Анотація до роботи:

Брощак І.С. Продуктивність сортів картоплі залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

Вінницький державний аграрний університет.– м. Вінниця, 2005 рік.

У дисертації приведені результати трирічних досліджень (2000–2002 рр.) стосовно ефективності застосування регуляторів росту рослин – гумату натрію, вермистиму, потейтіну і емістиму С при передсадивній обробці бульб і обприскуванні посівів картоплі у фазах бутонізації та цвітіння.

Вивчено вплив обробки рослин вермистимом різними нормами препарату. Встановлено, що передсадивна обробка бульб та обприскування посівів картоплі сортів Світанок київський та Невська у фазах бутонізації та цвітіння забезпечує прибавку врожаю від 58 до 63 ц/га та покращує якість бульб. Встановлена висока енергетична і економічна ефективність використання вермистиму.

1. З метою підвищення врожайності картоплі та покращення якості бульб у дисертації дається теоретичне обґрунтування і запропоновані шляхи вирішення науково-практичної задачі, що полягає у з’ясуванні особливостей використання регуляторів росту рослин у картоплярстві, розробці раціональних методів їх застосування в умовах західного Лісостепу України при вдосконаленні технології вирощування картоплі.

2. Доведено, що оптимізувати параметри куща і агрофітоценозу та процес бульбоутворення, а також підвищити адаптаційні можливості рослин, що в кінцевому результаті забезпечить одержання високого врожаю картоплі, можна завдяки обробці садивних бульб і вегетуючих рослин регуляторами росту рослин.

3. Встановлено, що передсадивна обробка бульб регуляторами росту – гуматом натрію, вермистимом, потейтіном і емістимом С – сприяла прискоренню появи сходів на 2-5 днів, збільшенню схожості бульб на 7-10 % та їх стеблоутворювальної здатності на 8,3-17,7 %, густоти насаджень на 4,1-5,8 тис. кущів/га та скороченню періоду сходи–бутонізація на 2-3 дні. Найкращими стимулюючими властивостями серед них виявилися потейтін і вермистим.

4. Встановлено, що зростання листкового апарату рослин у сорту Світанок київський до 40 тис.м²/га, у Невської – до 45 тис.м²/га, що більше, ніж на контролі на 23,1 і 27,4 %, а також стеблостою на площі до 240 тис. у першого сорту і 227 тис.шт./га у другого, або більше, ніж на контролі на 59 і 57 тис.шт./га відповідно, досягнуто при поєднанні обробки садивних бульб вермистимом з дворазовим обприскуванням ним рослин під час вегетації у фазах бутонізації та цвітіння. Як наслідок відбулося посилення чистої продуктивності фотосинтезу на 2,32 г/м² на добу.

5. Дворазове обприскування рослин вермистимом у фазах бутонізації та цвітіння, на фоні попередньої обробки садивних бульб, позитивно впливало на проходження періодів цвітіння-відмирання картоплиння, посилювало адаптаційні можливості рослин особливо несприятливого 2001 року, сприяло формуванню більшої кількості бульб під кущем з вищою їх масою.

6. На підставі експериментальних даних можна стверджувати, що кращим способом використання регулятора рослин вермистиму є поєднання обробки ним садивних бульб і одноразове обприскування рослин у фазі бутонізації в нормі 14-16 л/га і дворазове – у фазах бутонізації та цвітіння по 12-14 л/га.

7. Зменшення ураженості рослин фітофторозом на 17-20 % до контролю відбулося під впливом обробки садивних бульб вермистимом та одноразового обприскування вегетуючих рослин препаратом у нормі 16 л/га та дворазового – по 10-14 л/га.

8. Доведено, що найвищу урожайність обох сортів одержали за обробки вермистимом бульб перед садінням та дворазового обприскування насаджень у фазах бутонізації і цвітіння по 14 л/га. У сорту Світанок київський в середньому за три роки вона становила 249 ц/га, приріст до контролю склав 58 ц/га, у сорту Невська – 256 і 63 ц/га відповідно.

