Каченюк Юрій Анатолійович. Пренатальна діагностика і корекція патологічного стану плода (клінічні аспекти, можливості і перспективи) : Дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / АМН України; Інститут спадкової патології. — Л., 2005. — 377арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 270-303.
Анотація до роботи:
Каченюк Ю.А. Пренатальна діагностика і корекція патологічного стану плода (клінічні аспекти, можливості і перспективи). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертація присв’ячена проблемі антенатальної охорони плода у вагітних групи ризику по народженню дітей з вродженими аномаліями розвитку. Уточнено основні наукові аспекти впливу вроджених аномалій розвитку плода на частоту і структуру регіональних перинатальних втрат на сучасному етапі. Удосконалені і оптимізовані основні напрямки ПД (неінвазійні і інвазійні), ство-рені передумови і перспективи пренатальної корекції патології плода, які скеровані на зниження перинатальних втрат та попередження народження дітей з некурабельними вадами розвитку на основі вивчення стану здоров’я плода на різних стадіях гестації. Показана можливість розширен-ня ІПД у вагітних жінок з рубцем на матці за рахунок впровадження методики операції кесарсь-кого розтину зі зниженням спайкової хвороби органів черевної порожнини і малого тазу.
Створено хірургічний інструмент для фетальної терапії і хірургії плода, який дозволить успіш-но розвивати напрямок медицини плода. Вивчені перебіг вагітності, родів, віддалені результати розвитку дітей, матері яких пройшли ІПД. Розроблена і впроваджена комплексна програма, що включає методи скринінг-діагностики, лікувально-профілактичні заходи на різних етапах акушер-сько-гінекологічної і медико-генетичної допомоги, що дозволила знизити перинатальну смертні-сть на 1,51%.
В дисертації на основі теоретичних та науково-практичних досліджень дано узагальнення, необхідності проведення ПД і корекції патологічних станів плода, що можна кваліфікувати як новий напрямок у вирішенні науково-медичної проблеми в зниженні перинатальної захворюваності, смертності і інвалідизації майбутнього покоління. Створено модель організаційно-методичних заходів, вдосконалено існу-ючі і розроблено нові підходи до ПД вроджених аномалій розвитку і соматичної патології ФПС з можливістю її ранньої корекції. Доповнена концепція “плід-пацієнт”, в якій використовуються всі діагностичні і лікувальні принципи безпечної фетальної медицини (антенатальної медицини плода).
1. В західному регіоні України вперше проведено селективний скринінг вагітних групи ризику по народженню дітей з вродженою патологією, встановлена частота ПВР і СЗ плода, що складає один випадок на 66,4 обстежених вагітних жінок при щорічному виявленні 42,4 (15,1%) випадків в умовах селективного скринінгу, що дозволяє суттєво впливати на частоту і структуру перинатальних показників.
2. В структурі вроджених аномалій розвитку ФПС провідне місце займають патологія невраль-ної трубки (6,4:1000), анембріонія (1,8:1000), патологія сечової системи (1,5:1000), патологія кістково-м’язевої системи (1,1:1000), органів травлен-ня (0,9:1000), патологія плаценти (0,3:1000), патологія системи кровообігу (0,3:1000), органів дихання (0,2:1000), статевих органів (0,1:1000). Пренатальні діагностичні критерії візуалізованих ПВР дозволяють оцінити ступінь ураження плода у 79,0% випадків.
3. Встановлено біохімічні показники пуповинної крові плода у II триместрі вагітності (альбумін, загальний протеїн, пряммй і загальний білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, лужна фосфатаза, креатінін, фосфоліпідний спектр крові і концентрація мікроелементів K+, Na+, Ca++, Fe++, Mg++), які можуть бути нормативними для оцінки гомеостазу, як в нормі, так і при патологічних станах, що має значення для подаль-шого розвитку медицини плода.
