У дисертації здійснено наукове узагальнення організації продуктивної праці учнів у 60-70-х роках ХХ ст. та окреслено перспективи використання наукового здобутку у сучасних умовах. Одержані у процесі дослідження результати дають підстави для таких загальних висновків. 1. На основі теоретичного узагальнення ідей вітчизняних та зарубіжних педагогів стосовно поєднання навчання з продуктивною працею учнів визначено, що характерними особливостями емпіричного досвіду організації продуктивної праці в українській трудовій школі є спрямування на професіоналізм і профорієнтацію, збереження національних цінностей української етнопедагогіки, поєднання утилітарних й естетичних характеристик у результатах продуктивної праці. Встановлено, що основними причинами гальмування розвитку продуктивної праці в українській школі радянського періоду були: русифікація української школи і нав’язування ідеї “політехнізму”, ігнорування традиційної зорієнтованості української трудової школи на “професіоналізм”, ліквідація особливостей української освітньої системи і централізація командно-адміністративного стилю управління трудовою політехнічною школою з єдиним директивним центром у Москві. 2. Виходячи з періодизації розвитку української педагогічної думки (за О.В. Сухомлинською), встановлено основні етапи організації продуктивної праці учнів загальноосвітніх шкіл. І. 1920–1933 р.р. – етап романтизму продуктивної праці. ІІ. 1933–1958 р.р. – етап авторитарної політехнізації продуктивної праці. ІІІ. 1958–1990 р.р. – етап гуманізації продуктивної праці в окремих школах педагогів-новаторів. Новітній ІV етап починається з 1990 р. і характеризується пошуком шляхів профілізації старшої школи та визначенням місця продуктивної праці у профільному навчанні старшокласників. 3. У процесі дослідження проблеми було вивчено та узагальнено новаторські підходи до організації продуктивної праці в авторських школах В.О. Сухомлинського, І.Г. Ткаченка, О.А. Захаренка в становленні і розвитку трудового навчання та виховання молоді. Суть специфіки організації продуктивної праці у школі-лабораторії В.О. Сухомлинського полягає у дотриманні принципу наступності і неперервності – від вступу до завершення навчання у школі; у використанні міжпредметних зв’язків природничих дисциплін із продуктивною працею учнів; у використанні виховного і розвивального потенціалу продуктивної праці. У процесі здійснення наукового пошуку нами встановлено, що розробка І.Г. Ткаченком змісту та форм системи трудового виховання школярів у Богданівській школі мала новаторський характер. Особливість продуктивної праці в ній характеризується професійною орієнтацією на сільськогосподарські спеціальності. Тут апробувалася цілісна система професійної підготовки учнів із нахилом до сільськогосподарської праці, було закладено основи проектно-цільового планування майбутнього працівника сільськогосподарського регіону; успішно реалізувалася ідея поєднання продуктивної праці учнів з різними рівнями виробничих досліджень; продуктивна праця використовувалася як ефективний засіб виховання колективізму та почуття інтернаціоналізму у спеціально створених педагогічних умовах інтернаціонального табору праці та відпочинку “Дружба”; перша учнівська виробнича бригада в Україні була створена в Богданівській школі. У школі-толоці О.А. Захаренка організація продуктивної праці забезпечувалася різнобічним спрямуванням, орієнтацією на різні профілі підготовки старшокласників: сільськогосподарський, технічний, будівельний, обслуговуючий. Особливістю продуктивної праці у школі була участь старшокласників у розбудові школи спільно з учителями та батьками, у зміцненні взаємозв’язків із соціальним і господарським середовищем села Сахнівки. Гармонія розумових і фізичних сил особистості досягалася колективною продуктивною працею, що є актуальним для сучасних профільних шкіл України. За основу організації продуктивної праці учнів у названих педагогічних системах українських педагогів-новаторів було взято досвід А.С. Макаренка, нові педагогічні технології (школи-господарства, школи-толоки, школи з елементами сезонної праці). У досвіді шкіл України 60–70-х роках ХХ століття мала місце значна перевага організації продуктивної праці за професійними напрямами “людина – природа” і “людина – техніка” порівняно з такими професійними напрямами, як “людина – людина”, “людина – знакові системи”, “людина – художні образи”. 4. У досліджуваний період розвитку української школи науково обґрунтовано перспективи трансформації досвіду продуктивної праці в сучасну профільну підготовку старшокласників. В умовах ринкової педагогіки особливого значення буде набувати праця школярів як навчальна, так і продуктивна, оскільки вона готуватиме майбутнього громадянина до життя і праці в умовах ринкової держави. Встановлено, що не тільки утилітарно-матеріальна, але й художньо-промислова продукція може бути результатом продуктивної праці, і це зумовлює актуалізацію нового напряму продуктивної праці учнів – “людина – художні образи”, яка вимагає розробки теорії і практики художньо-промислової освіти, пов’язаної з українськими народними ремеслами і промислами. Науково обґрунтувано перспективи трансформації досвіду продуктивної праці 60–70-х роках ХХ ст. у сучасну профільну підготовку учнів загальноосвітніх шкіл і міжшкільних навчально-виробничих комбінатів. Воно пов’язане з методологічною настановою, що продуктивною є праця не лише в матеріальній сфері, але й у сфері послуг, духовній. Згідно сказаного, перспективним є залучення учнів до продуктивної праці за різними напрямами, а саме: “людина – художні образи”, актуалізація предметно-перетворювальної діяльності продуктивного типу різного змісту й характеру. Сучасна продуктивна праця, модернізована етнодизайном і профільним навчанням, може стати ефективним засобом профорієнтації і професіоналізму, проектної творчості і політехнізму, забезпечення суспільних потреб у компетентних працівниках, а також основою для розвитку ідеї ринкових освітніх послуг. З переходом на 12-річний термін навчання актуальності набуває профільне навчання старшокласників, а тому перспективним може бути дослідження педагогічних умов організації профільного трудового навчання в умовах МНВК з урахуванням національних особливостей продуктивної праці. Окремих досліджень потребує організація продуктивної праці старшокласників, пов’язаної з профільним навчанням за напрямами “людина – природа”, “людина – техніка”, “людина – людина”, “людина – знакові системи”, “людина – художні образи”. | 