Анотація до роботи:

Марковська О.Є. Продуктивність пшениці озимої на зрошенні залежно від основного обробітку ґрунту в сівозміні південного Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації. – ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” – Херсон, 2008.

В дисертації проведено дослідження впливу способів полицевого і безполицевого глибокого та мілкого основного обробітку тривало зрошуваного темно-каштанового середньосуглинкового ґрунту за різних попередників на зміну показників родючості орного шару, фітосанітарного стану посівів та продуктивність пшениці озимої. Встановлено вплив різних способів і систем основного обробітку ґрунту за тривалого їх застосування в сівозміні на водно-фізичні властивості, сумарне водоспоживання, поживний режим, мікробіологічну активність ґрунту, забур’яненість посівів, урожайність та якість зерна пшениці озимої.

Визначено енергоємність технологій вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос і люцерни, що базуються на різних за витратами способах основного обробітку ґрунту та розраховано їх рентабельність і коефіцієнти енергетичної ефективності. Робиться висновок, що для формування гарантованого і сталого врожаю високоякісного продовольчого зерна пшениці озимої на зрошенні доцільно застосовувати після люцерни і кукурудзи МВС мілкий безполицевий основний обробіток ( чизельне розпушування на 14-16 см) на фоні диференційованої системи обробітку ґрунту в сівозміні.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення застосування основного обробітку ґрунту під пшеницю озиму після кукурудзи МВС і люцерни у сівозміні на зрошенні. Отримані результати досліджень і виробнича перевірка дають підстави зробити наступні висновки:

1. В умовах зрошення півдня України на темно-каштановому ґрунті заміна оранки на безполицевий – глибокий та мілкий обробіток призвела до збільшення щільності складення шару ґрунту 0-40 см у фазу сходів пшениці озимої після люцерни з 1,14 до 1,23 г/см³ або на 7,0-7,9%, а після кукурудзи МВС – з 1,17 до 1,25 г/см³ або на 4,3-6,8%, водночас ці показники не перевищували межі оптимальних для культури.

2. Загальна пористість орного шару ґрунту за безполицевих способів і систем обробітку у період сходів знижувалась з 53,3% до 52,9% після люцерни і з 53,5 до 52,1% після кукурудзи МВС, що сприяло зменшенню непродуктивних витрат вологи на випаровування.

3. Способи основного обробітку ґрунту істотно не впливали на його водопроникність, відзначено лише тенденцію до її зменшення у варіантах безполицевих та диференційованих систем. Після попередника кукурудзи МВС водопроникність ґрунту була меншою на 11,6-18,5%, ніж після люцерни.

4. Запаси вологи в шарі ґрунту 0-40 см у варіантах безполицевих способів основного обробітку у фазу сходів пшениці озимої становили 860-905 м³/га проти 760 м³/га на контролі після люцерни або зростали на 13,1-19,1% і 950-1000 м³/га проти 906 м³/га – після кукурудзи МВС, або збільшились на 5,5-11,0%.

5. Сумарне водоспоживання й коефіцієнт водоспоживання були найбільшими у варіанті оранки на 28-30 см. Коефіцієнт водоспоживання у варіантах безполицевого обробітку знижувався порівняно з варіантом оранки після люцерни на 7,8-11,9 м³/ц або на 7,6-11,4%, а після кукурудзи МВС – на 5,2-8,4 м³/ц або на 5,4-8,7%.

6. Біологічна активність шару ґрунту 0-40 см за кількістю нітрифікаторів, амоніфікаторів, олігонітрофілів і целюлозоруйнівних мікроорганізмів як на початку весняної вегетації, так і перед збиранням пшениці озимої підвищувалась у варіантах безполицевих способів основного обробітку ґрунту. Посиленням активності навесні вирізнялась група олігонітрофілів, збільшуючи кількість після кукурудзи МВС на 11,7-46,6%. Зростання чисельності нітрифікуючих та олігонітрофільних мікроорганізмів перед збиранням врожаю пов’язано зі значним покращанням температурного режиму. В цей період кількість нітрифікаторів після кукурудзи МВС збільшилась на 1,9-15,7%, порівняно з попередником люцерна, що пояснюється післядією гною, внесеного під просапний попередник.

7. Нітрифікаційна здатність шару ґрунту 0-40 см на період відновлення весняної вегетації пшениці озимої за оранки і мілкого безполицевого обробітку, доповненого щілюванням, збільшувалась, порівняно з варіантами тривалого застосування безполицевого одноглибинного обробітку ґрунту, відповідно на 1,65-2,89мг/ 100г ґрунту або на 22,3-40,0% після люцерни і на 0,88-2,75 мг/100 г ґрунту або на 17,3-32,3% після кукурудзи МВС. Збільшення нітрифікаційної здатності на 10,9-17,2% після кукурудзи МВС пояснюється другим роком післядії гною.

