Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство


Шейхо Каміран. Преса Сирії: структура, особливості функціонування, тематично-жанрові домінанти, порівняльний аспект з українською пресою. : Дис... канд. наук: 27.00.05 - 2009.



Анотація до роботи:

Шейхо Каміран. Преса Сирії: структура, особливості функціонування, тематично-жанрові домінанти, порівняльний аспект з українською пресою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 – теорія та історія журналістики. – Класичний приватний університет. – Запоріжжя, 2008.

У дисертації досліджено засади функціонування преси Сирійської Арабської Республіки у 2000–2007 рр., розкрито історичні умови її зародження і становлення в порівнянні з умовами виникнення української преси, осмислено сирійсько-українську взаємозацікавленість, що відображається в змістовій насиченості й тональності публікацій про Україну, схарактеризовано систему засобів масової інформації і типологію газет Сирії, порівняно жанри сирійської та української преси, показано тотожність і відмінність між ними, зіставлено змістовно-тематичний, жанрово-композиційний і мовно-стилістичний рівні сучасних газет Сирії з газетами 60–90-х рр. ХХ століття, окреслено спільне і відмінне між ними. Зосереджено увагу на процесі комунікації журналістів і читацької аудиторії, особливостях руху інформації в сирійському суспільстві, якості та швидкості її творення арабською мовою, що є інтегральним показником і водночас важливим чинником розвитку сирійської преси, за допомогою якої утверджується авторитет Сирійської Арабської Республіки.

У процесі інформаційної глобалізації, що стало характерною рисою розвитку світової культури, сучасна сирійська преса відіграє дуже важливу роль у контексті збереження національної ідентичності, поглиблення арабської єдності, утвердження історичної пам’яті, психологічного феномену самосприйняття й самоусвідомлення себе серед інших народів. Це надзвичайно важливо, адже Сирія – одна з найдавніших країн світу.

На основі принципу історизму та в результаті порівняльно-системного аналізу нами встановлено, що до сучасного стану ефективного функціонування сирійська преса, як і українська, пройшла складний шлях. Тривала бездержавність сирійської та української націй зумовила те, що їхні перші газети й журнали видавалися чужими мовами або були дво- і тримовними. Історія Сирії та України засвідчує, що колонізатори намагалися асимілювати арабів і українців, негативно впливали на розвиток їхньої національної преси. Однак освічені араби й українці виявляли взаємну зацікавленість національними культурами, побутом, звичаями, традиціями, комунікативними процесами.

Історична сирійсько-українська взаємозацікавленість є підґрунтям сучасного торговельно-економічного, культурного співробітництва, взаєморозуміння, взаємопідтримки щодо утвердження демократичних, загальнолюдських цінностей, морально-духовних чеснот, гарантом яких є національні держави. Сирійські журналісти сповідують так званий “природний закон”, основи якого розробляли сирійський й український просвітителі-мислителі (Абдуль-Рахман аль-Кавакбі, Г. С. Сковорода). Зміст цього “природного закону” полягає в тому, що кожна нація – це творена вищою силою сутність, своєрідна ноосфера, знищення якої – злочин так само великий, як нищення індивідуальної сутності людини.

Входячи до системи соціального управління суспільства, сирійські періодичні друковані видання всебічно висвітлювали складні державотворчі процеси після здобуття Сирією повної політичної незалежності: тріумфальну революцію 8 березня 1963 р. під проводом Арабської соціалістичної партії відродження (БААС), оновлений рух з 16 листопада 1970 р., прийняття в березні 1973 р. конституції Сирійської Арабської Республіки, у якій наголошується, що свобода – це священне право людини, а народна демократія – ідеальна форма життєдіяльності, що виховує благородну людину, здатну на творчість, оборону Батьківщини, яка є форпостом захисту вільних громадян, свобода яких забезпечується економічною, соціальною, духовно-культурною незалежністю.

Розширення і зміцнення сирійського арабського інформаційного простору належить до головних завдань державної політики. Суспільно-політичні процеси, що відбуваються в Сирії на сучасному етапі, безпосередньо чи опосередковано впливають на функціонування газет і журналів. Виважена, національно цілеспрямована політика Президента Башара аль-Асада, партії БААС створює належні умови для гарантування Конституційного права на свободу преси і друку, поглиблений розвиток мережі засобів масової інформації.

