У висновках подаються підсумки проведеного теоретичного й емпіричного дослідження, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило констатувати наступне: 1. Розробка проблеми творчого мислення бере свій початок ще з античності, але й до сьогодні залишається актуальною, оскільки ще немає єдиної теорії творчого мислення, чіткого розуміння поняття «творче мислення», його механізмів, критеріїв, методів розвитку. До появи теорії Едварда де Боно дослідження творчого мислення пройшло довгий шлях. Учені (біхевіористи, гештальт-психологи, Вюрцбуржці, Ф. Бартлет, Дж. Брунер та інші) заклали певні основи творчості. Розробки цих вчених були передумовою появи концепції де Боно та введення ним до обігу терміну «латеральне мислення». Введення Дж. Гілфордом та розробка П. Торренсом понять дивергентного та конвергентного мислення, окреслення ними параметрів творчого мислення стало підґрунтям для концептуальних положень де Боно, який вважає дивергентне та конвергентне мислення важливими складовими латерального. Сучасна вітчизняна психологія творчості розвивалась невідривно від світової, але вона має свої унікальні особливості. Концепції сучасних вітчизняних вчених виникали почасти паралельно з розробками зарубіжних вчених, зокрема з формулюванням положень Едварда де Боно. Деякі положення вітчизняних вчених перекликаються з певними положеннями Едварда де Боно. Так, згідно з де Боно, у творчий процес включається робота свідомості та неусвідомлюваного (неусвідомлюваний досвід), про що говорять і вітчизняні психологи, серед яких, наприклад, Я. О. Пономарьов та В. О. Моляко. Уявлення де Боно про неусвідомлюване перегукуються з уявленнями Я. О. Пономарьова про «побічні продукти», а схема творчого процесу зі схемою роботи інтуїтивного мислення (з роботою «реле-ефекта») у теорії В. О. Моляко. Згідно з ученнями де Боно та В. О. Моляко, у мисленнєвий процес людини може втручатись певний елемент ззовні. Цей елемент, його ознаки вступають у взаємодію з елементами, ознаками, з якими вже ведеться розумова робота. При їх злитті й виникає новий елемент. 2. Однією з перспективних у напрямі творчості є теорія творчого мислення Едварда де Боно. У дисертації вперше в Україні здійснена спроба наукового вивчення концепції відомого у всьому світі зарубіжного вченого Едварда де Боно. Здійснений аналіз теорії Едварда де Боно дозволяє констатувати, що він розглядає мислення в широкому значенні: як процес роботи з інформацією, як операційне вміння. Новизною концепції вченого було введення ним поняття «латеральне мислення». Під латеральним мисленням розуміється процес обробки інформації, що спрямований на зміну існуючої стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності, створення нових альтернативних підходів до розв’язання певної проблеми. Латеральне мислення, включаючи складові дивергентного та конвергентного мислення, є ядром творчого. Де Боно розширив спектр параметрів творчого мислення, включивши до них такі: гнучкість, широта, оригінальність, новизна, швидкість, альтернативність, чутливість до проблеми, практичність нового рішення, його ефективність. Учений підкреслює, що латеральне мислення можна розвивати у кожної людини за допомогою таких методів: «Plus Minus Interesting» (PMI – плюс, мінус, цікаво), «Consider All Facts» (CAF – розглядання усіх факторів), «Other People View» (OPV – погляд інших людей), «Consequences and Sequel» (C and S – наслідки і результат), «Alternatives, Possibilities, Choices» (APC – альтернативи, можливості, вибір), «Aims, Goals and Objectives» (AGO – цілі, спрямування, задачі), «ППВ» (пріоритети першочергової важливості), «Random Input» (метод випадкової стимуляції), «Provocative Operation»/«PO» («ПО» – провокаційна операція), «Six Thinking Hats» («Шість шляп мислення»), Six Action Shoes («Шість пар взуття образу дії»), Six Value Medals («Шість медалей оцінки»), метод малюнків, метод «А якщо…?» та інших. Усі ці методи можуть бути адаптовані для будь-якого віку й використані у будь-якій сфері життя людини. 3. Здійснений нами аналіз впливу цілеспрямованого навчання за методами Едварда де Боно на процес розвитку творчого мислення дозволив побудувати експериментальну програму діагностики і формування творчого мислення. Розроблений інструментарій діагностики та формування творчого мислення дав можливість отримати дані, що поглиблюють уявлення про особливості розвитку творчого мислення. Результати, що були отримані нами після формуючого експерименту, говорять про позитивний вплив методів де Боно на рівень розвитку творчого мислення учнів. Виявились особливості впливу методів де Боно на рівень розвитку творчого мислення учнів: збільшилась кількість альтернативних варіантів рішення задачі, кількість гіпотез, факторів, що враховуються при прийнятті рішення, учні намагаються подивитись на проблему з різних боків, стати на місце іншої людини, проаналізувати, продумати наслідки своїх дій, розширюється діапазон цілей, спостерігається більш чітке їх формулювання, змінюється точка зору на проблему, з’являються суб’єктивно нові, оригінальні, дотепні відповіді, новий погляд на проблему. Отримані результати дозволяють нам стверджувати, що методи де Боно стимулюють розвиток творчого мислення, підвищують його рівень, структурують розумовий процес, роблять його більш ефективним та практичним. Нами зафіксовано, що, працюючи за методами де Боно, учні реалізують індивідуальні стратегії інтелектуальної діяльності: аналогізування, комбінування, реконструювання, універсальну та випадкову. Аналіз результатів робіт контрольної групи дозволяє також говорити про певні позитивні зрушення рівня розвитку творчого мислення учнів. Ці зміни дають нам право стверджувати, що стратегії інтелектуальної діяльності (В. О. Моляко) є ефективними при вирішенні творчих задач, дають великі можливості для прояву творчого потенціалу особистості, інтуїтивного мислення, можливість розвитку творчого мислення особистості, оскільки задають певний напрям мисленнєвої діяльності, пошукової активності, залишають можливість неусвідомлюваній сфері «переплітатись» зі свідомими знаннями, особистісними характеристиками, що може приводити до значних творчих результатів. Оскільки стратегії дають більше свободи для реалізації творчого потенціалу особистості, вони можуть бути більш ефективними при роботі з учнями з метою розвитку творчого мислення. Перспективи подальших досліджень убачаються в подальшому розширеному та поглибленому вивченні теоретичних та прикладних розробок Едварда де Боно, аналізі та адаптації методів ученого, вивченні індивідуальних та вікових особливостей розвитку рівня творчого мислення при роботі за методами де Боно та у поєднанні їх з іншими методами. |
