Анотація до роботи:

Ткач Н.А. Предиктори та стратифікація вірогідності виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (за даними трьохрічного проспективного спостереження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національній науковий центр „Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска” АМН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена визначенню незалежних предикторів та розробці нового алгоритму індивідуального прогнозування довготермінового виживання пацієнтів з ХСН та СД ЛШ, з метою вдосконалення підходу до диспансеризації даної категорії хворих. Проаналізовано прогностичну значущість кожного з показників, які отримані при загально-клінічному, лабораторному та інструментальному методах обстеження. Виживання хворих з клінічно маніфестованою ХСН та СД ЛШ протягом 12-ти, 24-х, 36-ти місяців складає відповідно 79,1%, 64,8% та 59,2%. Кумулятивне виживання протягом 3-х років хворих з ХСН та СД ЛШ виявляє залежності від етіології основного захворювання (ДКМП чи ІХС), функціонального класу ХСН, наявності фібриляції передсердь та значення ІМТ і не залежить від віку, статевої належності та давності виникнення ознак ХСН. Для відносно коротких термінів (6-12 міс) найбільш негативну прогностичну цінність мають наступні показники: індекс НОМА, значення САТ, ІМТ, рівень сечової кислоти у плазмі. Для більш віддаленого прогнозу (18-36міс) щодо життя пацієнтів з ХСН та СД ЛШ значущими негативними предикторами є: середньодобова ЧСС, передньо-задній розмір ЛП та рівень інсуліну крові. Предикторами вірогідно гіршого виживання пацієнтів з ХСН та СД ЛШ є прийом підтримуючих доз іАПФ та -АБ менших за 20% та 50% від відповідних цільових.

На основі проспективного вивчення трирічного виживання хворих з ХСН і СД ЛШ та визначення його демографічних, клініко – інструментальних та лабораторних предикторів, розроблена модель індивідуального прогнозування вірогідності виживання цих хворих впродовж різних термінів спостереження (6 міс; 12 міс; 24 міс; 36 міс).

1. Показник кумулятивного виживання хворих з ХСН та СД ЛШ після перших 6 місяців складає 89,5% пацієнтів, з подальшим прогресивним зниженням та на етапах спостереження 12, 24 та 36 місяців – відповідно 79,1%, 64,8% та 59,2%.

2. За даними аналізу кумулятивного виживання впродовж трьох років у відповідних підгрупах хворих з ХСН та СД ЛШ, факторами, що сполучені із гіршим виживання пацієнтів даної когорти є наявність ФП, IV ФК за NYHA, а також значення: іКДО > 134 мл/м², іКСО > 93 мл/м², передньо-заднього розміру ЛП > 49 мм, ФВ ЛШ < 30%, дистанції 6-хвилинної ходи < 350 м, САТ < 100 мм. рт. ст., середньодобової ЧСС > 75 за 1 хв., ІМТ < 22 кг/м².

3. Статева належність, тривалість існування ознак серцевої недостатності, величини ударного індексу, індексу ММ та наявність/кількість шлуночкових порушень ритму (за даними добового ХМ ЕКГ) не сполучені із тривалістю життя пацієнтів з ХСН та СД ЛШ.

4. «Універсальними» предикторами виживання пацієнтів з ХСН та СД ЛШ для різних термінів часу їх спостереження (6, 12, 18, 24, 30 та 36 міс) є наступні вихідні показники: величина ІМТ < 22 кг/м², дистанція 6-хвилинної ходи < 350 м, іКДО ЛШ > 133 мл/м², рівень САТ < 100 мм.рт.ст, рівень сечової кислоти > 500 мкмоль/л, а також, індекс НОМА > 2,65 у.о. та відносна кількість лімфоцитів у периферичній крові < 21%.

