спеціального врегулювання на законодавчому рівні. Відсутність відповідного законодавчого підґрунтя вчинення таких правочинів свідчить про послаблення регулятивної функції цивільного права і призводить до того, що вони залишаються незатребуваними на практиці. 2. Не вбачається можливим використання по аналогії моделі договору купівлі-продажу майна державних підприємств в процесі приватизації до договору купівлі-продажу підприємства приватних власників тому, що перша модель – це правова форма зміни державної форми власності, особливостями якої є: застосування спеціальних правил, що містяться у приватизаційному законодавстві і поєднують публічно-правові та приватно-правові способи регулювання; імперативність способів приватизації залежно від виду об’єкта приватизації; юридична нерівність сторін; специфічність умов цього договору та його укладення, зокрема, на аукціонах і за конкурсом. 3. Враховуючи специфіку правової природи власного найменування підприємства, право на яке не є виключним правом, самостійна участь його в цивільному обороті не допускається – воно відчужується разом з підприємством. Комерційне (фірмове) найменування підприємницького товариства не може відчужуватися за договором купівлі-продажу разом з підприємством, якщо інше не буде передбачено в договорі. 4. За невиконання зобов’язань, які перейшли за договором купівлі-продажу підприємства на покупця, але виконання яких неможливо через відсутність у нього дозволу (ліцензії) на здійснення відповідної діяльності, солідарну відповідальність перед кредиторами повинні нести продавець і покупець. 5. При укладенні договору оренди підприємства орендар, на відміну від орендаря будь-якого іншого майна, має право здійснювати над підприємством як єдиним майновим комплексом фактичне та юридичне панування за умови, що ці дії не призведуть до наступного зменшення вартості майна орендованого підприємства і не порушать умов цього договору. 6. Характерною особливістю суб’єктного складу договору оренди підприємства є те, що орендарем може бути суб’єкт підприємницької діяльності, який обізнаний з конкретними видами діяльності, які за допомогою підприємства здійснював його орендодавець. 7. Запропоновано внести зміни до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», доповнити главу 54 ЦК України статтею «Договір купівлі-продажу підприємства», главу 58 ЦК України статтею «Договір оренди підприємства», виключити ч.3 ст. 191 ЦК України, а також внести зміни і доповнення до статей 177, 191, 181, 1279 ЦК України. | 