У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності доступності правосуддя як певного стандарту справедливості та проведенні структурної характеристики доступності правосуддя у цивільних справах в межах процесуальної форми судочинства в суді першої інстанції, обґрунтуванні моделі справедливого судового розгляду, що оптимально відображає доступність правосуддя, формулюванні окремих пропозицій щодо вдосконалення діючого законодавства та цивільного судочинства. Здобуті наукові та практичні результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях права на справедливий судовий розгляд з метою посилення засад доступності правосуддя у цивільних справах; проблеми доступності правосуддя в межах процесуальної форми судочинства в суді апеляційної, касаційної інстанцій, при перегляді рішень та ухвал, що набрали законної сили за нововиявленими та винятковими обставинами; при розробці Закону України “Про правову допомогу”; внесенні змін до ЦПК; тлумаченні окремих положень діючого законодавства та формуванні судової практики в аспекті відповідності міжнародним стандартам справедливості та вимогам Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Певне наукове значення має інтерпретація доступності правосуддя у цивільних справах в контексті розвитку прав людини. Вона є методологічною засадою в дослідженні доступності правосуддя в аспекті права на доступ до правосуддя і справедливий судовий розгляд. Обґрунтування доступності правосуддя у цивільних справах як загально визнаного стандарту дає змогу сформулювати вимоги до системи судочинства та окремих процесуальних інститутів і процедур, що гарантують можливість безперешкодного звернення будь-якої заінтересованої особи до суду та справедливий і ефективний судовий розгляд. Важливе методологічне значення для обґрунтування форми здійснення доступного правосуддя має підхід, відповідно до якого доступність правосуддя генетично пов’язана з вимогами справедливості. Це дає можливість сучасну модель судочинства інтерпретувати як модель справедливого судочинства, на підставі чого виділяти її базові засади. Теоретичне та прикладне значення має інтепретація судової юрисдикції як елементу доступності правосуддя в якості раціональної. Наведене положення сприяє недопущенню на законодавчому рівні та при формуванні судової практики штучного звуження чи розширення судової юрисдикції, покладення на суди нехарактерних для сфери правосуддя обов’язків при одночасному неухильному додержанню права кожної особи на судовий захист та необмеженості судової юрисдикції. Визначальним при відправленні правосуддя є впровадження справедливих судових процедур, які втілюються в понятті належної судової процедури. Наукове та прикладне значення має виділення складових такої процедури й запропоновані зміни до ЦПК. Наукове та практичне значення має виділення громадського інтересу як самостійного об’єкту судового захисту, що може захищатися в межах цивільного судочинства за допомогою позовів на захист громадського інтересу. З метою втілення в судову практику таких позовів в дисертації запропоновані зміни до ЦПК. З метою забезпечення доступності правосуддя запропоновані механізми, що можуть сприяти додержанню строків, як з боку учасників процесу, так і з боку суддів. Розроблені рекомендації можуть бути використані для внесення змін до ЦПК та ЦК. Прикладне значення має розроблення “права бідності” як певного механізму звільнення повністю або частково від сплати судових витрат, надання розстрочки чи відстрочки у сплаті судового збору. Запровадження вказаного механізму дає можливість в індивідуальному порядку вирішувати питання щодо надання пільг у сплаті судових витрат, що сприяє усуненню фінансових перешкод саме для конкретної особи. Розроблені в дисертації рекомендації можна використати при розробці Закону України “Про державну правову допомогу”. В сучасних умовах доступність правосуддя у цивільних справах залежить від ефективності функціонуванням механізмів надання правової допомоги, якими у цивільному судочинстві є інститути захисту “чужих прав”. При цьому, враховуючи природу прав, свобод та інтересів, що захищаються в цивільному процесі, найбільш оптимальним механізмом є інститут судового представництва. Участь у процесі прокурора, органів державної влади та місцевого самоврядування не повинна підміняти собою інститут судового представництва, тому її слід законодавчо обмежувати. Натомість підлягає подальшому розробленню та вдосконаленню інститут участі у процесі особи, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Наукові та практичні результати дисертаційного дослідження є достовірними, оскільки випливають із визначеного автором об’єкта, предмета та методів дослідження. За темою дисертації опубліковані такі роботи: Сакара Н. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах// Право України. – 2004. - № 1. – С. 105-109. Сакара Н. Захист громадського інтересу в цивільному судочинстві// Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 2 (32). – С. 96-100. Сакара Н. Належна судова процедура як елемент доступності правосуддя// Юридична Україна. – 2004. - № 3. – С. 63-67. Сакара Н.Ю. “Право бідності” як елемент доступності правосуддя у цивільних справах// Юридична Україна. - 2005. -№ 1.- С. 38-43. Сакара Н.Ю. Право громадського інтересу як об’єкт судового захисту в цивільному судочинстві// Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (До міжнародного дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. Конф. Молодих вчених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.)/ За ред. М.І. Панова. – Х.: нац. юрид. акад. України, 2003. – С. 26-29. Сакара Н.Ю. Моделі судочинства та проблема доступності правосуддя у цивільних справах// Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції 23-24 квітня 2004. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 409-412. Сакара Н.Ю. Обсяг судового захисту та доступність правосуддя// Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників XII міжвуз. студ. наук. конф., м. Запоріжжя, 20 травня 2004 р.: У 2 ч. – Ч.2 / Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”; студентське наук. тов-во. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – С. 63-64. Сакара Н.Ю. Розумний строк судового розгляду як елемент доступності правосуддя у цивільних справах// Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів/ За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. – С. 66-68. | 