Позитивний вплив періодичних видань на розумовий і почуттєвий стан людей залежить від багатьох обставин: змісту, мети, вибору засобів, форм і методів донесення інформації, особливостей читацької аудиторії та професійного рівня, на якому здійснюється масово-інформаційна діяльність, а також умов, середовища, де функціонують газети й журнали та живуть їхні читачі. Особливого значення для найповнішого сприймання соціально значущої інформації набуває вміння органічно поєднати змістове навантаження матеріалу з жанровою формою його подачі в газеті чи журналі. Адже в добре продуманій концепції журналістського твору враховуються всі складові змісту й форми.

Жанри сирійських друкованих видань, як і українських та інших країн, сформувалися в процесі історичного розвитку преси. Причиною їх виникнення і сучасної модифікації є, по-перше, потреба всебічного, правдивого відтворення й оцінки реальної дійсності, і, по-друге, необхідність впливу на соціально-економічну, політико-ідеологічну, національно-духовну сфери життєдіяльності.

Зіставивши змістовно-тематичний, жанрово-композиційний і мовно-стилістичний рівні сучасних газет Сирії (2000–2007 рр.) з газетами 60–90-х рр. ХХ століття, відзначаємо, що в них водночас є чимало спільного та відмінного.

Спільне: національно-патріотичний, пропагандистський, агітаційний, культурно-просвітницький, громадянський, виховний дух публікацій.

Відмінне: у газетних матеріалах 60–80-х рр. ХХ століття про арабо-ізраїльський конфлікт переважав “плакатний стиль”, були образливі фрази і лайливі слова. Сучасні звіти, коментарі, статті, репортажі, інтерв’ю та інші жанри характеризуються високою мовною культурою викладу тексту, образністю, глибиною аналізу й осмислення реальної дійсності, аргументованістю, доказовістю з метою утвердження справедливого миру, національних і загальнолюдських ідеалів.

Новітнє: продовжуючи добрі традиції, сучасні сирійські газети намагаються повніше сповідувати демократичні принципи плюралізму думок у висвітленні внутрішнього і міжнародного життя, правдивості стосовно історично-конкретного відображення складних близькосхідних міждержавних відносин, утвердження ідеї арабської єдності та порозуміння між людьми різних національностей і віросповідань. Адже Сирійська Арабська Республіка – світська держава, що традиційно відкидає радикальний ісламізм. Багато сучасних публікацій характеризується єдністю журналістики фактів і журналістики оцінок.

У сирійських газетах відповідально підходять до ілюстративного оформлення редакційних матеріалів (особливо фотографій, колажів, карикатур), символіка яких може образити національні та релігійні почуття людей, а також бути некоректною по відношенню до духовних, світоглядних та національно-історичних цінностей того чи іншого народу. Журналісти не мають морального права протиставляти різні національно-духовні цінності, що призводить до насильства (карикатурні малюнки на пророка Мухаммеда в датській газеті “Юлланде-Постен”), а навпаки – покликані допомагати людям у сучасному світі підтримувати взаємну повагу, терпимість, взаєморозуміння для мирного співіснування.

З метою глибшого висвітлення соціально-економічних, громадсько-політичних, культурологічних, історичних, освітньо-наукових, побутових, звичаєвих та інших питань журналісти застосовують порівняльний метод дослідження й інформування. У сирійських газетах культивується принцип високої фахової, моральної відповідальності журналіста за результати своєї праці. Ця морально-етична засада журналістської творчості покладена також в основу висвітлення сирійсько-української взаємозацікавленості.

Газети “Аль-Баас”, “Ас-Савра”, “Тишрін” та інші публікують матеріали про пріоритетні напрями торговельно-економічного співробітництва Сирії та України, насамперед, у галузях промисловості, електроенергетики, морського транспорту, будівництва, добування нафти і газу, геології і мінеральних ресурсів, повітряного транспорту, а також – про суспільно-політичне, культурне, спортивне життя в Україні. З газетних публікацій видно, що Сирія зацікавлена в найтісніших стосунках з Україною в усіх сферах державно-суспільної діяльності. Україна також докладає зусиль до розширення сирійсько-українського спектру двосторонніх поставок і послуг шляхом створення спільних підприємств і виробництв.

