Олейнюк Роман Євстахович. Пріоритетність банківської системи в євро- інтеграційному процесі (на прикладі Польщі) : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Олейнюк Р.Є. Пріоритетність банківської системи в євро- інтеграційному процесі (на прикладі Польщі). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2008.
У роботі розроблено теоретико-методичні положення, практичні рекомендації щодо адаптації національних банківських систем країн ЦСЄ та України до вимог ЄС. Доведено, що інтеграція банківського сектору країни у світовий банківський простір повинна передувати процесу інтеграції в інших секторах економіки, в тому числі валютному. Обґрунтовано доцільність збереження в Україні системи фінансово-кредитних установ різного розміру, подальший розвиток малих банків та їх об’єднання в консорціуми і холдинги без втрати самостійності фінансової діяльності. Запропоновано впровадження процедури розв’язання фінансових суперечок у банківській сфері за посередництвом банківського омбудсмена та розроблено рекомендації щодо передачі функцій банківського нагляду єдиній Державній комісії фінансового нагляду. На основі вивчення польського досвіду доповнено напрями підвищення ефективності функціонування в Україні кооперативних банків, запропоновано впровадження у банківській сфері України франчайзингу банківських послуг та створення бюро економічної інформації.
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання визначення засад оптимізації і пріоритетності функціонування національних банківських систем країн з перехідною економікою в інтегрованому ринковому просторі ЄС та розробки науково обґрунтованих механізмів її забезпечення в Україні. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновки, які характеризуються науковою новизною та мають теоретико-методологічне на науково-практичне значення.
Загальна тенденція фінансової глобалізації полягає у тому, що її процеси розвиваються одночасно як у міждержавних (взаємна інтеграція національних фінансових ринків, лібералізація і уніфікація підходів до регулювання функціонування національних фінансових та банківських систем), так і в транснаціональних формах (укрупнення фінансово-банківських інституцій, вибір банками стратегії розвитку, орієнтованих на глобальний фінансовий ринок). Реалізація цілей регулювання світового фінансового ринку передбачає подальшу розробку підходів щодо універсалізації та зближення функцій, операцій банків, інвестиційних фондів, фінансових та страхових компаній, уніфікації стандартів на фінансових ринках.
Інтеграція польської банківської системи до європейського банківського простору супроводжувалася низкою проблем та перешкод організаційного (системного), економічного та правового характеру. Так, головними труднощами були відсутність відпрацьованої довготермінової стратегії розвитку польської банківської системи, а також розподіл повноважень щодо регулювання діяльності банків між Комісією банківського нагляду та Міністерством фінансів. Економічні проблеми породжені, передусім, низькою капіталізацією та рентабельністю банків.
Процес інтеграції польської банківської системи у європейську передбачає три умовні етапи: І етап (підготовчий період до вступу в ЄС) – забезпечення Національним банком Польщі монетарної та фінансової стабільності, підтримання ринкової дисципліни з огляду на поінформованість суспільства щодо діяльності НБП та ЦБ Євросоюзу, покращення банківського менеджменту; ІІ етап (членство в ЄС) – виконання директив ЄС, в яких уніфіковано законодавство кожної країни–члена ЄС; ІІІ етап (вступ до валютного союзу) – втілюється у проведенні всіх операцій в сфері спільної грошової політики євро за допомогою використання платіжної системи TARGET.
Результати дослідження показали, що інтеграція банківського сектору Польщі у загальноєвропейський мала як позитивні, так і негативні наслідки, які слід враховувати іншим країнам-претендентам на вступ в ЄС, в тому числі Україні. До позитивних віднесено такі: підвищення темпів росту економіки в цілому і банківського сектору зокрема, стримання інфляції, сприяння впровадженню новітніх технологій та створенню інформаційних систем. Серед негативних наслідків виділено ріст цін на товари та послуги на внутрішньому ринку; ріст банківських процентів та комісійних винагород за банківські послуги, зменшення частки кредитної підтримки розвитку національних підприємств малого та середнього бізнесу, трансформацію прибутків іноземними банками до материнських структур.
Для адаптації та інтеграції вітчизняної банківської системи у європейський простір, враховуючи досвід Польщі та інших країн-нових членів ЄС, вважаємо за доцільне :
привести національне банківське законодавство у відповідність до європейських стандартів, передусім у тій частині, що стосується захисту прав кредиторів і позичальників, реалізації заставного майна, забезпечення належного страхування депозитів;
створити економічні передумови для зростання капіталізації вітчизняних банків;
забезпечити ріст прибутків та конкурентоспроможності вітчизняних банків на українському, а в перспективі і на зарубіжних ринках;
реформувати вітчизняний інститут банківського нагляду, шляхом створення єдиного Державного комітету фінансового нагляду;
активізувати співпрацю Національного банку з центральними банками країн зони функціонування євро та нових членів ЄС.