4. Нові діагностичні критерії – уабаїн-резистентний транспорт одновалентних іонів Na+, K+, Cl– Li– в еритроцитах матері і плода – об’єктивно відображають ризик народження дітей з природже-ними вадами розвитку: швидкість Na+, K+, Cl-котранспорту зменшується при гідроцефалії, а при аненцефалії цей показник майже вдвічі менший порівняно з нормою (Р<0,005); швидкість Na/Li обміну також пригнічена при хондродистрофії і аненцефалії, а швидкість активної екструзії іонів Na+ в еритроцитах крові матері і плода була пригніченою при всіх вказаних пору-шеннях фето-плацентарного комплексу, що свідчить про порушення розподілу іонів Na+ і K+ через клітинну мембрану і дає можливість розробити найбільш раціональну тактику ведення вагітних групи ризику по народженню дітей з ПВР.
5. Метаболічні зміни в навколоплідних водах при патологічному перебігу вагітності характер-ризуються високим накопиченням глюкози (0,5% при високому рівні АФП; Р<0,05 ), високим рівнем осмолярності (при маловідді – 428,17±7,65 мосм/л; багатовідді – 431,31±8,25 мосм/л; патології невральної трубки – 450,67±10,76 мосм/л ; Р<0,001), збільшення рН більше 7,0 (гіпотрофія плода, гідроцефалія, високий рівень АФП, Rh-конфлікт), коливанням АФП (<1,6 Мом–7,35% вагітних і >2,3 Мом–6,5% вагітних; Р<0,05), підтверджують, що гестаційний розвиток плода при патологічному перебігу вагітних проходить в несприятливих умовах і потребує пренатального проведення корегуючої терапії.
6. Встановлено, що у вагітних групи ризику по народженню дітей з ПВР відмічається підвищення у 1,5-2 рази концентрації в сироватці крові основних Віль-них амінокислот (аргініну, гістидіну, триптофану+лізину, фенілаланіну, трео-нін+серіну) в порівнянні з відповідними показниками у здорових вагітних. Підвище-не накопичення амінокислот в сироватці крові вказує на порушення їх адекватного трансплацентарного транспорту, а зміна активності Na/K-АТФази, може виникати за рахунок несприятливого впливу ендогенних факторів на функцію фето-плацен-тарного комплексу з кінцевим токсичним впливом на ембріогенез та плід.
7. При проведенні кесарського розтину з застосуванням методики виведення тіла матки за межі лапаротомної рани і ушивання її розрізу безперервним одно- або дво-рянним швом синтетичного походження дозволяє зменшити спайковий процес з 26,1% до 2,03%, що в майбутньому дозволяє безпечно проводити внутрішньо-маткові інвазійні втручання в II-III триместрах вагітності у жінок з рубцем на матці, з метою ПД і корекції патології ФПС.
8. Створено алгоритм ПД, корекції і профілактики патології плода.
9. Ендоскопічна інвазійна внутрішньоутробна корекція патології плода (62 операції – інтраамніальна терапія багатовіддя, маловіддя інфекційної етіології, діаг-ностика і лікування гемолітичної хвороби, цукрового діабету плода, тимчасове цефалоамніотичне шунтування гідроцефалії плода, пункція об’ємних процесів серця, нирок, черевної порожнини плода, діагностична пункція плаценти, розсічен-ня амніотичних тяжів Сімонарта) може бути методом вибору лікування патологіч-ного перебігу вагітності, оцінки ступеню ураження плода і можливості постнаталь-ної медичної реабілітації дитини.
10. У жінок групи ризику, яким проводились інвазійні інтраамніальні втручання, в значній кількості випадків (56,0%) відмічались ускладнення в родах (передчасне відходження навколоплідних вод – в 26,0% випадків, передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти – 6,0%, стрімкі роди – 12,0%, слабість родової діяльності – 12,0% і у 14,0% жінок цієї групи роди закінчились оперативним шляхом – кесарський розтин). У ранньому дитячому віці у дітей від матерів групи ризику у 24,0% констатовано ряд ПВР сумісних з життям, дизморфічних рис та відхилень у психомоторному розвитку, що потребує диспансерного спостереження для своє час-ної діагностики, корекції патології соматичного і психомоторного розвитку.
