Анотація до роботи:

Медвєдєва Н.С. Проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині і суспільстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, – Київ, 2005.

В дисертації порушується проблема співвідношення тілесності і соціальності в людині та суспільстві. Обґрунтовується необхідність вивчення даної проблеми через елементи багатомірності. Проводиться дослідження особливостей співвідношення тілесності і соціальності, починаючи від періоду соціоантропогенезу та в усі наступні епохи. Показано, що криза сучасного суспільства аналогічна тій, що існувала на етапі соціоантропогенезу. Виділяються основні соціальні функції тілесності. Показано, що скінченність людської тілесності призводить до вироблення в суспільстві способів освоєння смерті, з кожним із яких пов'язана соціальна функція смерті. Наведені в дисертації результати показують, що проблема співвідношення тілесності і соціальності викликає не лише значний інтерес, як мало розроблена сфера, але й відповідає соціальним запитам сучасного суспільства.

У дисертації наведено теоретичні узагальнення і нове рішення проблеми співвідношення тілесності й соціальності.

1. Важливим методологічним принципом дослідження співвідношення тілесності і соціальності є застосування багатомірного підходу. Відповідно до запропонованої концепції тілесність і соціальність виступають як сутнісні багатомірні іпостасі людини, об’єднані сукупністю зв’язків.

Тілесність – це субстрат людської життєдіяльності, що являє собою багатомірне утворення, яке існує в трьох вимірах: біологічне (природне) тіло, внутрішня тілесність, зовнішня тілесність, і конструюється на їхньому перетині.

Соціальність – це сукупність особистісних характеристик людини, які утворилися під впливом соціальних чинників. Соціальність також має характеристику багатомірності і конструюється на перетині трьох вимірів: індивідуальна соціальність, суспільна соціальність людини на мікрорівні, суспільна соціальність на макрорівні.

Людина, за своїми основними сутнісними характеристиками, тілесно-соціальне утворення. Все людське існування обумовлене взаємодією і взаємовпливом його тілесності і соціальності на кожному рівні.

2. На певному етапі історичного розвитку виникають суперечності між тілесністю і соціальністю, подолання яких необхідне для подальшого розвитку суспільства. Існують два способи подолання суперечностей між тілесністю і соціальністю – реальне (матеріальне) та ідеальне. Реальний спосіб передбачає перебудову людської тілесності у відповідності з рівнем розвитку соціальності. Таким способом долалися суперечності між тілесністю і соціальністю на етапі соціоантропогенезу, що було найважливішою умовою подальшого формування людства. В наступні етапи і до сьогоднішнього дня суперечності, які виникали, долалися ідеальним способом – за допомогою перебудови уявлень стосовно тілесності і соціальності, що також є важливою умовою подальшого розвитку суспільства.

3. Для сучасного суспільства характерно загострення суперечностей між усіма вимірами тілесності і соціальності. Це пов'язано з тим, що в сучасному суспільстві відбувається деструкція людини як тілесно-соціального утворення, а також порушені традиційно сформовані гендерні відносини, що призводить до руйнації соціальних зв'язків усередині суспільства. Таким чином, проблема співвідношення тілесності й соціальності в людині і суспільстві може бути успішно вирішена на засадах домінування соціальних факторів.

4. Головна причина загострення суперечностей між тілесністю і соціальністю на сьогодні полягає в тому, що тепер рівень соціальної еволюції значною мірою випереджає рівень еволюції біологічної. В зв’язку з цим, кризове становище сучасного суспільства аналогічне тому, яке виникло на етапі соціоантропогенезу. Тому сучасна епоха є такою ж перехідною, кризовою і переломною, як і період становлення людського суспільства. Оскільки сучасні суперечності охоплюють також граничні виміри – біологічну тілесність та суспільну соціальність на макрорівні, одним із найважливіших шляхів подолання кризи є така перебудова або мобілізація прихованих резервів тілесності людини, в результаті якої тілесність відповідала б рівню розвитку соціальності.

5. Дискурс про співвідношення тілесності і соціальності стає тією основою, яка заклала ряд важливих принципів буття людини в соціумі. В дискурсі про співвідношення тілесного й соціального і з приводу смерті закладаються уявлення про морально-етичні якості та морально-етичні норми поведінки в соціумі.

6. Тілесність – це сутнісна складова людини, що забезпечує саму можливість соціального буття. Феноменом є той факт, що власне тілесність здійснює важливий вплив на структуру соціуму, який виявляється надбіологічним утворенням і виступає необхідною умовою існування останнього.

7. Скінченність людської тілесності (смерть) пов'язана не тільки зі скінченністю тілесної природи, вона також виключає людину із соціуму. Тому вже на ранніх етапах існування суспільства соціум починає виробляти способи освоєння людської смертності, у рамках яких формуються соціальні функції останньої.

Публікації автора:

1.Андросова Н.С. Противоречие между телесностью и социальностью как фактор развития человечества // Фiлософськi перипетiї. Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету ім. В.Н.Каразiна. – Харкiв, 2001. –№ 531.-С. 117 – 122.

2. Медвєдєва Н.С. Еволюція уявлень про співвідношення тілесного і соціального в людині в філософії епохи Відродження та філософії епохи Просвітництва // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 43. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – С. 61 – 69.

3. Медвєдєва Н.С. Проблема гендерних відносин у сучасному суспільстві. Тілесний і соціальний аспекти // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В. Лях. – Вип. 45. – К.: Український центр духовної культури, 2005. – С. 218 – 222.

4. Медвєдєва Н.С. Представления о соотношении телесного и социального в эпоху Средневековья // Труды членов РФО. – М., 2002. – № 2. – С. 187 – 197.

5. Медвєдєва Н.С. Рецензия. Быховская И.М. «Homo somatikos»: аксиология человеческого тела // Вестник РФО. – М., 2003. – № 4. – С. 180 – 182.

6. Медвєдєва Н.С. Человек, как философская проблема, или мультидисциплинарный подход в философской антропологии // Тезисы XVI ежегодной научно-практической конференции кафедры философии РАН «Современная философия науки: состояние и перспективы развития». – М., 2003. – С. 290 – 292.

7. Медвєдєва Н.С. Деструкция современного человека как телесно-социального образования // Матеріали VII науково-практичної конференції «Наука і освіта 2004».Том 2. Філософія. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 20 – 22.

8. Медвєдєва Н.С. Телесность человека, как необходимое условие существования общественных отношений // Человек в современных философских концепциях: Материалы ІІІ Международной конференции, г. Волгоград, 14 – 17 сентября 2004 г.: В 2 т. Т. 2. – Волгоград: ПРИНТ, 2004. – С. 220 – 224.