Анотація до роботи:

Ревунова Л.Г. Продуктивність картоплі залежно від комплексного застосування регуляторів росту та добрив в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з актуальних питань: ефективності регуляторів росту Емістиму С і Фумару залежно від виду добрив і рівня живлення нітроамофоскою (N₆₀P₆₀K₆₀ і N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀), і цеолітилом (1,5 і 3 т/га) на сортах різних груп стиглості (Дніпрянка-ранній, Поляна-середньоранній), та можливість зменшення надходження радіонуклідів в бульби картоплі; ефективності застосування регулятора росту Емістиму С залежно від способів, строків та кількості обробок.

Встановлено, що застосування регуляторів росту у поєднанні з добривами нітроамофоскою і цеолітилом в еквіваленті за основними елементами живлення NPK істотно збільшує площу листя, величину чистої продуктивності фотосинтезу та врожайність бульб. Визначено, що регулятори росту Емістим С та Фумар суттєво впливають на урожайність картоплі. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту зростала при збільшенні норм живлення. Максимальна урожайність отримана для обох сортів при застосуванні регуляторів росту Емістиму С і Фумару на фоні добрив нітроамофоски в нормі N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу в нормі 3 т/га. Для сорту Дніпрянка урожайність становила – 25,6 і 24,9 т/га та 26,9 і 26,3т/га, відповідно. Для сорту Поляна – 32,7 і 32,3 т/га та 33,7 і 32,0 т/га, відповідно. Застосування регуляторів росту підвищує окупність мінеральних добрив врожаєм як при одинарних, так і при подвійних нормах добрив. Більш ефективною виявилась одноразова обробка регулятором росту Емістим С картоплиння у фазі повних сходів, ніж садивних бульб. Доведено, що на вміст радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах впливають рівні мінерального живлення та сортові особливості картоплі.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у обґрунтуванні одержання високого і якісного врожаю бульб сортів картоплі різних груп стиглості, залежно від комплексного застосування регуляторів росту Емістиму С і Фумару та добрив нітроамофоски і цеолітилу; способів та строків застосування регулятора росту Емістим С.

1. Застосування регуляторів росту у поєднанні з нітроамофоскою і цеолітилом в еквіваленті за основними елементами живлення істотно підвищує площу листя. Максимальна площа листя сформувалась у фазі цвітіння при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га для сорту Дніпрянка, відповідно – 34,7 і 34,3 та 38,5 і 36 тис. м²/га. Для сорту Поляна ці показники становили 47,1 і 43,6 та 43,2 і 41,0 тис. м²/га, відповідно.

2. Велична чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) у сортів Дніпрянка і Поляна максимальною була у період сходи-бутонізація та поступово знижувалась протягом вегетації. ЧПФ незначно залежала від рівня удобрення, а найвищі показники – отримані при сумісній дії добрив з регуляторами росту. ЧПФ у період сходи-бутонізація для сорту Дніпрянка при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ становила відповідно – 12,6 і 12,4 г/м² на добу, та 13,1 г/м² на добу при застосуванні цеолітилу 3 т/га сумісно з відповідними регуляторами росту. Для сорту Поляна – становила 10,2 і 10,5 та 11,7 і 11,4 г/м² на добу, відповідно.

3. На ступінь ураження насаджень картоплі альтернаріозом позитивно впливали регулятори росту Емістим С і Фумар у поєднанні з вищими нормами живлення – нітроамофоскою N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилом 3 т/га. Комплексне застосування регуляторів росту та добрив нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га дозволило суттєво знизити ураження картоплиння альтернаріозом у сортів Дніпрянка і Поляна в початковий період розвитку хвороби, відповідно на 45-51% і 13-30%, та на кінець вегетації – на 16-23% і 28-34%. Для сорту Дніпрянка, ступінь ураження картоплиння альтернаріозом більш високий, ніж для сорту Поляна.

4. Регулятори росту Емістим С та Фумар суттєво впливали на урожайність картоплі. Більш ефективним було застосування регулятора росту Емістиму С. Ефективність регуляторів росту зростала у разі збільшення норм живлення. Максимальну урожайність отримано для обох сортів при застосуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га. Для сорту Дніпрянка урожайність становила, відповідно – 25,6 і 24,9 т/га та 26,9 і 26,3т/га. Для сорту Поляна – 32,7 і 32,3 т/га та 33,7 і 32,0 т/га, відповідно.

