Анотація до роботи:

Чорновол-Ткаченко Р.С. Прецедентний текст як основа лінгвостилістичної реалізації категорії інтертекстуальності (на матеріалі казок Льюїса Керрола). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

У дисертації на основі інтеграції положень і методик теорії інтертекстуальності, лінгвістики тексту і лінгвостилістики визначений інтертекстуальний потенціал прецедентного тексту дилогії Льюїса Керрола "Alice in Wonderland" для англомовної лінгвокультурної спільноти і виокремлені лінгвостилістичні засоби його актуалізації у текстах-приймачах внаслідок міжтекстових взаємодій.

Уточнено основні положення теорії інтертекстуальності для визначення прецедентного тексту як лінгвокультурного феномену і його ролі в інтертекстуальних взаємодіях; побудовано типологію прецедентних текстів; розкрито інтертекстуальний потенціал дилогії Льюїса Керрола як прецедентного тексту і тексту-приймача; класифіковано її аспекти прецедентності; створено структурно-семантичну типологію її інтертексту, представленого в текстах-приймачах алюзіями і цитатами, та встановлено його стилістичний потенціал.

Результатом дослідження є розробка проблематики прецедентності й інтертекстуальності, обґрунтування ролі дилогії Льюїса Керрола як прецедентного тексту для англомовної лінгвокультурної спільноти, учасника процесу встановлення міжтекстових відносин і побудова типології його інтертекстуальних елементів.

Інтеграція у роботі положень теорії інтертекстуальності, лінгвістики тексту, лінгвостилістики, теорії комунікації і семіотики дозволили уточнити основні положення теорії інтертекстуальності і її понятійний апарат, зокрема, її цілі, завдання, об’єкт, предмет і методику, що забезпечує їй лінгвістичний статус; встановити семіотичні та комунікативні передумови формування й існування прецедентних текстів як комплексу аспектів прецедентності, сформованих членами окремої лінгвокультурної спільноти в процесі комунікації і принцип реалізації ними категорії інтертекстуальності; побудувати єдину лінгвостилістичну типологію прецедентних текстів і різновидів інтертекстуальних зв’язків і окреслити функції основних учасників цього процесу – прецедентного тексту, тексту-приймача й інтертексту.

Завдяки поєднанню семасеологічного й ономасеологічного підходів до вивчення інтертекстуальності, проведене дослідження довело, що актуалізація прецедентного тексту "Alice in Wonderland" відбувається за умови втілення його інтертекстуального потенціалу як тексту-приймача, котрий інтегрує інтертекстуальні посилання на інші прецедентні тексти, та прецедентного тексту, який актуалізується в англійських текстах-приймачах всіх функціональних стилів у вигляді окремих аспектів прецедентності, засвоєних англійською лінгвокультурною спільнотою. Застосування в роботі інтегрованої методики, зокрема, структурно-семіотичного, індуктивно-дедуктивного, лінгвостилістичного, контекстологічного і функціонального методів, а також дефінітивного, компонентного та кількісно-якісного аналізів дозволило вперше побудувати типологію аспектів прецедентності тексту "Alice in Wonderland" і визначити комплекс таких внутрішньотекстових та позатекстових аспектів як форму існування цього прецедентного тексту у читацькій свідомості, а також виділити типи і структурну, семантичну, стилістичну й функціональну специфіку лінгвостилістичних засобів актуалізації дилогії Льюїса Керрола при встановленні інтертекстуальних зв’язків.

Дослідження доводить, що під час актуалізації в тексті-приймачі вихідні елементи лінгвостилістичної організації прецедентного тексту "Alice in Wonderland" зазнають трансформації компресії та перекодуються, в той час як його аспекти прецедентності, виокремлені і засвоєні окремими членами англомовної лінгвокультурної спільноти, піддаються фаміліаризації і уніфікуються при набутті ними макрогрупової значущості. Ці чинники зумовлюють структурну будову інтертексту дилогії Льюїса Керрола, який представлений словосполученнями з високим потенціалом інтеграції до тексту-приймача, і його основні функції – індексальну, що сприяє ідентифікації джерела інтертексту; смислоутворюючу, що генерує і збагачує смисл тексту-приймача за рахунок інтеграції до нього смислу прецедентних текстів; ігрову, що дозволяє отримувати задоволення від впізнання і реалізації інтертекстуального посилання; парольну, що уможливлює, шляхом здійснення або упізнання інтертекстуального посилання на цей текст у відповідному тексті-приймачі, ідентифікувати себе як члена англомовної лінгвокультурної спільноти.

Одержані результати свідчать про плідність комплексного підходу до вивчення проблематики інтертекстуального потенціалу прецедентного тексту. Запропонована в роботі модель дослідження структури і семантики прецедентного тексту як основи інтертекстуальних відносин може стати інструментом дослідження інших текстів, які мають соціальну значущість, а також проведення міжкультурних досліджень особливостей існування і трансформацій одного прецедентного тексту, зокрема, дилогії Льюїса Керрола в різних лінгвокультурах, наприклад, на матеріалі її перекладів. Вирішення поставлених у роботі завдань також не знижує перспективності дослідження способу та структур зберігання прецедентних текстів в індивідуальній і колективній свідомості; виділення умов і механізмів формування відповідних інформаційних структур; аналізу когнітивних механізмів взаємодій прецедентних текстів у процесі інтертекстуальних відносин; вивчення умов інтеграції інтертексту до текстів-приймачів; розробки механізмів онтологічних та аксіологічних трансформацій, яким піддається прецедентний текст в процесі свого формування, зберігання й актуалізації.

Основний зміст дисертації відбитий

у таких одноосібних публікаціях автора:

1. Der Wortschatz in Hinsicht der Kultur (Konnotation der Kulturbezogenheit) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Наук. зб. – Київ: Київ. лінгв. ун-т, 2000. – №4. – С. 76-79.

   Основные предпосылки интертекстуального взаимодействия // Новітня філологія. – Миколаїв: МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – №3 (23). – С. 31-39.

   Интертекстуальные взаимодействия и проблемы классификации // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Сер. романо-германська філологія. – 2006. – №725. – С. 156-159.

   Актуализация сюжетной составляющей концепта прецедентного текста в процессе интертекстуальных взаимодействий // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. Сер. романо-германська філологія. – 2006. – №726. – С. 153-157.

   Алюзии как средство актуализации концепта "Alice in Wonderland" // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Сер. романо-германська філологія. – №741. – 2006. – С. 57-61.

   Концепт художественного текста как основа интертекстуальных взаимодействий // Сучасна англістика: Стереотипність та творчість: Матеріали Всеукраїнського наукового форуму. 16 травня 2006 р. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – С. 199-201.

   Прецедентный текст в системе интертекстуальных взаимодействий // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали IV міжнародної конференції молодих вчених. 1-3 лютого 2006 р. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – Ч. 2. – С. 266-268.

   Семиотические, коммуникативные и когнитивные предпосылки интертекстуальности // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: Матеріали VI міжнародної наукової конференції. 1 лютого 2007 р. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – С. 329-331.