11. Сконструйовано і розроблено принципово новий комбінований інструмент (патент на ви-нахід №42032, 7 А61В10/00, 17/34 від 15.10.2001 р. Бюл. №9) для пункції пуповини плода в II-III триместрах вагітності. Пристрій є універсальним інструментом для внутрішньоутробних втручань, який можна застосовувати для ІМПД (амніоцентез, плацентоцентез, кордоцентез, фетоамніографія), проведення корегуючої терапії (інтраамніальні, інтраперитонеальні, істраваскулярні гемотра-нсфузії, введення медикаментомних середників) і для хірургічних вручань ( прове-дення біопсійного забору матеріалів тканин плода і плаценти, кордоцентез з постій-ною фіксацією пуповини плода при маніпуляціях з нею, розсічення амніотичних тяжів Сімонарта). Пристрій оснований на принципі механізму телескопічного типу, який має конструктивні особливості, що можуть служи-ти базовими для подальших розробок медичних інструментів для внутрішньоматкових втручань в II-III триместрах вагітності з діагностичною і лікувальною метою.
12. Запропонований комплекс організаційно-методичних заходів, методів ПД і корекції патологічного стану плода дозволяють оптимізувати перебіг вагітності і досягти зниження перинатальних втрат на 1,51%, Найбільш ефективним для зменшення народження дітей з некурабельними формами патології є скринінг-обстеження вагітних та медико-генетичне консультування сімей групи ризику на етапі планування вагітності.
Публікації автора:
Картушина Л.М., Каченюк Ю.А., Кобилінський С.В.Вплив деяких факторів скловиробництва на генеративну функцію жінок // ПАГ.- 1983.- №5.- С.60. (збір матеріалу, аналіз даних)
Картушина Л.М., Каченюк Ю.А. Розвиток недоношених дітей на першому році життя залежно від строку гестації та особливостей перинатального періоду // ПАГ.- 1885.- №5.- С. 12-13. (основна ідея,збір матеріалу, оформлення роботи).
Досвід работи центру пренатальної діагностики / Каченюк Ю.А., Гнатейко О.З., Коритко А.А.,Захарчук С.С., Хомицькая Л.М., Шлома Д.В., Созанський О.А. - ПАГ.- 1989.- №3.-С.51-53. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Школьник О.С., Каченюк Ю.А., Гнатейко З.О. Пренатальна діагностика у жінок з патоло-гією репродуктивної функції // Медико-соціальні проблеми сім’ї.- 2001.- Т.6, №2.- С. 70-71. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А., Школьник О.С. Ефективність методів пренатальної діагностики в комплексі профілактики природжених та спадкових захворювань плода // ПАГ.- 2001.- №4.- С.116-119. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А. Дослідження йон-транспортуючих систем та механізмів регуляції іонного гомеостазу формених елементів крові плода. // ПАГ.- 2001.- №5.- С.79-82.
Каченюк Ю.А. Склад вільних амінокислот у сироватці крові вагітних жінок групи ризику по народженню дітей з природженими вадами розвитку та спадковими захворюваннями. // ПАГ. - 2002. - №1. - С.72-74.
Каченюк Ю.А., Школьник О.С. Пренатальна діагностика та корекція патологічного стану плода // Вісник наукових досліджень.- 2002.- №2.- С.23-24. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А., Кобецький О.Ф., Школьник О.С. Клінічні аспекти пренатальної діагностики у вагітних жінок з рубцем на матці після кесарева розтину // ПАГ.- 2002.- №3.- С.79-82. (ос-новна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А. Клініко-лабораторні аспекти дослідження крові плода в другому триместрі вагітності // ПАГ.- 2002.- №6.- С.63-66.
Становлення Т-лімфоїдної системи плода у вагітних з ризиком природженої та спадкової патології / Самохвалова А.В., Грузинцева Н.А., Нечай О.С., Школьник О.С., Каченюк Ю.А.- Перинатологія та педіатрія.-.2002.- №3.- С.111-112. (збір матеріалу, аналіз даних).