9. Підвищення товарності бульб сорту Світанок київський на 5,2-5,5 %, сорту Невська – на 11,7 % і середньої маси товарної бульби відповідно на 6,7-6,9 г і 6,3-6,6г до контролю досягнуто шляхом передсадивної обробки бульб вермистимом та дворазового обприскування рослин під час вегетації.

10. Відмічається покращення біохімічного складу бульб в урожаї за дворазового обприскування насаджень картоплі вермистимом на фоні обробки цим препаратом садивних бульб. Вміст сухої речовини зріс у сорту Світанок київський на 1,4-1,6 %, у сорту Невська – на 0,6-0,7 %, відповідно крохмалю – на 2,1-2,7 % і 0,6-0,7 %, сирого протеїну – на 0,3 і 0,4 %, вітаміну С – на 1,3 і 1,1 %. Збільшення врожайності та вмісту в бульбах відповідних речовин забезпечило значний приріст збору їх з одиниці площі. У сорту Світанок київський вихід з 1 га сухої речовини склав 66,6 ц, крохмалю – 51,0, сирого протеїну – 7,4 ц, що вище ніж на контролі відповідно на 18,4 ц; 17,2 і 2,2 ц. Подібні показники відмічені також у сорту Невська.

11. Біоенергетична оцінка застосування регулятора росту вермистиму засвідчила його високу ефективність. Найвищий приріст енергії і найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) у обох сортів отримано при обробці препаратом бульб і дворазовому обприскуванні насаджень у нормі 12 і 14 л/га. Приріст енергії становив по сорту Світанок київський 33750 МДж тa Kee 1,59; у сорту Невська відповідно 36683 МДж та 1,64.

12. Аналіз економічної ефективності застосування регулятора росту вермистиму показав доцільність його використання в картоплярстві.

За обробки бульб перед садінням чистий прибуток з 1 га по сорту Світанок київський склав 5172 грн., що на 1351 грн більше ніж на контролі; по сорту Невська отримано чистого прибутку 4965 грн, або на 1000 грн більше від контролю, рівень рентабельності склав 66,6 і 64,2 % відповідно.

Найвищий чистий прибуток і рентабельність при вирощуванні обох сортів отримано за комбінованого застосування вермистиму – обробки садивних бульб і дворазового обприскування рослин у фазах бутонізації і цвітіння. Чистий прибуток у сорту Світанок київський склав 6904 грн/га, у сорту Невська – 7334 грн/га, рівень рентабельності становив відповідно по сортах 86,2 і 91,3 %.

Публікації автора:

1. Брощак І.С., Ковтуник І.М. Вермистим – при садінні // Захист рослин.– 2003.– № 9.– С. 16-18.

2. Брощак І.С., Ковтуник І.М. Застосування регуляторів росту і розвитку рослин при вирощуванні картоплі // Захист і карантин рослин: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2003.– Вип. 49.– С. 313–316.

3. Брощак І.С. Регулятори росту – важливий резерв підвищення врожайності і якості картоплі // Картоплярство: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2004.– Вип. 33.– С. 42–49.

4. Брощак І.С. Під впливом регуляторів росту // Захист і карантин рослин: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2005.– Вип. 4.– С. 21.

5. Мельник І.П., Брощак І.С., Коваль В.М. Біостимулятор для картоплі // Захист рослин.– К., 2001. – № 1. – С. 10. (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

6. Мельник И.А., Брощак И.С. Биостимулятор вермистим на картофеле // Защита и карантин растений.– М., 2004.– № 9.– С. 40. (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).

7. Рекомендації по застосуванню біостимулятора росту і розвитку рослин вермистим при вирощуванні картоплі: Корпорація „Укровочкартоплепром”, Інститут картоплярства УААН, Науково-виробниче товариство „Відродження” / Укл.: В.В. Кононученко, І.С. Брощак, І.П. Мельник та ін.– К., 2004.– 8 с.