5. Застосування регуляторів росту підвищує окупність добрив нітроамофоски і цеолітилу урожаєм бульб, як при одинарних, так і при подвійних нормах внесення добрив. Окупність 1 кг NPK для нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ та цеолітилу 1,5 т/га склала, відповідно 21 та 25 кг бульб – для сорту Дніпрянка, 26 і 32 кг бульб – для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на цих фонах окупність 1 кг NPK зростала, відповідно до 31 і 29 кг та 35 і 33 кг – для сорту Дніпрянка, до 38 і 36 кг та 43 і 42 кг – для сорту Поляна. При внесенні нітроамофоски N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га цей показник відповідно склав 22 кг бульб для сорту Дніпрянка, 19 і 23 кг бульб для сорту Поляна. При застосуванні Емістиму С і Фумару на відповідних фонах живлення окупність 1 кг NPK зросла до 27 і 25 кг та 30 і 29 кг для сорту Дніпрянка, до 31 і 30 кг та 33 і 29 кг для сорту Поляна. Сорт Поляна забезпечував більш високу окупність 1 кг внесених одинарних норм добрив нітроамофоски N₆₀Р₆₀К₆₀ і цеолітилу 1,5 т/га урожаєм бульб картоплі, ніж сорт Дніпрянка.

6. Сумісне застосування регуляторів росту та добрив суттєво впливало на товарність бульб обох сортів. Для сорту Дніпрянка найвищу товарність отримано при застосовуванні Емістиму С і Фумару на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3т/га, відповідно – 93 і 90 та 91%, а для сорту Поляна суттєве зростання товарності відмічається для тих самих варіантів – 90 і 87 та 88%, відповідно.

7. Збалансоване мінеральне живлення у підвищених нормах внесення добрив не погіршувало якість бульб картоплі. Сорт Дніпрянка характеризувався більш високим вмістом сухої речовини і крохмалю в бульбах порівняно з сортом Поляна. В середньому за 2003-2005 рр. вміст сухої речовини на контролі для сортів Дніпрянка і Поляна склав відповідно 23,8 і 20,8%, крохмалю відповідно – 17,4 і 14,7%. Прийоми, які застосовувались, істотно не знижували вміст сухої речовини і крохмалю для сорту Дніпрянка. Для сорту Поляна істотне зниження вмісту цих речовин в бульбах було відмічено при внесенні нітроамофоски в нормі N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і складали відповідно
18,5 і 12,6%. Вихід крохмалю з 1 га у сорту Дніпрянка зростав на фоні N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га сумісно з Емістимом С і Фумаром, відповідно на 63 і 52% та 70 і 63% проти 2,7 т/га на контролі. Для сорту Поляна, відповідно на – 42 і 42% та 52 і 35% проти 3,1 т/га на контролі.

8. Більш ефективною виявилась одноразова обробка Емістимом С картоплиння, ніж садивних бульб. Найвищі прирости отримано у разі обробки регулятором росту Емістим С картоплиння у фазі сходів. Для сортів Дніпрянка і Поляна – 5,3 і 5,8 т/га, відповідно. Збільшення кількості обробок Емістимом С рослин картоплі суттєво не впливало на зростання врожайності бульб.

9. Способи та строки обробки регулятором росту Емістим С по-різному впливали на вміст сухих речовин і крохмалю в бульбах картоплі. Для сорту Дніпрянка суттєве підвищення їх вмісту встановлено для варіанту з обробкою картоплиння регулятором росту Емістим С у фазі повних сходів – 22,6 і 16,3%, відповідно. Для сорту Поляна регулятор росту істотно не вплинув на ці показники. Сорти Дніпрянка і Поляна накопичували незначну кількість нітратного азоту в бульбах 34-46 мг/кг і 47-85 мг/кг, відповідно.

10. На вміст радіонукліду Cs¹³⁷ в бульбах картоплі впливали норми добрив та сортові особливості картоплі. У сортів Дніпрянка і Поляна при зростанні фону живлення нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу до 3 т/га знижувався вміст Cs¹³⁷ в бульбах. Застосування добрив дозволило зменшити коефіцієнт переходу радіонукліду Cs¹³⁷ в бульби картоплі при вирощування ранньостиглого сорту Дніпрянка на фоні нітроамофоски N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і цеолітилу 3 т/га – на 50 %, у середньораннього сорту Поляна – на 31,8 і 36,4 %, відповідно При вирощуванні середньораннього сорту Поляна спостерігається дещо більший вміст Cs¹³⁷ в бульбах картоплі в порівнянні з ранньостиглим сортом Дніпрянка. Застосування добрив не знижувало вміст та коефіцієнт переходу Sr⁹⁰ в бульби, також не встановлено переваги цеолітилу в еквівалентних за NPK нормами до нітроамофоски щодо впливу на надходження радіонуклідів в бульби.