8. Вміст Р₂О₅ у верхніх шарах тривало зрошуваного ґрунту був більшим при безполицевому та диференційованому обробітку ґрунту порівняно з полицевим, за якого більша кількість рухомого фосфору містилася у глибших шарах – 20-40 см.

9. Вміст обмінного калію по варіантах безполицевого обробітку ґрунту був меншим за контроль на 6,4-17,1% після люцерни та на 4,1-12,9% – після кукурудзи МВС.

10. Тривале застосування систем безполицевого різноглибинного та мілкого обробітку ґрунту в сівозміні на зрошенні збільшувало забур’яненість посівів пшениці озимої в 1,1-2,6 рази, порівняно з системою різноглибинної оранки. Після люцерни забур’яненість була в 6 разів більшою, ніж після кукурудзи МВС.

11. Застосування мілкого плоскорізного та чизельного розпушування на фоні тривалого застосування безполицевих і диференційованих систем обробітку ґрунту в сівозміні спряло підвищенню врожайності зерна на 2,0-3,3 ц/га після люцерни і 1,1-2,5 ц/га після кукурудзи. Дані структури врожаю та якості зерна пшениці озимої свідчать про позитивний вплив на них обробітку ґрунту без обертання скиби.

12. Економічно й енергетично обґрунтовано ефективність технології вирощування пшениці озимої, що базується на безполицевому мілкому розпушуванні за диференційованої системи основного обробітку ґрунту в сівозміні на зрошенні.

13. Високий коефіцієнт кореляції R=0,92 і незначна різниця між фактичним і розрахунковим урожаєм (< 3%) дає підстави вважати модель залежності врожаю пшениці озимої від густоти рослин на період весняного відновлення вегетації придатною для застосування у виробничих умовах.

14. Для умов зрошення в південній частині зони Степу України з метою отримання гарантованого і сталого врожаю високоякісного продовольчого зерна пшениці озимої рекомендується застосовувати після люцерни і кукурудзи на силос мілкий (14-16 см) чизельний основний обробіток на фоні диференційованої різноглибинної системи обробітку ґрунту в сівозміні.

Публікації автора:

1. Малярчук М.П., Ковтун В.А., Зенкіна О.Є. Мінімалізація основного обробітку ґрунту – можливість і наслідки // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. – Одеса, 1999. – Вип. №3 (6). – С.77-80. (Частка авторства 65% - проведення дослідів та аналіз даних).

2. Зенкіна О.Є. Математичний аналіз даних досліджень з озимою пшеницею та побудова моделі прогнозу урожаю // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2002.– Вип. 24. – С. 252-255.

3. Зенкіна О.Є. Ріст і розвиток рослин озимої пшениці на фоні беззмінних систем основного обробітку ґрунту у зрошуваній сівозміні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип. 30. – С.68-72.

4. Малярчук М.П., Марковська О.Є. Система основного обробітку ґрунту у сівозміні і продуктивність озимої пшениці // Зрошуване землеробство: Міжв. тем. наук. зб. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 48. – С. 62-67. (Частка авторства 75% - проведення дослідів і розрахунків та аналіз результатів).

5. Зенкіна О.Є. Обробіток ґрунту та урожайність озимої пшениці // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення: Тези Всеукраїнської конференції молодих вчених і спеціалістів (10-11 лютого 2000р.). – Дніпропетровськ, 2000.– С.16-17.

6. Малярчук М.П., Шелудько О.Д., Марковська О.Є. та ін. Рекомендації до сівби озимих культур під урожай 2007 року // Деловой агрокомпас. - 2006. – №8-9 (118). – С.83-91. (Частка авторства 65% – проведення розрахунків, аналіз їх результатів).

7. Малярчук М.П., Шелудько О.Д., Криштопа П.А., Марковська О.Є. та ін. Рекомендації до посіву озимих культур під урожай 2006 року в Херсонській області (До виробничої програми “Зерно Херсонщини 2006”).– Херсон: Айлант, 2005. – 31с. (Частка авторства 65% – проведення розрахунків, аналіз їх результатів).

8. Деклараційний патент на корисну модель №3297: “Спосіб основного обробітку ґрунту в польовій сівозміні для вирощування озимої пшениці на зрошенні” / Зенкіна О.Є, Малярчук М.П. Дата опублікування 15.11.2004. Бюл. №11. (Частка авторства 75% - проведення розрахунків, аналіз їх результатів).