Анотація до роботи:

Скорий Н.В. Продуктивнicть батькiвських форм сорiзу залежно вiд строкiв, схем сiвби та способiв збирання урожаю в умовах пiвденного степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2004р.

У польових дослідах в Інституті землеробства південного регіону УААН вивчали особливості росту і розвитку та продуктивність і якість посівного матеріалу ліній сорізу залежно від схеми та строку посіву і збирання. Виявлено вплив агроприйомів, що вивчались в досліді, на біометричні показники рослин, кореневу систему, водоспоживання, зернову продуктивність материнської лінії МСЛ-21-С та посівну якість насіння.

Проведено економіко-енергетичну оцінку виробництва насіння батьківських ліній сорізу. Встановлено, що максимальна насіннєва продуктивність досягається при сівбі в оптимальні строки (5 та 15 травня) за схемою – шість рядів батьківської і дванадцять рядів материнської лінії і збиранні прямим комбайнуванням у фазу повної стиглості зерна.

1. У посушливій зоні південного степу України однією з перспективних круп’яних культур є соріз, який наряду з посухостійкістю і солевитривалістю має високу потенційну врожайність. Збільшення виробництва високоякісного насіння буде сприяти розширенню та збільшенню виробництва крупи.

2. Схеми сівби визначають рівень врожайності насіння лінії МСЛ-21С. Оптимальне співвідношення: 12 рядів материнської і 6 рядів батьківської форми. Збільшення до 30 рядів материнської лінії знижує врожайність на 10,3 /га, або 32,2 %.

3. Оптимальні умови для росту й розвитку рослин сорізу (наявність вологи в ґрунті та температурний режим) складаються при висіванні 5 травня. При цьому польова схожість становить 80,4-82,0 %.

4. Посіви 25 травня та 5 червня знижують польову схожість до 46,5-55,1%, зменшуючи при цьому розрахункову густоту рослин на гектарі майже вдвічі – на 43,9 тисячі.

5. Біометричні показники (висота рослин, надземна маса, площа листя) мають найкращі показники при висіванні 5 та 15 травня.

6. Незалежно від строку сівби основний відсоток кореневої маси (66,1-70,0 %) знаходиться в орному шарі, але найбільш розвинена вона була при висіванні 5 травня. У шарі ґрунту 0-50 см коренева маса становила 25,6 ц/га, тоді як при висіванні 15 квітня та 5 червня – 23,3 та 24,8 ц/га.

7. Коефіцієнт водоспоживання (витрати води на одиницю продукції) не є постійною величиною і значно коливається за роками, але найменшим він був при висіванні 5 травня.

8. Оптимальні умови для формування високої врожайності зерна батьківських ліній складаються при висіванні 5 та 15 травня, врожайність при цьому становить 34,0-34,5 та 36,0-37,0 ц/га. Пізні строки сівби (25 травня та 5 червня) знижують врожайність зерна та погіршують якість насіння.

9. Висока якість насіння (схожість, маса 1000 зерен) забезпечується, починаючи з фази воскової стиглості незалежно від способу збирання.

10. У фазу повної стиглості зерна врожайність не залежить від способу збирання.

11. Початок збирання доцільно розраховувати від дати масового цвітіння з урахуванням погодних умов у період вегетації.

12. Вибір технології збирання у виробничих умовах залежить як від погодних умов, так і від матеріально-технічного забезпечення.

13. Оптимальні схеми та строки сівби й збирання батьківських ліній забезпечують найвищу рентабельність і максимальну окупність додатково витраченої енергії.

14. Для забезпечення високої продуктивності в неполивних умовах південного Степу України рекомендується висівати лінії сорізу за схемою 6 : 12 (шість рядів МК-111-5 : дванадцять МСЛ-21С); розпочинати сівбу не раніше 5 травня і закінчувати не пізніше 15 травня; розпочинати збирання врожаю не раніше воскової стиглості зерна; спосіб збирання визначати залежно від погодних умов та матеріально-технічного забезпечення.

Публікації автора:

1. Макаров Л.Х., Шукайло С.П., Скорий Н.В., Макаров І.Л. Сориз на юге Украины // Хранение и переработка зерна. – Днепропетровск: 1999. – Вип.6. – С. 17.18 (20% авторства – узагальнення даних).

2. Макаров Л.Х., Шукайло С.П., Скорый Н.В., Пищевое сорго на юге Украины // Зерновые и кормовые культуры: Сб. науч. статей. – Зерноград: 2002. – С.6-8 (50% авторство – дослідження і узагальнення даних).

3. Сорыз перспективная крупяная культура // Хранение и переработка зерна – Днепропетровск:2002. – Вип. 1. – С.23-25 (20% авторства – узагальнення даних).

4. Скорий М.В., Вплив строків сіву на формування корневої системи сорізу // Таврійський наковий вісник: - Херсон: 2002. – Вип..21. – С.54-56.

5. Макаров Л.Х., Скорий М.В. Вплив строків сівби на польову схожість стерильної лінії сорізу // Таврійський науковий вісник: - Херсон: 2002. – Вип..22. – С.44-47.(80% авторства, виконання практичної роботи, узагальнення даних).

6. Скорий М.В., Макаров Л.Х., Шукало С.П. Схеми посіву та строків сівби і збирання ліній сорізу // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблеми виробництва зерна в Україні: - Дніпропетровськ: 2002. – С.75-76. (60% авторства, аналіз та узагальнення матеріалів).

7. Макаров Л.Х., Скорий М.В., Макаров І.Л. Строки і способи збирання насіння сорізу // таврійський науковий вісник: Херсон, 2003. – Вип. 25. – С.40-43.( 60% авторства виконана експериментальна частина, узагальнення даних)

8. Макаров Л.Х., Скорий Н.В. Зерновые и кормовые культуры: Сб. научных статей. – Зерноград – 2002. – С.174-175. (80% авторства, обробка і узагальнення даних).

9. Макаров Л.Х., Шукайло С.П., Скорий Н.В. Ступінь озерненості материнської лінії, гібриду сорізу Оксамит в залежності від схеми посіву: матеріали всеукраїнської наково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – Дніпропетровськ, 2000. – С.83-84. (80% авторства, виконана практична робота і узагальнення даних)

10. Пат. 63344 А UA, МПК А 01 В 79/02. Спосіб вирощування ліній сорізу: Пат. 63345 А UA, МПК А 01 В 79/02 / Макаров Л.Х., Скорий М.В., Макаров І.Л. (UA) - №2003043031;

Заяв. 07.04.2003; Опуб. 15.01.2004; Бюл. №1 – 2004.