5. Для відносно коротких термінів (6-12 міс) найбільш негативну прогностичну цінність мають наступні показники: індекс НОМА > 2,65 у.о., значення САТ < 100 мм.рт.ст., величина ІМТ < 22 кг/м², рівень сечової кислоти у плазмі > 500 мкмоль/л та відносна кількість лімфоцитів у периферичній крові < 21%. Для більш віддаленого прогнозу (18-36міс) щодо життя пацієнтів з ХСН та СД ЛШ значущими негативними предикторами є: середньодобова ЧСС > 75 уд. за 1 хв., передньо-задній розмір ЛП > 50 мм та рівень інсуліну крові > 12 мкОД/мл.

6. Достовірно кращий прогноз виживання у пацієнтів з ХСН та СД ЛШ спостерігається при прийомі такими хворими підтримуючих доз іАПФ (на етапах 18-24-30-36 місяців) та b-АБ (на етапах 12-18 місяців) більших за 20% та 50% від відповідних цільових. Середня тижнева доза фуросеміду 520 мг/тиждень сполучена із достовірно кращим прогнозом виживання впродовж перших 6-12 місяців спостереження вищезазначеної групи пацієнтів.

7. Розроблений комп’ютерний метод індивідуального прогнозування трьохрічного виживання хворих з ХСН та СД ЛШ характеризується показниками чутливості – 87,5%, специфічності – 66% та інформативності – 77%.

Публікації автора:

1. Воронков Л.Г. Виживання пацієнтів з ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка в залежності від даних неінвазивних клініко-інструментальних методів їх обстеження (за даними трирічного спостереження) / Л.Г. Воронков, Н.А. Ткач // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – № 797 (Медицина – випуск 15). – С. 58-66. (самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка статті до друку).

2. Воронков Л.Г. Виживання пацієнтів з ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка в залежності від основних демографічних та загально клінічних показників (за даними трирічного спостереження) / Л.Г. Воронков, Н.А. Ткач // Український кардіологічний журнал. – 2008. – №. 5 – С. 72-77. (самостійно проведено обстеження більшості хворих, статистична обробка матеріалу, написала та підготувала статтю до друку).

3. Ткач Н.А. Виживання пацієнтів з ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка в залежності від даних їх лабораторного обстеження (за даними трирічного спостереження) / Н.А. Ткач, Т.І. Гавриленко, Л.С. Мхітарян, Л.Г. Воронков // Кровообіг та гемостаз. – 2008. – №. 3. – С. 5-10. (особисто проведено клініко-інструментальне обстеження та проспективне спостереження всіх хворих, статистичну обробку матеріалу, підготовка статті до друку).

4. Воронков Л.Г. Предиктори виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка для різних термінів прогнозування за даними трирічного спостереження / Л.Г. Воронков, Н.А. Ткач, Г.Д. Дець // Серце та судини. – 2008. – №. 4 – С. 27-32 (самостійно проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, підготовка матеріалу до друку).

5. Ткач Н.А. Індивідуальне прогнозування виживання хворих з ХСН та систолічною дисфункцією лівого шлуночка (за даними трирічного спостереження) / Н.А. Ткач, Г.Д. Дець, Л.Г. Воронков // Університетська клініка. – 2008. – Том 4, №. 1. – С. 84-88. (самостійно проведено обстеження та проспективне спостереження всіх хворих, статистична обробка матеріалу, формування висновків, написання статті).

6. Воронков Л.Г. Масса тела, чувствительность к инсулину и долгосрочная выживаемость пациентов с хронической сердечной недостаточность и систолической дисфункцией левого желудочка / Л.Г. Воронков, Н.А. Ткач, Т.И. Гавриленко // Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому: науково-практична конференція; Харків 27-28 жовтня 2008р.; тези наукових доповідей. – Харків 2008. – С. 17-19. (особисто здобувачем здійснено підбір і обстеження пацієнтів, статистичну обробку і аналіз отриманих даних, підготовку тез).

7. Ткач Н.А. Предикторы выживаемости и стратификация риска летального исхода у больных с ХСН и систолической дисфункцией левого желудочка (по данным трехлетнего проспективного наблюдения) / Н.А. Ткач // Український кардіологічний журнал. – 2007. – №5. – С. 149-150. (проводила відбір та обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, написання та підготовку тез до друку).