Вивчення польського досвіду дозволило окреслити напрями подальшого розвитку в Україні малих банків, зокрема об’єднання малих банків у консорціуми й холдинги без втрати назви і самостійності у фінансовій діяльності та їх спеціалізацію на наданні послуг для приватного сектору, особливо малого бізнесу і приватних підприємців.
Удосконалення інституційної інфраструктури розвитку банківського сектору в Україні на засадах транспарентності має передбачати створення бюро економічної і кредитної інформації, як бази для обміну інформацією між учасниками ринку банківських послуг, та надання об’єктивної інформації про фінансовий стан економічних суб’єктів. Іншою інституційною ланкою, впровадження якої сприятиме адаптації банківської системи України до стандартів ЄС, може стати банківський омбудсмен. Імплементація цього інституту удосконалить процедуру фінансових суперечок між банками і клієнтами, а саме підвищить рівень захисту клієнтів від сваволі окремих банківських установ, а банків - від необ’єктивних претензій клієнтів.
Важливими елементами польського досвіду інтеграції в єдиний банківський простір ЄС, які доцільно впровадити в Україні, є удосконалення функціонування кооперативних банків, створення нормативно-правової бази фрачайзингових операцій на ринку банківських послуг, реорганізації інституту банківського нагляду, що підвищує роль держави в оптимізації функціонування банківського сектора.
З огляду на те, що фінансова глобалізація створює реальні можливості для перетворення банківського сектору у пріоритетну сферу міжнародних інтеграційних процесів, шлях України до ЄС повинен передбачати відкриття вітчизняної банківської системи, її активну ринкову трансформацію і забезпечення з її допомогою виконання необхідних економічних критеріїв для вступу у європейську економічну спільноту.
Публікації автора:
у наукових фахових виданнях
Олейнюк Р. Іноземний капітал в банківських системах Польщі та України (порівняльний аналіз) / Р. Олейнюк, Г. Жуковська // Журнал європейської економіки. – 2003. – Вересень. – Т. 2, №3. - С. 363-384. (Особистий внесок автора:обґрунтовано необхідність відкрити банківську систему України для іноземного капіталу і показано користі й загрози його функціонування).
Олейнюк Р. Діяльність кооперативних банків Польщі – проблеми і перспективи. / Р. Олейнюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Мале та середнє банківництво в умовах становлення ринкової системи в Україні : зб. наук. праць. Вип. 6 (L) / НАН України, Ін-т регіон. досліджень – Львів: 2004. – С. 41-46.
Олейнюк Р. Кредитні бюро і бюро економічної інформації в польській банківській системі / Р. Олейнюк, Г. Жуковська // Журнал європейської економіки. – 2005. – Червень. – Т. 4 №2. - С. 216-222. (Особистий внесок автора: напрацьовано пропозиції щодо розвитку в Україні кредитних бюро по європейських стандартах).
Олейнюк Р. Банківський омбудсмен: потреба сьогодення / Р. Олейнюк, Г.Жуковська // Вісник Національного банку України. – 2005. - №8. – С. 32-33. (Особистий внесок автора: обґрунтовано потребу і необхідність впровадження в банківській системі України інституту банківського омбудсмена).
Олейнюк Р. Вплив державного регулювання на банківську систему Польщі ( досвід для України) / Р.Олейнюк // Ефективність державного управління. зб. наук. праць Львів. регіон. ін-ту держ. управління Нац. акад. держ. управління при Президенті України. Вип. 11. – Львів : ВРІДУНАДУ, 2006. – С .274-280.
Олейнюк Р. Чи становлять загрозу для національної банківської системи філії іноземних банків на Україні? / Р.Олейнюк // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів : ЛДФА, - 2006. - С. 160-166.
у інших виданнях:
Олейнюк Р. Документарні операції як інструмент міжнародних розрахунків / Р.Олейнюк // Зовнішньоекономічний кур’єр . – 2001. – № 3- 4. – С.12-13
Олейнюк Р. Фінансовий аспект прикордонного співробітництва / Р.Олейнюк // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 2001. – № 7-8. – С. 35.
9.Олейнюк Р. Korzyci z wykorzystania polskich doswiadczy w rozwoju bankowoci ukraiskej / Р. Олейнюк// Polski rynek bankowy po integracji UE : міжн. конф., 4- 6 черв. 2003 р. : тези доповідей. – Жешув , Польща , 2003. – С.8-16.