11. Застосування регуляторів росту сумісно з добривами є економічно доцільним та енергетично вигідним заходом. Рівень рентабельності зростав з 4% до 74% для сорту Дніпрянка, та з 41% до 107% для сорту Поляна. Собівартість картоплі знижувалась з 113 грн/ц до 80 грн/ц для сорту Дніпрянка, і з 87 грн/ц до 66 грн/ц – для сорту Поляна. Коефіцієнт енергетичної ефективності зростав з 1,3 до 1,7 для сорту Дніпрянка, із 1,5 до 1,9 для сорту Поляна.

12. Найбільш економічно вигідним способом є застосування регулятора росту Емістиму С у фазі сходів. При цьому рівень рентабельності зростає з 45% до 89% для сорту Дніпрянка, та з 61% до 119% відповідно для сорту Поляна, а собівартість знижується з 87 грн/ц до 72 грн/ц для сорту Дніпрянка і з 74 грн/ц до 63 грн/ц для сорту Поляна.

Публікації автора:

1. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Накопичення радіонуклідів залежно від груп стиглості та рівня удобрення сортів картоплі // Вісн. ДАУ: Наук.-теор. зб. – Житомир, 2005. – № 1(14). – С. 48-53. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

2. Ревунова Л.Г., Куценко В.С. Продуктивність картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування добрив і регуляторів росту // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. – К.: Аграр. наука, 2006. – Вип. 34-35. – С. 109-118. (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

3. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Ефективність різних способів та строків застосування регуляторів росту на картоплі в умовах Полісся України // Картоплярство: Міжвід. тем. наук. зб. – К.: Аграр. наука, 2007. – Вип. 36. – С. 110-123 (Польові та лабораторні дослідження, узагальнення отриманих даних).

4. Пат. 17566 Україна, МПК А01G 29/00 А01С1/00. Спосіб підвищення окупності мінеральних добрив при вирощуванні картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова, П.Ф. Каліцький. – Заяв. 22.02.2005; Опубл. 16.10.2006, Бюл. №10. – 3 с. (Польові та лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

5. Пат. 18204 Україна МПК А01G 1/00 G21F 9/28. Спосіб зменшення накопичення вмісту радіонуклідів в бульбах картоплі / В.С. Куценко, О.Г. Тищенко, Л.Г. Ревунова. – Заяв. 22.02.2005; Опубл. 15.11.2006, Бюл. №11. – 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

6. Пат. 28492 Україна МПК А01С 21/00. Спосіб підвищення ефективності дії регуляторів росту при застосуванні на картоплі / В.С. Куценко, Л.Г. Ревунова, П.Ф. Каліцький – Заяв. 10.08.2007; Опубл. 10.12.2007, Бюл. №20. – 3 с. (Польові дослідження, узагальнення отриманих даних).

7. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Вирощування ранніх сортів картоплі на удобрених землях зони Полісся – один із способів отримання екологічно чистої продукції // Картоплярство України. – 2006. – № 1-2 (2-3). – С. 28-30. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

8. Ревунова Л.Г. Вплив різних видів добрив у поєднанні з регуляторами росту на продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України // Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. Всеукр. наук.-практ. конф. присвяч. 125-річчю від дня народження академ. В.Я. Юр’єва, Харків, 19-20 жовт. 2004 р. – Харків, 2004. – С. 74-75.

9. Куценко В.С., Ревунова Л.Г. Урожайність картоплі і накопичення радіонуклідів в бульбах сортів різних груп стиглості залежно від рівня удобрення // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві – 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п’ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. – Житомир, 2006. – С. 186-191. (Польові дослідження, аналіз та узагальнення отриманих даних).

10. Бондарчук А.А., Ревунова Л.Г. Особливості ведення картоплярства в умовах радіоактивного забруднення ґрунтів Полісся України // Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві – 20 років після аварії на ЧАЕС. Збірник доповідей п’ятої міжнар. наук. конф., Житомир, 18-20 трав. 2006 р. – Житомир, 2006. – С. 204-208. (Польові дослідження, узагальнення та інтерпретація отриманих даних).

11. Ревунова Л.Г. Продуктивність нових сортів картоплі в умовах Полісся України залежно від комплексного застосування різних видів добрив сумісно з регуляторами росту // Вісник Степу: Наук. зб. Матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф мол. вчен. і спец „Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку”. Кіровоград, 7-9 черв. 2006 р.– Кіровоград, 2006. – Вип. 3. – С. 36-39.