У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання, що виявляється в дослідженні питань правового регулювання відновлення механізму провадження інвестиційної діяльності у ВЕЗ України. 1. На основі дослідження національних і міжнародних нормативно-правових актів можна зазначити, що сучасним ВЕЗ притаманні такі ознаки: вони розташовані на території держави (кількох держав); у їх межах діє особливий цивільно-правовий, інвестиційний та інші режими; особливості правового режиму у ВЕЗ встановлюються шляхом внесення змін до законодавства, припинення дії його окремих положень; заохочуються спільна діяльність фізичних та юридичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів, представництв держав; провадиться активізація правовідносин у сферах торгівлі, експортного виробництва. 2. З урахуванням тенденцій розвитку ВЕЗ видається необхідним установити взаємозв’язок понять ВЕЗ через проведення чітких критеріїв класифікації по суб’єктах на національні та міжнародні ВЕЗ. Особливостями такого класифікаційного підходу є правовий порядок залучення іноземних інвестицій з урахуванням суб’єктного та територіального критерію, а також урегулювання процесу повернення національних інвестицій через ВЕЗ і механізм особливих умов для інвестиційної діяльності. Найбільш цікавою й такою, що виноситься на обговорення, є теза про належність офшорів, зон вільної торгівлі до ВЕЗ. До ВЕЗ належать не тільки національні утворення, а й утворення, які виникли внаслідок співпраці кількох держав. Постає окремий вид ВЕЗ – міжнародні ВЕЗ. 3. Структура і порядок формування ВЕЗ на території України у різні періоди історії мають спільні риси; так, уже за часів Богдана Хмельницького ефективно функціонували ВЕЗ та був започаткований прототип сучасних економічних зон. Як особливу складову ВЕЗ протягом століть виділяли мету їх створення – це пошук нових способів і прискорення розвитку зовнішньої торгівлі та збагачення держави через надання підтримки промисловості. Виходячи з цієї мети, на території України започатковувалися вільні економічні зони з особливими цивільно-правовим та інвестиційним режимами, правовий статус яких визначався відповідними нормативно-правовими актами. 4. Основною ознакою інвестиційної діяльності у ВЕЗ, що відрізняє її від інших режимів, є особливий (преференційний) правовий режим, на основі якого виникає сукупність правових відносин (податкових, митних, валютно-фінансових та ін.), які врегульовуються законами та спеціальними нормативно-правовими актами. Створення ВЕЗ являє собою узгоджений процес у вигляді встановленого законодавством порядку координації спільних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів ВЕЗ шляхом ведення їхніх спільних справ. Реалізація особливого (преференційного) правового режиму ВЕЗ здійснюється на основі системи особливих умов, гарантій, форм державної підтримки, обмежень, заборон. 5. Досвід правового регулювання інституту ВЕЗ у Китаї, Польщі, Росії, Білорусі, Казахстані вказує на практику прийняття єдиних уніфікованих законодавчих актів, які врегульовують правовий режим інвестиційної діяльності у ВЕЗ, в яких встановлюється механізм захисту цивільних прав та інтересів інвесторів, що дало на практиці позитивні результати у провадженні інвестиційної діяльності у ВЕЗ цих держав. 6. У переважній більшості держав Центральної і Східної Європи на іноземних інвесторів поширюється національний режим із запровадженням елементів найбільшого сприяння, а іноземні інвестиції не підлягають експропріації чи вилученню на користь держави в адміністративному порядку чи в інший спосіб, умови їх діяльності залишаються сталими. У разі прийняття державним органом актів, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, застосовуються державні гарантії захисту інвестицій – збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі. 7. У розвитку Української держави важливе місце посідає правовий режим провадження інвестиційної діяльності у рамках зони вільної торгівлі (наприклад, переговори щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі з ЄС), вони безпосередньо впливають на структурні та якісні процеси у царині залучення інвестицій в економіку, а також у науково-технічній сфері. 8. Матеріальні норми Конвенцій щодо захисту іноземних інвестицій та національних законодавств інших країн у сфері цивільно-правового регулювання здійснення іноземного інвестування у ВЕЗ містять положення щодо покращення нормативно-правової бази у встановленні особливостей правого режиму провадження інвестиційної діяльності, створення і функціонування ВЕЗ та гарантій захисту цивільних прав та інтересів інвесторів в Україні. 9. Зобов’язання держави в особі її уповноважених органів щодо забезпечення гарантій та стабільності правового регулювання інвестиційної діяльності у ВЕЗ України на даний час порушено, захист порушених цивільних прав та інтересів інвесторів можливий як у судах України, так і в міжнародних арбітражах. 10. Позиція України у міжнародних інвестиційних спорах щодо діяльності у ВЕЗ є вразливою внаслідок внесення змін до національного законодавства про ВЕЗ та відсутності законодавчого вирішення питання скасування або звуження особливих умов інвестиційної діяльності у ВЕЗ. Необхідно узгодити питання компенсації збитків і поновлення попереднього статусу прав інвесторів у межах відповідних інвестиційних проектів у ВЕЗ України. 11. Кожна держава формує особливий цивільно-правовий механізм регулювання іноземних інвестицій у створенні та функціонуванні ВЕЗ, визначає на законодавчому рівні особливий порядок і режим, формування, ліквідацію, встановлює особливості діяльності ВЕЗ, але його реалізація відбувається у різний спосіб та потребує постійного доопрацювання. 12. Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (від 25 березня 2005 року № 2505-IV) стало прецедентом порушення цивільних прав та інтересів інвесторів, які працювали в рамках ВЕЗ України. | 