Каченюк Ю.А. Інвазивна пренатальна діагностика природжених вад розвитку та спадкових захворювань плода // Вісник наукових досліджень.- 2002.- №4.- С.102-105.
Каченюк Ю.А.Досвід організації медико-генетичного консультування та пренатальної діагностики // ПАГ.-2003.-№5.-С.107-111.
Каченюк Ю.А., Каченюк О.Ю. Определение осмолярности в биологических субстратах беременных женщин, группы риска по рождению детей с врожденными аномалиями развития // Зб. наук. пр.. «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики.- Київ-Луганськ.- 2003.- вип. 9.- С.256-260.(основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А. Пренатальная коррекция аномалий развития плода (клинические аспекты, возможности и перспективы) // Репродуктивное здоровье женщины - 2004.- №2(18).- С.25-35.
Caceniuk Y.A., Paranciuk M.V.The particularites of the corbohidrometabolismin fetus during thepatological pregnancy // Buletin de Perinatologie.- 2004.- №2-3.-P.156-157. (ISSN 1810-5289). (збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А., Корытко А.А., Седнева И.А. Прямая пункция пуповины плода во втором триместре беременности // Тез. докл. XV съезда акушеров-гинекологов СССР - Махачкала, 1989.- С. 292-293. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Kachenyuk J.A., Kachenyuk O.J. Invasive prenatal diagnostics and the correction of the patology of a fetus in the II & III trimesters of pregnancy. Design of the fetal surgical tools. //The events of the year gynecology and obstetrics. 1st Euro-Asian Congress.-Saint-Petersburg (Russia).- 2004.-P.35. (збір матеріалу, оформлення роботи).
Y. Kachenyuk, O.Kachenyuk. Fetus as pacient. // Prenatal Diagnosis in the Central and Eastern European Countries and the former Soviet Union 2nd PECO-EUCROMIC Congress on prenatal diagnosis. – Budapest. – June 1-4, 1997. – p. 42 .(основна ідея, оформлення роботи).
Тактика розродження вагітних з ризиком утробного інфікування плода / Школьник О.С., Каченюк Ю.А., З.О.Гнатейко, Каченюк О.Ю.- Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України.-Сімферополь.-1998.- С.527-529. (збір матеріалу, підготовка до друку).
Комплексний підхід до пренатальної діагностики природжених вад розвитку та спадкових захворювань / Самохвалова А.В., Школьник О.С, Каченюк Ю.А, Нечай О.С., Маланчук О.М.- Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України.- Київ.- 1999.- С.410-413. (збір матеріалу, оформлення роботи).
Caceniuk Y.A., Paranciuk M.V.The particularites of the corbohidrometabolismin fetus during thepatological pregnancy // Buletin de Perinatologie.- 2004.- №2-3.-P.156-157. (ISSN 1810-5289). (збір матеріалу, оформлення роботи).
Каченюк Ю.А., Корытко А.А., Седнева И.А. Прямая пункция пуповины плода во втором триместре беременности // Тез. докл. XV съезда акушеров-гинекологов СССР - Махачкала, 1989.- С. 292-293. (основна ідея, збір матеріалу, оформлення роботи).
Y. Kachenyuk, O.Kachenyuk. Fetus as pacient. // Prenatal Diagnosis in the Central and Eastern European Countries and the former Soviet Union 2nd PECO-EUCROMIC Congress on prenatal diagnosis. – Budapest. – June 1-4, 1997. – p. 42 .(основна ідея, оформлення роботи).
. Evolution of osmo-larity in amniotic fluid of osmolarity in amniotic fluid of pregnant. / Y. Kachenyuk, O. Shkolnik, S. Sokolov., O. Kachenyuk, D. Uspenski, V. Khay The 2th Parnas Congress. -Gdansk. -1998. – З.23. (основна ідея, збір матеріалу).