Аналіз змісту публікацій про Україну надав можливість звернути увагу на їх тональність, зокрема в представленні образу України, створеного сирійською пресою для своїх читачів. Зіставивши результати свого дослідження за відповідними вимірами з результатами контент-аналізу публікацій про Україну, який здійснили О. Бойко, Н. Габор, Н. Чабан, А. Юричко та інші науковці, зазначаємо: найчастіше пишуть про Україну в пресі Росії, Румунії, Польщі, Угорщини, Сербії, Чорногорії, США, Німеччини, Австрії, Білорусії. Переважають позитивні матеріали в газетах Австралії, Аргентини, Ватикану. Найбільше негативних публікацій у Росії, Румунії, Угорщині, Польщі, США.

Матеріали про Україну в сирійській пресі є нейтрально позитивними і, як правило, інформаційними: сирійський читач отримує переважно об’єктивну, правдиву інформацію про українське суспільно-політичне життя. Дотримуючись демократичної етики й принципів толерантності, преса Сирійської Арабської Республіки сприяє солідарності та згуртуванню суспільства, впливає на соціалізацію індивідів, історичне самопізнання і самовираження нації, є важливим засобом обміну культурно-духовним досвідом між людьми.

Публікації автора:

  1. Шейхо К. Преса Сирії: монографія / Каміран Шейхо. – Львів : ПАІС, 2008. – 192 с.

  2. Шейхо К. Жанри сирійської та української преси: порівняльний аспект / Каміран Шейхо // Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2006. – Т. 23 (квітень–червень). – С. 6–11.

  3. Шейхо К. До питання про зародження, становлення, особливості функціонування сирійської й української преси: порівняльний аспект / Каміран Шейхо // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта: наук. зб. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2007. – Вип. 4. – С. 234–240. – (Серія історична та філологічна).

  4. Шейхо К. Проблематика публікацій про Україну в сирійській пресі / Каміран Шейхо // Науковий вісник Ужгородського університету: – Вип. 16. – Ужгород, 2007. – С. 137–142. – (Серія “Філологія”).

  5. Шейхо К. Історичні умови зародження і становлення сирійської та української преси: порівняльний аспект / Каміран Шейхо // Науковий вісник Ужгородського університету. – Ужгород, 2007. – Вип. 17. – С. 180–184. – (Серія “Філологія”).

  6. Шейхо К. Система засобів масової інформації Сирії / Каміран Шейхо // Телевізійна й радіожурналістика. – 2007. – Вип. 7. – С. 54–64.

  7. Шейхо К. Преса Сирії у контексті світового інформаційного простору: минуле і сучасне / Каміран Шейхо // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007. – Вип. 51. – № 766. – С. 156–160. – (Серія “Філологія”).

  8. Шейхо К. Тематична спрямованість газет Сирії / Каміран Шейхо // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. – Львів: Навчально-виробнича експериментальна друкарня Української академії друкарства, 2007. – Вип. № 1 (45). – С. 44–51.

  9. Шейхо К. Тематично-змістова структурованість сучасних сирійських газет / Каміран Шейхо // Пресознавчі студії: історія, теорія, методологія. Збірник праць кафедри української преси і Дослідницького центру історії західноукраїнської преси. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – Вип. 8. – С. 265–267.

  10. Шейхо К. Розмаїття та єдність культур у художньо-публіцистичному осмисленні Павла Алепського й Агатангела Кримського / Каміран Шейхо // Дні науки: зб. тез доповідей / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, (Запоріжжя, 5–6 жовтня 2006 р.) : в 4 т. / [ред. кол. В.М.Огаренко та ін.]. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – Т. 4. – С. 388–389.

  11. Шейхо К. Типологічна характеристика сирійських і українських газет: порівняльний аспект / Каміран Шейхо // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору: зб. наук. праць / Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Галицький інститут імені В’ячеслава Чорновола. – Тернопіль; Львів, 2008. – Т. 1. – С. 74–78.